Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OP.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
71.28 Кб
Скачать
  1. Вимоги до персоналу для отримання II та III групи з електробезпеки.

Для одержання груп ІІ-ІІІ працівники мають:

  • чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках; знати і уміти застосовувати на практиці правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;

  • знати будову і улаштування електроустановок, засоби захисту і заходи, які забезпечують безпечне виконання робіт в електроустановках;

  • уміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

  1. Спалах. Температура спалаху.

Спалах - швидке згорання горючої суміші, що не супроводжується створенням стислих газів.

Температура спалаху - найменша температура горючої речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань створюються над її поверхнею пари або гази, здатні спалахнути у повітрі віднесенні джерела запалювання, при цьому швидкість їх утворення достатня для стійкого горіння.

Самозаймання - запалювання при відсутності джерела запалювання.

  1. Поділ матеріалів за здатністю горіти.

Пожежо- та вибухонебезпека речовини визначається: групою горючості, температурою займання, температурою спалаху, мінімальною енергією запалювання, нижньою та верхньою межею спалаху та ін.

За горючістю речовини поділяються на три групи: негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі - речовини, які не здатні горіти у повітрі нормального складу при температурі до 900°С (цегла, глина, пісок, азбест).

Важкогорючі - речовини, що загораються під дією джерела запалювання у повітрі нормального складу, але не здатні до самостійного горіння.

Горючі - речовини, здатні загоратися від джерела запалювання у повітрі нормального складу та продовжувати горіти після його усунення (всі органічні речовини -деревина, толь, асфальт).

За агрегатним станом горючі речовини поділяються на: газоподібні (речовини, абсолютний тиск парів яких при температурі 50°С рівний або вищий 300 кПа);

рідкі (речовини з температурою плавлення не вище 50°С); тверді (речовини з температурою плавлення вище 50°С); пилові (тверді речовини з розмірами часток менше 850 мкм).

Горючі речовини поділяються на:

Легкозаймисті - здатні займатись від короткочасного впливу джерела запалювання з низькою енергією без попереднього від нагрівання (полум'я сірника, іскри і т.п.). І

Середньозаймисті - здатні займатися від тривалого впливу джерела запалювання з низькою енергією.

Важкозаймисті - здатні займатися тільки під дією потужного джерела запалювання або при попередньому нагріванні.

  1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмовідних частин обладнання.

Дотик до струмовідних частин у більшості випадків призводить до судом м'язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина..

При звільненні потерпілих від струмовідних частин або проводу и електроустановках напругою до 1000 В відключають струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавички, рукан одягу, діелектричні рукавички. Провідники перерізають інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев'яним сухим топорищем. Потерпілого можна також відтягнути від струмовідних частим за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути на руки діелектричні рукавички або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо.

При звільненні потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000 В слід користуватися діелектричними рукавичками і взути діелектричні боти; діяти ізолювальною штангою або ізолювальними кліщами. Якщо є можливість, то вимкнути електроустановку. Можна замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).

Якщо провід торкається землі, то необхідно пам'ятати про небезпеку напруги кроку. Тому після звільнення потерпілого від струмовідних частин слід винести його з небезпечної зони. Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи Ноги одна від одної.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]