- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечні та шкідливі фактори
- •Основні визначення здоров'я
- •Рівновага в природному середовищі, поняття "сталого розвитку"
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Дії шуму і вібрації на організм людини
- •Електромагнітні поля та їх дія на людину
- •Небезпека електричного струму
- •Фізичні фактори небезпеки
- •Гідросферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
- •Літосферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •Аварії на транспорті
- •Пожежі та вибухи антропогенного характеру
- •Соціально-політичні проблеми тероризму
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Надзвичайні ситуації, класифікація
- •Укриття в захисних спорудах
- •Евакуація робітників, службовців і населення
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби захисту
Антропогенний вплив на навколишнє середовище
види забруднень:— інгредіентне забруднення — пов'язане з надходженням у природне середовище речовин, ворожих природним біогеоценозам;— параметричне забруд — пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (підвищення рівнів шуму, радіації тощо);— біоценотичне забруднення — пов'язане із зміною структурних параметрів популяцій;— стаційно-деструкційне забруднення — полягає у деструктивному впливові на ареали існування популяцій у результаті використання природних ресурсів.
До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин, що викидаються промисловими підприємствами, пестицидів і мінеральних добрив, що застосовуються в сільському господарстві, забруднень усіх видів транспорту, належать також транспортні та виробничі шуми, іонізуюче випромінювання, вібрації, світлові та теплові впливи
Пестициди (включаючи гербіциди, інсектициди та фунгіциди) — хімічні речовини, що використовуються для знищення бур'янів, грибків, бактерій, різноманітних комах та тварин. Більшість пестицидів є синтетичними хіміка тами, що мають токсичні властивості. Головна їхня властивість і роль — знищувати різні форми життя. Всі пестициди є небезпечними.
Радіоактивне забруднення. результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі, було доведено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Нині захист організму людини та складової біосфери від радіоактивного опромінення у зв’язку зі зростаючим радіоактивним забрудненням планети став однією з найактуальніших проблем екологічної науки.
Радіоактивні продукти – гамма – випромінювачі – створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через орган дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці й частково виводить через нирки. Шумове забр Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає в наслідок стиснення і розрідження повітряних мас, тобто коливних змін тиску повітря. Розрізняють шум постійний, непостійний, коливний, переривчастий, імпульсний.
Електромагнітне забр.Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забр природного середовища електромагн випромінюваннями. Головним їхнім джерелом є радіотелевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт.
Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.
На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
• 1957рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву-плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км);
• 1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);
• 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
• 1979 рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).
Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС.
Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки. Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:
> обмеження надходження радіонуклідів з їжею;
> гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;
> підвищення захисних сил організму:
1) Добре харчування:
2) Щоденне випорожнення.
3) Вживання:
відварів насіння льону, чорносливу, кропиви, проносних трав;
соків з червоними пігментами (виноградний, томатний);
чорноплідної горобини, гранатів, родзинок;
вітамінів А, Р, С, В, соку буряка, моркви;
хрону, часнику;
крупи гречаної, вівсяної;
активованого вугілля (1-2 таблетки перед їжею);
сирів, вершків, сметани;
овочів й фруктів (знімати верхній шар до 0,5 см, з капусти видаляти верхні три листки);
4) Щедре пиття.
