- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечні та шкідливі фактори
- •Основні визначення здоров'я
- •Рівновага в природному середовищі, поняття "сталого розвитку"
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Дії шуму і вібрації на організм людини
- •Електромагнітні поля та їх дія на людину
- •Небезпека електричного струму
- •Фізичні фактори небезпеки
- •Гідросферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
- •Літосферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •Аварії на транспорті
- •Пожежі та вибухи антропогенного характеру
- •Соціально-політичні проблеми тероризму
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Надзвичайні ситуації, класифікація
- •Укриття в захисних спорудах
- •Евакуація робітників, службовців і населення
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби захисту
Укриття в захисних спорудах
Укриття населення в захисних спорудах — це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання.
Захисні споруди розрізняють:
за призначенням - для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту - КП, пункту управління - ПУ, вузла зв'язку - ВЗ) і медичних закладів;
за місцем знаходження - вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;
за терміном будівництва - зведені завчасно, швидко зведені;
за захисними властивостями - найпростіші укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) і сховища.
У мирний час їх використовуються під господарські приміщення.
Евакуація робітників, службовців і населення
Евакуація – це організоване виведення чи вивезення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.
Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не пов’язане з виробництвом, – за територіальним принципом через домоуправління, ЖЕУ, ЖЕК тощо. Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.
Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний та індивідуальний. Автотранспорт використовується для вивезення на короткі відстані. У деяких випадках частина населення може виводитися пішки колонами по шляхах, котрі не зайняті перевезеннями, або за визначеним маршрутом та колонними шляхами.
Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху, в школах, клубах, кінотеатрах та інших громадських закладах.
Про початок та порядок евакуації населення сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документ, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційних пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки.
Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти, на яких вирішують проблему розташування, забезпечення та обслуговування прибулого населення.
Засоби захисту органів дихання
За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на фільтруючі та ізолюючі.
До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7, респіратори, ватно-марлеві пов'язки. Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.
Принцип дії фільтруючого протигаза ґрунтується на ізоляції органів дихання від забрудненого навколишнього середовища й очищеннявдихнутого повітря від токсичних аерозолів І парів у фільтруючо-поглинаючій системі
Ізолюючі дихальні апарати можуть використовуватися незалежно від складу оточуючої атмосфери. До них відносяться шлангові дихальні апарати, за допомогою яких чисте повітря надходить в органи дихання по шлангу від повітродувок або від компресорної мережі і автономні дихальні апарати, що забезпечують людину дихальною сумішшю з балона зі стиснутим киснем або стисненим повітрям, або за рахунок регенерації повітря за допомогою киснеутворюючих препаратів.
