1. Наукові засади безпеки життєдіяльності

Згідно з європейською програмою Form-ose, науки про безпеку пов’язані з: гуманітарними науками (філософія, теологія, лінгвістика та інші) природничими науками науками про людину науками про суспільство (соціологія, економіка) інженерними науками

Ці науки формують коріння генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. Стовбур цього коріння складають екологічні науки, наприклад, екологічна культура, а гілки цього дерева – це охорона праці, комунальна гігієна, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна безпека охорона навколишнього природного середовища.

2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності

Вивчення «Безпека життєдіяльності» складають два слова «безпека» і «життєдіяльність»

«життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність»

Життя - це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Тому життєдіяльність це властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

«безпека» такий стан людини, коли дія зовнішніх та внутрішніх факторів не призводить до смерті, погіршення функціонування та розвитку організму, свідомості, психіки та людини в цілому і не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей

Безпека життєдіяльності – це галузь знань та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуду та виробництва так і в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечні та шкідливі фактори

Джерела небезпеки:

природні небезпеки (зсуви грунту, цунамі, повені і т.д.)

техногенні небезпеки (створені людиною: ядерні реактори, підйомні крани і т.д.)

Соціально-політичні небезпеки (бродяжництво, наркоманія, тероризм, війна)

Джерело небезпеки –> небезпечна ситуація –> вражаючий фактор.

Вражаючі фактори – це такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.

Негативний вплив на людину залежить від ступеня вираженості вражаючого фактору. Вражаючі фактори бувають шкідливі і небезпечні.

Шкідливі фактори – це такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті, як наслідок захворювання

Небезпечні фактори – це такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Шкідливі і небезпечні фактори поділяються на:

Фізичні фактори (машинні механізми, що рухаються; низька або висока температура або тиск; іонізуюче випромінювання і т.д.)

Хімічні фактори

Біологічні фактори (тварини, рослини, мікроорганізми та їх токсини)

Психофізіологічні (вимушена поза, емоційна напруженість, напруження аналізаторів (зорового, слухового)).