- •Наука про комунікацію.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Дослідження соціальних комунікацій.
- •9.1. Напрями досліджень масової комунікації.
- •Комунікація як процес.
- •Загальні характеристики комунікації.
- •Визначення терміну:
- •Підходи до визначення суті:
- •Альтернативні традиції аналізу: структурна, біхевіоральна, культурна. Структурний (структуралістський) підхід.
- •§Біхевіоральний (організаційний) підхід.
- •§Культурний (культуралістський)підхід.
- •Інформація.
- •Визначення.
- •Властивості інформації.
- •Невідривність від мови носія.
- •Незалежність від творців.
- •Види інформації.
- •Перша класифікація інформації:
- •Друга класифікація інформації:
- •Третя класифікація інформації:
- •Класифікація інформації для економічного аналізу.
- •Види мас-медій.
- •Види мас-медій.
- •Процес масової комунікації.
- •Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Третій у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Новітній етап науки про масову комунікацію.
- •Характер масової комунікації.
- •Система масової комунікації.
- •Структура масової комунікації.
- •Форми масової комунікації.
- •1.3.1. Форми масової комунікації.
- •Концепція мас.
- •Масова аудиторія.
- •Масова культура та популярна культура.
- •Чотири моделі комунікації за Денісом Мак-Квейлом.
- •Візуальна та вербальна комунікація. Візуальна комунікація.
- •Вербальна комунікація.
- •Масмедійна комунікація.
- •Рекламна комунікація.
- •Функції реклами (за о. Феофанову)
- •Політичні функції
- •Pr комунікація.
- •Франкфуртська школа та критична теорія.
- •Культурологічні дослідження у творчості Беньяміна Ст.
- •Бірмінгемська школа.
- •Гендерні проблеми та мас-медії.
- •Плекання та опосередковування ідентичності.
- •Глобалізація культури.
- •Свобода медій.
- •Різноманітність медій. Підходи до розуміння медіа-теорії[ред. • ред. Код]
- •«Медіяцентричний» та «соціоцентричний» підходи[ред. • ред. Код]
- •Культуралізм та матеріалізм[ред. • ред. Код]
- •Види теорій[ред. • ред. Код]
- •Соціально-наукова (Соціологічна теорія)[ред. • ред. Код]
- •Нормативна теорія[ред. • ред. Код]
- •Операційна теорія[ред. • ред. Код]
- •Повсякденна медійна теорія або теорія здорового глузду[ред. • ред. Код]
- •Якість інформації.
- •Значення відповідальності.
- •Межі та зв’язки відповідальності.
- •Дві альтернативні моделі відповідальності.
- •Ознаки адміністративної відповідальності[ред. • ред. Код]
- •Визначення масовокомунікаційного впливу.
- •Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •Види масовокомунікаційного впливу.
- •4.2.1. Масове зараження.
- •Різновиди глобальних мас-медій.
- •Види мас-медій.
- •Міжнародна медійна залежність.
- •Оригінальна теорія[ред. • ред. Код]
- •Нова теорія[ред. • ред. Код]
- •Поточне використання[ред. • ред. Код]
- •Міжнародний потік інформації.
- •Аналіз/використання іп[ред. • ред. Код]
- •Культурний імперіалізм.
- •Поняття національної та культурної ідентичності.
- •Діяльність медійних організацій: фільтрування і добір.
- •Чинники добору новин.
- •Роль українських медіа у розвитку соціальних комунікацій.
- •Соціальна комунікація як обмін соціальною інформацією.
- •Поняття про соціально-комунікаційні технології.
Роль українських медіа у розвитку соціальних комунікацій.
Загалом розвиток соціології масових комунікацій, її проблематика тісно пов'язані з еволюцією самої системи засобів масової інформації. Першим засобом масової інформації історично була преса. Газети (тоді це були памфлети на актуальні теми і листки новин) з'явилися в Європі на початку XVII ст., будучи одним з наслідків "друкарської революції" - появи друкарських верстатів, що зумовило радикальне здешевіння й різке зростання кількості друкованих видань. Протягом XIX ст. преса ставала дедалі дешевшою, масовішою. Одночасно скорочувався час між подією та інформуванням про неї публіки, актуалізувалася інформація в пресі. На початку XX ст. було винайдено радіо, яке виявило недосяжну для преси здатність інтегрувати мешканців географічно та політично відокремлених територій. Саме завдяки радіо став очевидним ефект одночасної трансляції однієї й тієї ж інформації на широкі верстви населення. Тут доречно згадати трагікомічний ефект, який справила радіопостановка (в 30-ті роки XX ст.) роману Г. Уеллса "Війна світів" на мешканців Сполучених Штатів Америки, що сприйняли ігровий сюжет як офіційне повідомлення про інтервенцію позаземної цивілізації. Відчутним був і ефект консолідації людей, розкиданих війною по обидва боки фронту. У цьому сенсі Друга світова війна була і війною ЗМІ. Ще одним незаперечним досягненням радіо як засобу масової інформації було залучення в контекст соціальної взаємодії сільського населення. Навіть у 90-ті роки XX ст., як з'ясували вітчизняні соціологічні опитування, радіо було у сільській місцевості найпоширенішим джерелом інформування. Телебачення ще більше розширило можливості ЗМІ, закріпило створене радіо уявлення про географічний та соціальний простір і можливості його подолання. Синтезуючи зображення і звук, воно забезпечило користувачам ширші комунікативні можливості, створило недосяжний для інших ЗМІ "ефект присутності", ілюзію безпосередньої участі у важливих політичних та культурних подіях. Завдяки телебаченню соціальний світ став персоніфікованим, унаочненим: люди почали отримувати конкретну інформацію про те, що, де і як відбувається. З точки зору аудиторії, телебачення створює ефект безпосереднього двостороннього спілкування. А відповідна організованість інформації разом з різноманітними зоровими, звуковими та іншими ефектами робить телебачення чи не найвпливовішим ЗМІ сучасності. Останнім часом дедалі більшої популярності набуває такий засіб масової інформації, як Інтернет ("всесвітня павутина") - потужна мережа комп'ютерів, з'єднаних в єдиний інформаційний простір. Він відкриває доступ до будь-яких розміщених в ньому інформаційних баз даних (текстової, аудіо- чи візуальної інформації), надає змогу використовувати їх, обмінюватися даними, вступати в комунікацію з необмеженою кількістю осіб. До системи Інтернет підключені тисячі бібліотек, підприємств, органів управління тощо. Однією з рис Інтернету є високий ступінь незалежності інформаційних пакетів, оскільки вони не цензуруються. ЗМІ реалізують свої можливості не тільки на мак-рорівні (у глобальних соціальних вимірах). Не менш важливими є мезо- та мікрорівень їх діяльності, зорієнтованої на конкретні соціальні групи та індивіди. Щодо цього ефективність їх діяльності залежить від особливостей психологічних та соціальних ефектів, які вони справляють на аудиторію, серед яких виділяють: - утилітарний - виражається у задоволенні індивіда інформацією, необхідною йому для вирішення життєвих, практичних завдань; - престижу - являє собою задоволення інформацією, що підтверджує цінності групи, до якої належить індивід; - посилення позицій - виявляється в позитивному впливі на індивіда інформації, що підтверджує думку, судження людини з певного дискусійного питання; задоволення пізнавального інтересу - полягає у відчутті поінформованості з певного кола питань; - емоційний - виявляється в компенсації пізнавальної потреби; - естетичний - базується на задоволенні сприйняття прекрасного, естетичному збагаченні; - комфорту - формується внаслідок зняття особистісної напруги. Особливості впливу медіа на соціальні комунікація: - економічний чинник - ринкова економіка перетворює інформацію на товар. Вона повинна бути не лише передана, а й придбана, спожита. ЗМІ дедалі частіше намагаються збільшити свої тиражі за рахунок ринкових технологій, маркетингових стратегій тощо. - ступінь контролю за суспільством з боку владних структур через ЗМІ. - ЗМІ перетворюються на важелі управління, навіть маніпулювання громадською думкою. Висновки: Попри суттєві специфічні можливості, засоби масової інформації характерезуються такими загальними особливостями: - широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу; - сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу; - єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу; - багатство методів і форм впливу; - доступність, поширеність, динамічність інформації. Розвиток ЗМІ спричинив зміни в суспільній психології, способі мислення людей. Вони є важливим чинником створення особистості нового типу, з особливою психологією та поведінковими реакціями, що реалізують ідеологічний, політичний вплив на людей, згуртовують їх в єдине ціле. Вплив ЗМІ на громадськість зумовлюється щонайменше двома функціональними завданнями. 1. Відображення, фіксація, моделювання дійсності, тобто подій, фактів, соціальних відносин, а остаточним продуктом є інформація про цю дійсність. 2. Зміна соціальної реальності й управління нею, утвердження, підтримання і трансляція ціннісних, нормативних орієнтирів суспільства, контроль за реалізацією управлінських рішень, регулювання соціальних відносин.
