- •Наука про комунікацію.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Дослідження соціальних комунікацій.
- •9.1. Напрями досліджень масової комунікації.
- •Комунікація як процес.
- •Загальні характеристики комунікації.
- •Визначення терміну:
- •Підходи до визначення суті:
- •Альтернативні традиції аналізу: структурна, біхевіоральна, культурна. Структурний (структуралістський) підхід.
- •§Біхевіоральний (організаційний) підхід.
- •§Культурний (культуралістський)підхід.
- •Інформація.
- •Визначення.
- •Властивості інформації.
- •Невідривність від мови носія.
- •Незалежність від творців.
- •Види інформації.
- •Перша класифікація інформації:
- •Друга класифікація інформації:
- •Третя класифікація інформації:
- •Класифікація інформації для економічного аналізу.
- •Види мас-медій.
- •Види мас-медій.
- •Процес масової комунікації.
- •Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Третій у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Новітній етап науки про масову комунікацію.
- •Характер масової комунікації.
- •Система масової комунікації.
- •Структура масової комунікації.
- •Форми масової комунікації.
- •1.3.1. Форми масової комунікації.
- •Концепція мас.
- •Масова аудиторія.
- •Масова культура та популярна культура.
- •Чотири моделі комунікації за Денісом Мак-Квейлом.
- •Візуальна та вербальна комунікація. Візуальна комунікація.
- •Вербальна комунікація.
- •Масмедійна комунікація.
- •Рекламна комунікація.
- •Функції реклами (за о. Феофанову)
- •Політичні функції
- •Pr комунікація.
- •Франкфуртська школа та критична теорія.
- •Культурологічні дослідження у творчості Беньяміна Ст.
- •Бірмінгемська школа.
- •Гендерні проблеми та мас-медії.
- •Плекання та опосередковування ідентичності.
- •Глобалізація культури.
- •Свобода медій.
- •Різноманітність медій. Підходи до розуміння медіа-теорії[ред. • ред. Код]
- •«Медіяцентричний» та «соціоцентричний» підходи[ред. • ред. Код]
- •Культуралізм та матеріалізм[ред. • ред. Код]
- •Види теорій[ред. • ред. Код]
- •Соціально-наукова (Соціологічна теорія)[ред. • ред. Код]
- •Нормативна теорія[ред. • ред. Код]
- •Операційна теорія[ред. • ред. Код]
- •Повсякденна медійна теорія або теорія здорового глузду[ред. • ред. Код]
- •Якість інформації.
- •Значення відповідальності.
- •Межі та зв’язки відповідальності.
- •Дві альтернативні моделі відповідальності.
- •Ознаки адміністративної відповідальності[ред. • ред. Код]
- •Визначення масовокомунікаційного впливу.
- •Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •Види масовокомунікаційного впливу.
- •4.2.1. Масове зараження.
- •Різновиди глобальних мас-медій.
- •Види мас-медій.
- •Міжнародна медійна залежність.
- •Оригінальна теорія[ред. • ред. Код]
- •Нова теорія[ред. • ред. Код]
- •Поточне використання[ред. • ред. Код]
- •Міжнародний потік інформації.
- •Аналіз/використання іп[ред. • ред. Код]
- •Культурний імперіалізм.
- •Поняття національної та культурної ідентичності.
- •Діяльність медійних організацій: фільтрування і добір.
- •Чинники добору новин.
- •Роль українських медіа у розвитку соціальних комунікацій.
- •Соціальна комунікація як обмін соціальною інформацією.
- •Поняття про соціально-комунікаційні технології.
Оригінальна теорія[ред. • ред. Код]
Ранні дослідження, описаної залежності від медіа-системи по відношенню до отримуючих інформацію (споживачів інформації) передбачає від них:
Розуміння соціального світу (тобто поточних подій).
Відповідність соціальним нормам (наприклад, участь в трендах, сприйняття поп-культури).
Необхідності у фантастичній втечі (англ. fantasy-escape) від соціальної реальності (наприклад, за допомогою розваг).
Залежність збільшується пропорційно від збільшення потреб індивідума. Наприклад, під час масштабних соціальних криз, таких, як війна, потреба фантастичної втечі різко зростає, що збільшує залежність від медіа-системи, як джерела розваги[1].
Нова теорія[ред. • ред. Код]
Пізніші дослідження показують, що залежність від медіа-системи включає в себе більше, ніж просто задоволення потреб аудиторії. М. Де Флер і Болл-Рокеш (1989) припускають, що насправді є три фактори, які впливають на залежність:
Потреба в інформації
Індивідуальні якості особистості
Етапи розвитку (наприклад, вік)
Ці фактори спричинють здійснення медіа «вибирального впливу» (англ. selective influence) на будь-якого конкретного члена аудиторії. Наприклад, пісня може бути не суттєвою для маленької дитини, але може бути втіленням популярності студента-підлітка, а може бути, одночасно будучи, можливо, соціально неприйнятною для батьків, бабусь і дідусів (Міллер 2005:250-251).
Поточне використання[ред. • ред. Код]
В сучасному суспільстві, залежність від медіа-системи використовується переважно політичною та економічною системи. Болл-Рокеш (1985) припускає, що існує навіть взаємозалежність між ними, яка проявляється у їх допомозі один одному для досягнення основних цілей. Цілі кожної системи створють симетричну, взаємну необхідність або непередбачуваність при взаємодії одна з одною. Ці системи, відомі як система центральних залежностей, настільки значною мірою покладаються одна на одну, що зусилля тієї чи іншої системи по створенню асиметрії мають, як правило, круговий характер. Цієї непередбачуваності немає в сім'ї, системи освіти, релігійній системі, ось чому інші системи не розглядаються в якості систем центральних залежностей (Ball-Rokeach 1985).
Міжнародний потік інформації.
Інформаційний потік — стабільний рух інформації, спрямований від джерела інформації до отримувача, визначений функціональними зв’язками між ними.
Цей потік можна аналізувати в трьох аспектах:
синтаксичному — встановлює формальні правила (параметри) побудови інформаційного потоку, взаємозв’язок між його елементами.
Семантичному — встановлює правила інтерпретації кожного елементу інформаційного потоку.
Прагматичному — встановлює ступінь корисності кожного елементу інформаційного потоку для цілей управління.
Аналіз/використання іп[ред. • ред. Код]
Цінність і своєчасність управлінського рішення залежать переважно від спроможності менеджера в потрібний момент зробити аналіз, оцінку і тлумачення отриманих результатів обробки маркетингової інформації.
Для проведення повноцінного аналізу інформаційного середовища, яке весь час перебуває у рухомому стані, необхідно чітко розмежувати інформацію за видами, часом, корисністю, ступенем впливу на функціонування об’єкта, ступенем довіри до її змісту тощо.