15. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.

Четвертий етап розвитку теорії масової комунікації (з 80-х років до кінця

ХХ століття) позначений зростанням кількості робіт, присвячених вивченню

аудиторії ЗМК, її соціальної структури. “У 80-ті роки всепоглинаючу увагу у

світі теоретиків мас-медіа отримали такі визначення, як “масова культу-

ра”, “мас-медіа та суспільство”, “розвиток і суспільство”, “комунікація і

культурне домінування”, “культурна залежність” і “культурний плюра-

лізм” (Там само.— С. 33).

Четвертий етап розвитку теорії масових комунікацій прийнято розглядати з 80-х рр ХХ ст. Цей етап позначений зростанням кількох робіт, присвячених вивченню аудиторії ЗМІ та ЗМК, соціальним особливостям, складу та структури цих аудиторій тощо [9,с.33].

На цьому етапі визначились такі напрямки дослідників [3, с. 33]:

-  масові культури;

-  мас-медіа та суспільство;

-  культурне домінування;

-  культурна залежність;

-  культурний плюралізм тощо.

На цьому етапі особливе значення мали роботи по глибокому дослідженню феномена масових комунікацій Т. Ван Дейка, який найбільшу увагу приділив впливу сучасних мас-медіа на широкі глобалізовані аудиторії.

На думку Т. ван Дейка, щоб зрозуміти роль інформаційних медіа в суспільстві та їхню інформацію, треба показати зв'язок їхніх дискурсів із інституційними ієрархіями в суспільстві та відповідними аудиторіями. Тобто в центрі уваги дослідників залишаються як найважливіший напрямок всеосяжні ідеологічні та психічні впливи ЗМК на аудиторії [3, с. 37].

Історія цих перших чотирьох етапів, якими більшість попередньо вказаних дослідників обмежує історіографію та періодизацію розвитку досліджень масових комунікацій, свідчить, що засоби масової комунікації розглядались як інструмент впливу на маси. Але у процесі глобалізації та з виходом на арену конкурентної та політичної міжнародної боротьби нових гравців: бізнес-угрупувань, транснаціональних компаній, громадських та спортивних організацій тощо з’явились значні по потужності та впливу сили, що діють на політичні принципи розробки інформаційного продукту самих ЗМК. Деякі з таких осередків впливу на діяльність ЗМК уже використовують їх у боротьбі за символічну або й реальну владу. Тобто поряд із державними структурами, що замовляли, фінансували та організовували наукові дослідження у сфері масових комунікацій, з’явилось безліч нових гравців в інформаційному просторі країн та у світовому інформаційному просторі в цілому. Цю особливість відмічають автори, особливо ті, що опікуються проблемами безпеки національного інформаційного простору. Тому пропонується, зокрема Д. Кісловим [6, с. 20], встановити ще два етапи розвитку досліджень масових комунікацій.

П’ятий етап – з початку 90-х рр. до 2001 р. і шостий етап з 2001 р. (або з початку ХХІ ст. до теперішнього часу ). При цьому п’ятий етап зв’язується з початком досліджень початку кіберпростору, розвитком Інтернет, мережними війнами тощо, а шостий етап пов'язаний із розгортанням медіа-терористичних атак (події вересня 2001 р. у США та інші подібні атаки: операція Норд – Ост в Москві, Біслан, тощо). Глобальні кризові явища та роль у них ЗМК у 2008 – 2010 рр. висувають нові вимоги до осмислення ролі, значення, можливостей та трансформацій сучасних мас-медіа вже у світлі нових соціальних викликів, задач та загроз.

Тому пропонується така періодизація досліджень масових комунікацій у період кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст., що наведена в Таблиці 1.

 

Періодизація досліджень масових комунікацій кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.

Стадії	Етапи
І стадія (1900 – поч. 80 рр. ХХ ст.)	І етап – перше десятиріччя – кінець 30-х рр. ХХ ст. ІІ етап – 40- і рр. – середина 60-х рр. ХХ ст. ІІІ етап – 60-і рр. – середина 70-х рр. ХХ ст.
ІІ стадія (80 рр. ХХ ст. – ХХІ ст. наші часи	IV етап – поч.80-х – поч. 90-х рр. ХХ ст. V етап – сер. 90-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст. VІ етап – 2001 р. ХХІ ст. – наші часи.

Отже, теоретичні дослідження масових комунікацій у своєму розвитку з 1900 р. по 2010 р. включно пройшли шість етапів протягом двох стадій трансформацій. Першу стадію розвитку досліджень мас- медіа можна визначити, як класичну, на якій саме і виникла теорія масових комунікацій. Другу стадію слід визначити, як сучасну, на якій масові комунікації трансформуються у соціальні комунікації під впливом соціально-економічних та глобалізаційних змін сучасності.