- •Наука про комунікацію.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Дослідження соціальних комунікацій.
- •9.1. Напрями досліджень масової комунікації.
- •Комунікація як процес.
- •Загальні характеристики комунікації.
- •Визначення терміну:
- •Підходи до визначення суті:
- •Альтернативні традиції аналізу: структурна, біхевіоральна, культурна. Структурний (структуралістський) підхід.
- •§Біхевіоральний (організаційний) підхід.
- •§Культурний (культуралістський)підхід.
- •Інформація.
- •Визначення.
- •Властивості інформації.
- •Невідривність від мови носія.
- •Незалежність від творців.
- •Види інформації.
- •Перша класифікація інформації:
- •Друга класифікація інформації:
- •Третя класифікація інформації:
- •Класифікація інформації для економічного аналізу.
- •Види мас-медій.
- •Види мас-медій.
- •Процес масової комунікації.
- •Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Третій у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •Новітній етап науки про масову комунікацію.
- •Характер масової комунікації.
- •Система масової комунікації.
- •Структура масової комунікації.
- •Форми масової комунікації.
- •1.3.1. Форми масової комунікації.
- •Концепція мас.
- •Масова аудиторія.
- •Масова культура та популярна культура.
- •Чотири моделі комунікації за Денісом Мак-Квейлом.
- •Візуальна та вербальна комунікація. Візуальна комунікація.
- •Вербальна комунікація.
- •Масмедійна комунікація.
- •Рекламна комунікація.
- •Функції реклами (за о. Феофанову)
- •Політичні функції
- •Pr комунікація.
- •Франкфуртська школа та критична теорія.
- •Культурологічні дослідження у творчості Беньяміна Ст.
- •Бірмінгемська школа.
- •Гендерні проблеми та мас-медії.
- •Плекання та опосередковування ідентичності.
- •Глобалізація культури.
- •Свобода медій.
- •Різноманітність медій. Підходи до розуміння медіа-теорії[ред. • ред. Код]
- •«Медіяцентричний» та «соціоцентричний» підходи[ред. • ред. Код]
- •Культуралізм та матеріалізм[ред. • ред. Код]
- •Види теорій[ред. • ред. Код]
- •Соціально-наукова (Соціологічна теорія)[ред. • ред. Код]
- •Нормативна теорія[ред. • ред. Код]
- •Операційна теорія[ред. • ред. Код]
- •Повсякденна медійна теорія або теорія здорового глузду[ред. • ред. Код]
- •Якість інформації.
- •Значення відповідальності.
- •Межі та зв’язки відповідальності.
- •Дві альтернативні моделі відповідальності.
- •Ознаки адміністративної відповідальності[ред. • ред. Код]
- •Визначення масовокомунікаційного впливу.
- •Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •Види масовокомунікаційного впливу.
- •4.2.1. Масове зараження.
- •Різновиди глобальних мас-медій.
- •Види мас-медій.
- •Міжнародна медійна залежність.
- •Оригінальна теорія[ред. • ред. Код]
- •Нова теорія[ред. • ред. Код]
- •Поточне використання[ред. • ред. Код]
- •Міжнародний потік інформації.
- •Аналіз/використання іп[ред. • ред. Код]
- •Культурний імперіалізм.
- •Поняття національної та культурної ідентичності.
- •Діяльність медійних організацій: фільтрування і добір.
- •Чинники добору новин.
- •Роль українських медіа у розвитку соціальних комунікацій.
- •Соціальна комунікація як обмін соціальною інформацією.
- •Поняття про соціально-комунікаційні технології.
Види інформації.
Всю інформацію ділять на види залежно від сфери виникнення, способу передавання й сприйняття, а також за соціальним призначенням.
Прийнято розрізняти три види інформації відповідно до сфери її виникнення; елементарна нежива природа; біологічна (світ тварин і рослин); соціальна (людське суспільство). Крім того, інформацію умовно поділяють на естетичну та семантичну.
Естетична інформація зобов'язана своїм походженням виникаючим у природі різним сполученням звуків, запахів, світла, кольорів і тіней. Різні твори мистецтва (музика, живопис, література) також відносять до естетичної інформації.
Семантична інформація виникає в результаті різної діяльності людей. В правоохоронній сфері прикладом семантичної інформації може бути повідомлення про вчинений злочин. Інформація, яка зібрана на місці злочину, також є семантичною. Вона – результат криміналістичної діяльності працівників органів внутрішніх справ.
Перша класифікація інформації:
Відповідно Закону України "Про інформацію" № 1642-ІІІ (1642-14) від 06.04.2000 р. інформацію розмежовують на:
статистичну - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій і явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших галузях життя України;
масову - привселюдно поширювана друкована й аудіовізуальна інформація;
державних органів і органів місцевого та регіонального самоврядування - офіційна документована інформація, яка створюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої і судової влади, органів самоврядування;
інформацію про особу - це сукупність документованих або привселюдно повідомлених відомостей про особу;
довідково-енциклопедичного характеру - систематизовані, документовані або привселюдно оголошені зведення про суспільне, державне життя і навколишнє природне середовище;
соціологічну - документовані або привселюдно повідомлені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій і явищ, процесів, фактів;
науково-технічну - документовані чи привселюдно оголошені зведення про вітчизняні та закордонні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та суспільної діяльності.
Друга класифікація інформації:
Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:
За способом сприйняття та передачі.
Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.
Візуальна — сприймається та передається візуальними образами. Ми бачимо все довкола.
Аудіальна — сприймається та передається звуками. Ми чуємо звуки довкола нас.
Тактильна — сприймається та передається відчуттями.
Нюхова — сприймається нюховими запахами. Ми відчуваємо аромати довкола.
Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.
Машинно-орієнтована - сприймається і обробляється ЕОМ.
За формою подання.
За формою подання інформація поділяється на такі види:
Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;
Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.
За призначенням.
Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму
Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація
Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.
