- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Подрібнення твердих матеріалів
Швидкість хімічних і дифузійних процесів, які відбуваються за участю твердої фази, значно підвищується внаслідок збільшення поверхні твердої фази, що досягається зменшенням кусків матеріалу, тобто подрібненням.
Дроблення і розмелювання є процесами механічного подрібнення твердих речовин. В результаті подрібнення значно збільшується поверхня оброблювального матеріалу.
Застосування твердих матеріалів, подрібнених на дрібні шматки (шляхом дроблення) чи роздрібнених у порошок (шляхом розмелювання), дозволяє значно прискорити розчинення, випалювання, хімічну взаємодію, тобто прискорити різні процеси, які відбуваються тим швидше, чим більша поверхня твердої речовини, що бере у них участь.
В даний час для подрібнення матеріалів застосовують машини різних типів, починаючи від великих щокових дробарок, що дроблять брили матеріалу об’ємом до 2 м2, і, завершуючи колоїдними млинами, які роздрібнюють продукти на частинки розміром до 0,1 мкм. Умовно виділяють подрібнення (велике, середнє і мале) і роздрібнення (тонке і надтонке).
Процес подрібнення характеризується ступенем подрібнення, що дорівнює відношенню середнього характерного розміру куска матеріалу до подрібнення D до середнього характерного розміру куска d після подрібнення:
Характерним лінійним розміром куска речовини кулястої форми є діаметр, кубічної – довжина ребра, а неправильної форми – середня геометрична величина:
де lbh – максимальні розміри куска речовини за трьома взаємно перпендикулярними напрямами: найбільший l – довжина, середній b – ширина, найменший h – товщина.
Шматки вихідного матеріалу чи шматки зернини, які отримують в результаті подрібнення, не мають правильної (симетричної) форми. Для визначення середнього розміру кусків матеріал розділяють за допомогою набору сит на кілька фракцій. Практично розмір максимальних кусків визначається розміром отворів сита, крізь які проходить весь матеріал фракції, а розмір мінімальних кусків – розміром отворів сит, на якому фракція матеріалу залишається. Знайдені характерні розміри кусків D і d вихідного і подрібненого матеріалу використовуються для розрахунків ступеня подрібнення. Подрібнення здійснюється в одну чи декілька стадій. Кожна машина, в залежності від пристрою, може забезпечувати обмежений ступінь подрібнення, що коливається від і = 3÷6 (для щокових дробарок) до і = 100 і більше (для млинів). Для досягнення високих ступенів подрібнення цей процес проводять у декілька стадій, використовуючи послідовно з’єднані дробильно-розмелювальні машини, тому що за один цикл (на одній машині) не вдається отримати шматки заданої кінцевої крупності.
В залежності від розмірів найбільших кусків вихідного і подрібненого матеріалу орієнтовно розрізняють такі види подрібнення, що наведені в таблиці 4.
Таблиця 4
Види подрібнення матеріалу
Види подрібнення |
Розмір кусків матеріалу до подрібнення, мм |
Розмір кусків матеріалу після подріб-нення, мм |
Ступінь подрібнення |
Велике подрібнення |
1500-300 |
300-100 |
2-6 |
Середнє подрібнення |
300-100 |
50-10 |
5-10 |
Дрібне подрібнення |
50-10 |
10-2 |
10-50 |
Тонке подрібнення |
10-2 |
2-75 . 10-3 |
близько 100 |
Надтонке подрібнення |
10 - 75 . 10-3 |
75 . 10-3 -1 . 10-4 |
- |
Велике і середнє подрібнення здійснюються, як правило, сухим способом; дрібне подрібнення і розмелювання – сухим або мокрим способом (у водному середовищі). При мокрому подрібненні зменшується пилоутворення, і частинки отриманого продукту мають рівномірні розміри; крім того, полегшується вивантаження продукту.
а б в г
Рис. 9. Способи подрібнення матеріалів:
а – роздавлювання; б – метод удару; в – стирання; г – розколювання
Подрібнення матеріалів може здійснюватися шляхом роздавлювання, удару, стирання і розколювання. Схематично ці види зусиль показані на рис.9. Вибір того чи іншого виду механічного впливу залежить від крупності і міцності матеріалу. В залежності від межі міцності при роздавлюванні (а) матеріали умовно поділяють на групи. Основні групи матеріалів наведено у таблиці 5.
Таблиця 5
Матеріали |
σ, кгс/см2 |
σ, Мн/м2 |
Тверді (граніт, діабаз тощо) |
Більше 500 |
Більше 50 |
Середньої твердості (вапняк, кам'яна сіль, антрацит тощо) |
100 – 500 |
10 – 50 |
М’які (вугілля, глина тощо) |
Менше 100 |
Менше 10 |
Як правило, при подрібненні матеріалу комбінуються ті чи інші зусилля, наприклад, роздавлювання й удар, стирання й удар. Роздавлювання застосовують, головним чином, при великому і середньому подрібненні, стирання – при тонкому подрібненні. В залежності від фізико-механічних властивостей матеріалів вибирають такі методи подрібнення, які наведені у таблиці 6.
Таблиця 6
Матеріал |
Метод роздрібнення |
Твердий і тендітний |
Роздавлювання, удар |
Твердий і в’язкий |
Роздавлювання |
Крихкий, середньої твердості |
Удар, розколювання і стирання |
В’язкий, середньої твердості |
Стирання чи стирання й удар |
Вибираючи метод подрібнення, необхідно враховувати властивості матеріалу, наприклад, його схильність до комкування, вологість тощо.
Подрібнення здійснюється за такими двома основними схемами: у відкритому або замкненому циклі. Під час роботи за першою схемою весь матеріал проходить через дробарку (млин) тільки один раз. Під час роботи у замкненому циклі значна частина матеріалу проходить через дробарку (млин) багаторазово, тому що матеріал з великими розмірами шматків повертається на повторне дроблення. Це досягається поєднанням дії дробарки або млина з пристроями для розділення подрібненого матеріалу за крупністю часток (грохотами чи класифікаторами).
Подрібнення в замкнутому циклі дозволяє значно збільшити продуктивність установки й одержати більш рівномірний за крупністю продукт. Машини для подрібнення поділяють на дробарки і млини. Млинами називають машини для тонкого і надтонкого подрібнення, а дробарками – машини для великого, середнього і дрібного подрібнення. Але такий розподіл є умовним.
