- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Визначення
Терміни „несправність”, „порушення” мають безліч близьких за змістом значень і в літературі, і в побуті. Ми будемо застосовувати терміни „несправність” й „порушення” нормальної роботи по відношенню до устаткування як синоніми, щоб позначити відхилення від прийнятої області значень спостережуваної змінної або розрахованого параметра, пов'язаних з устаткуванням. Наприклад, імпульсна характеристика апарата може відрізнятися від нормальної характеристики або передатна функція системи може бути не тією, яка була визначена проектувальником. Рис. 65 ілюструє різні випадки визначення областей задовільної роботи. Зрозуміло, що встановлення межі для виявлення несправності є суб'єктивним завданням, і (навіть після того, як ці межі встановлені) виділити (класифікувати) несправність дуже нелегко, якщо не враховувати ймовірні аспекти такої класифікації. Отже, визначення несправності залежить від обраних для виміру (або розрахунку) характеристик процесу, допустимого діапазону (або діапазонів) їх значень і від точності статистики, використовуваної для класифікації можливої несправності. Навіть, якщо різні критерії експлуатаційних якостей процесу теоретично рівноцінні, то вони не ідентичні на практиці, і, відповідно, процес, який є „несправним” з однієї точки зору, можна назвати „нормальним” з іншої точки зору.
Якщо виявлення порушень нормальної роботи здійснюється з застосуванням ЕОМ, то інженер повинен дати визначення (дефініцію) несправності точно і заздалегідь. У такому випадку ЕОМ проводить тільки порівняння, які вказують на те, чи відбулося порушення нормальної роботи, чи воно не відбулося. Якщо ж оператор процесу повинен сам вирішити, чи існує несправність, він може не робити такого чіткого поділу між етапами дефініції і порівняння. Його рішення включає і те, і інше. Він розпізнає спосіб поведінки процесу, який у чомусь незвичайний і вирішує, чи визначити цю поведінку як порушення нормальної роботи. Таким чином, для оператора дефініція і класифікація не існують як дві окремі послідовні стадії на відміну від випадку, коли застосовується ЕОМ.
-
1 – небезпечна робота;
2 – область нормальної роботи;
3 – ненормальна робота;
4 – попереджуюча межа;
5 – межа для зупинки.
Рис. 65. Способи задання діапазону умов задовільної роботи мають безпосереднє відношення до визначення несправності. На верхньому малюнку штриховими лініями показані межі прийнятних діапазонів значень для окремих коефіцієнтів
Під несправністю розуміють мінімальне порушення експлуатаційних якостей. З іншого боку, несправність розглядається як синонім повної неможливості роботи устаткування чи перебігу процесу.
Це означає, що устаткування або прилад не будуть здатні виконати призначені їм функції. Наприклад, датчик може мати несправність і стати повністю непрацездатним (серйозна несправність). Або просто відбувається поступове погіршення його в роботі, що приводить до зсуву або збільшення розкиду показників, що може бути змодельоване коваріаційною матрицею як зростання шумового фону вимірів. В останньому випадку оцінка зсуву або зростання шумових перешкод дозволяє продовжити використання датчика, хоча і з відхиленням у його роботі.
Здебільшого хімічні процеси досить „гнучкі” і добре організовані. Тому, як тільки виникає несправність в якій-небудь підсистемі, то система компенсує її таким чином, щоб продовжити роботу в цілому. Таким чином, несправність необов'язково перейде в поломку.
Якщо можливе більш, ніж одне джерело несправності, то діагностування зводиться до визначення (після виявлення випадкової несправності) того устаткування або тієї його частини, які послужили причиною несправності. Таким чином, діагностика несправностей – це визначення того, у якій з підсистем або в якому матеріальному середовищі порушені запропоновані умови функціонування, які необхідні для забезпечення нормальних експлуатаційних якостей процесу. Через взаємодію частин технологічного процесу дуже важко ідентифікувати причину несправності в складних системах. Інженер прагне добитися максимально можливого ступеня відмінності причин несправностей, використовуючи дані спеціальних контрольних дослідів з найменшою кількістю обчислень. Однак, якщо параметри, що застосовувані для класифікації стану устаткування з можливими несправностями не є однозначними, то дуже мало надії на те, що можна однозначно встановити основний елемент – джерело незадовільної роботи обладнання.
Задовільна схема діагностики несправностей має бути здатною впоратися з присутністю шумового фону вимірів, а також з явищем дрейфу параметрів. Діагностування є завданням для прийняття статистичного рішення, остаточне виявлення сигналу на фоні шуму. Коли сигнал є слабким, то важко вирішити, „бачиш” його чи „не бачиш”. Спостерігач повинен визначити ступінь своєї впевненості в тому, що сигнал існує, а потім уже приймає адекватне рішення. Коли отримана неоднозначна інформація, то повинні прийматися до уваги інші види факторів (ймовірність, ризик). Діагностичне рішення (виявлення) зводиться до точності, з якою конкретна несправність може бути ідентифікована у випадку комплексу інших можливих несправностей.
Нарешті, надійність – ще один термін, який широко використовується як у теорії, так і в практиці і має дуже багато значень. Застосовуючи термін „надійність”, ми маємо на увазі той фактор, з якою ймовірністю устаткування буде стабільно працювати протягом встановленого терміну експлуатації.
