- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
Амоніачна селітра – безбаластове добриво, яке містить 35% нітрогену в амонійній та нітратній формах, внаслідок цього воно з успіхом використовується на будь-яких ґрунтах та для будь-яких культур. Але це добриво має характерні негативні фізичні властивості – кристали амоніачної селітри розпливаються на повітрі і формуються у великі агрегати. Крім цього, при зміні температури під час зберігання селітри можуть відбуватися перетворення однієї кристалічної форми в іншу – тобто перекристалізація, що також сприяє злежуванню добрив. Для зменшення злежування добрив використовують присипання частинок селітри такими тонко розмолотими малогігроскопічними добавками: вапняним, фосфоритним або кістковим борошном; гіпсом, каоліном, а також використовують гранулювання селітри з добавками нітратів кальцію, магнію або фосфатів кальцію.
Іншою сферою використання амоніачної селітри є виробництво амонітів (суміш порошкоподібного амоній нітрату з органічними продуктми), амоналу (суміш амонітів з алюмінієвою пудрою). Амоніачна селітра відноситься до класу вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин і це ускладнює її виробництво та використання в якості мінерального добрива.
Амоніачну селітру виготовляють на заводах, де є виробництва синтетичного амоніаку та нітратної кислоти. Виробничий процес складається з таких стадій:
- нейтралізації слабкої нітратної кислоти газоподібним амоніаком;
- випарювання отриманого розчину;
- гранулювання амоніачної селітри.
Стадія нейтралізації відбувається за реакцією:
кДж.
Процес нейтралізації – процес хемосорбції, при якому поглинання газу рідиною супроводжується швидкою хімічною реакцією, яка відбувається в дифузійній області і є екзотермічною. Тепло нейтралізації раціонально використовують для випаровування води з розчинів амоній нітрату. Функціональні залежності концентрації розчинів селітри від концентрації нітратної кислоти при різних температурах дозволяють встановити, що використання нітратної кислоти високої концентрації і підігрітих реагентів дозволяє отримати сплав амоніачної селітри (при концентрації вище 95-96%) без використання випарювання. Тепер досить часто використовують технологічні схеми з частковим випаровуванням розчину за рахунок тепла нейтралізації.
Основна маса води випаровується у ВТН (використовувач тепла нейтралізації). Цей апарат виготовляють у вигляді циліндра з нержавіючої сталі. Всередині циліндра монтують другий циліндр. У циліндр безперервно вводиться амоніак та нітратна кислота, яка поступає через розпилювач. Рух реагентів здійснюється прямотоком. Внутрішній простір циліндру є нейтралізаційною частиною апарата, а кільцевий простір між зовнішнім та внутрішнім циліндрами – випарною частиною. Відвід тепла з зони реакції проводиться через стінки внутрішнього циліндра. Утворений розчин амоніачної селітри переливається через верхні краї циліндра у випарну частину, де випаровування води відбувається за рахунок теплообміну між нейтралізаційною та випарною частинами апарата. Відвід тепла з зони нейтралізації необхідний не тільки для випаровування розчину, але й для того, щоб уникнути перегріву та розкладу нітратної кислоти і амоніачної селітри.
Соковий пар виходить з нейтралізатора та використовується як гріючий агент. Розчин амоніачної селітри (60-80% NH4NO3 в залежності від концентрації нітратної кислоти) через гідрозаслін потрапляє в бак з мішалкою – денейтралізатор, а потім – в систему багатокорпусних вакуум-випарних апаратів. В нейтралізаторі слабо- кислий розчин додатково нейтралізують амоніаком; в цей же апарат вводять спеціальні добавки, які зменшують злежуваність добрива. Випаровування проводять в дві або три стадії з використанням сокової пари в якості гріючого агенту, або пари від випарного апарату, або пари з ВТН чи свіжої насиченої пари. У випарній системі доводять концентрацію розчину до 98-99% NH4NO3, отримуючи плав амоніачної селітри. Цей плав направляють у сепаратор і на грануляційну башту. Гранулювання проводиться при розпилюванні плаву в пустотілій залізобетонній башті висотою 30-35 метрів. Розпилювання проводиться через обертову дірчату лійку або через горизонтальний диск. Краплі плаву падають вниз башти і застигають в струмені холодного повітря, яке подають вентиляторами протитоком плаву. Гранули селітри транспортером передаються на сушіння, розсіювання та пакування.
На деяких заводах отримуюь амоніачну селітру не у вигляді гранул, а у вигляді луски, для цього використовують кристалізацію плаву на поверхні обертового барабана, який зсередини охолоджують холодною водою.
Безвипарний одностадійний метод синтезу амоніачної селітри проводять в реакторі під тиском 4 атм. Реагенти попередньо підігрівають в теплообмінниках. Парогазова емульсія після реакції нейтралізації розділяється в сепараторі, плав з 97-98%-ним вмістом амоніачної селітри направляється на гранулювання.
Для покращення властивостей амоніачної селітри доцільно виготовляти її на основі змішаних та складних добрив. Змішування селітри з амоній сульфатом та вапняком дозволяє отримувати вапняно-амоніачну селітру, амоній сульфонітрат. Нітрофоску отримують сплавленням NH4NO3 з солями фосфору та калію. На основі амоніачної селітри випускають рідкі комплексні добрива (при розчиненні селітри в рідкому амоніаку або амоніачній воді).
