- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Запитання для самоконтролю
1. Що є основами масопередачі?
2. Охарактеризуйте процеси масопередачі.
3. Як визначити швидкість масопередачі?
4. Запишіть рівняння, що характеризує рівновагу в масообмінних процесах.
5. Охарактеризуйте абсорбцію та запишіть закон Генрі.
6. Охарактеризуйте адсорбцію та ізотерму адсорбції Ленгмюра.
7. Як застосовується йонний обмін для очищення водного середовища?
8. Що є характерним для моделювання маси масообмінних процесів?
9. Назвіть основні елементи абсорберів (адсорберів).
10. Які показники ефективності процесу абсорбції (адсорбції)?
Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
Для виробництва хімічної продукції використовують (як вихідні матеріали) сировину, напівпродукти (напівфабрикати) і відходи виробництва.
Сировина – природні речовини, які використовують у виробництві промислових продуктів. Напівпродукти – це компоненти цілого ряду виробництв, які використовуються для промислової переробки. Відходи – побічні продукти, які не застосовуються на даному виробництві, але які можуть бути сировиною для виробництва інших хімічних продуктів. Вибір сировини визначає техніку і економіку виробництв хімічних продуктів. З розвитком науки і техніки всі нові види сировини долучаються до виробництва хімічних речовин, тобто відбувається розширення сировинної бази хімічної промисловості.
Види сировини, які використовуються в хімічній промисловості, є різноманітними. Сировину хімічної промисловості можна класифікувати: за її походженням – на мінеральну, рослинну і тваринну; за агрегатним станом – на тверду, рідку і газоподібну; за хімічним складом – на неорганічну і органічну.
Мінеральна сировина – це корисні копалини, що видобуваються з земних надр і які при даному рівні техніки можуть бути ефективно використані в народному господарстві. Звичайно, мінеральну сировину поділяють на такі три види: рудну, нерудну і горючу мінеральну.
Рудна сировина – це гірські породи, з яких можна економічно доцільно отримати метали. При переробці деяких видів рудної сировини (поряд з металами) отримують і інші хімічні продукти. Так, наприклад, одночасно з отриманням міді, цинку, нікелю виробляють сульфатну кислоту.
Нерудна сировина – гірські продукти, які використовуються у виробництві хімічних, будівельних та інших неметалевих матеріалів. До нерудної сировини відносяться породи, що містять сірку, фосфор-фосфорити, апатити, природні калійні солі, кухонна сіль, пісок, гравій, глина тощо. Зазначені види сировини використовуються для виробництва мінеральних добрив, солей, кислот, лугів, цементу, скла, кераміки тощо.
Горюча мінеральна сировина – вугілля, нафта, торф, горючі сланці, природний газ тощо, які є сировиною для отримання різноманітних продуктів.
Рослинна і тваринна сировина поділяється за своїм призначенням на харчову і технічну.
Харчова сировина – продукти сільського, лісового і рибного господарств, які використовуються для харчування (картопля, цукровий буряк, злакові культури, харчові жири тощо). Хімічна і інші галузі промисловості повинні споживати так звану технічну рослинну і тваринну сировину, яка непридатна для харчування і може бути перероблена в продукти чи матеріали господарського або промислового вжитку. До цього виду сировини відноситься бавовна, солома, льон, конопля, шкіра, вовна, хутро, китовий і трісковий жири тощо.
Окрім мінеральної, рослинної і тваринної сировини, для хімічної промисловості сировиною також слугує повітря і вода.
Повітря – практично невичерпне джерело азоту і кисню, які необхідні для отримання різноманітних продуктів – добрив, пластичних мас, волокон тощо.
Вода – є не тільки джерелом безпосереднього добування з неї водню чи кисню, але й бере участь в цілому ряді хімічних процесів, вступаючи при цьому в різні реакції. Так, вона використовується для виробництва сульфатної, нітратної і інших кислот, лугів тощо. Воду також застосовують для розчинення твердих, рідких і газоподібних речовин. У хімічних виробництвах воду застосовують для нагрівання і охолодження реагуючих речовин. Потреба у воді хімічних підприємств дуже велика і оцінюється мільйонами кубічних метрів за добу.
Використання сировини повинно здійснюватися раціонально. Поширення окремих хімічних елементів в земній корі є надзвичайно нерівномірним. Так, біля 50% маси земної кори складає Оксиген і 26% – Силіцій. Далі за розповсюдженням розміщуються – Алюміній (7,45%) і Ферум (4,2%). Дев’ять елементів (Оксиген, Силіцій, Алюміній, Ферум, Кальцій, Натрій, Магній, Калій, Гідроген) в сумі складають 98% маси земної кори і лише 2,0% маси земної кори припадає на всі інші елементи. Вміст в земній корі такого важливого для життя елементу, як Карбон, складає лише 0,35%, а вміст решти
76-и елементів, серед яких є такі, що широко застосовуються (Плюмбум, Меркурій, Арсен тощо) – 0,06%. В сучасних умовах традиційна хімічна промисловість використовує приблизно 80 хімічних елементів. Оскільки запаси окремих елементів невеликі, то актуальною є проблема раціонального використання природної сировини. Є такі шляхи вирішення поставленого завдання: розширення сировинної бази, комплексне використання сировинних матеріалів, застосування концентрованих сумішей вихідної сировини, заміна харчової сировини її нехарчовою різновидністю.
Розширення асортименту сировинних матеріалів та застосування дешевих речовин реалізується різними методами. Насамперед, використовують так звану місцеву сировину, яка не вимагає далекого транспортування. Також використовують відходи виробництв. Суттєвим є застосування сировини, яка легко видобувається.
Комплексне використання сировини – це використання всіх складових частин сировинних матеріалів для виробництва різноманітних продуктів та матеріалів. При комплексному використанні сировини немає відходів виробництва: все, що міститься у вихідній сировині, використовується. Прикладами комплексного використання сировини можуть бути переробка нафти, вугілля, природного газу, повітря, кухонної солі, сірчановмісних руд, фосфоритів і апатитів. При комплексному використанні природного газу для виробництва добрив є можливим одночасне супутнє виробництво каучуку, ацетатної кислоти, пластичних мас, хімічних волокон та інших продуктів.
Застосування концентрованої сировини – це застосування сировини, в якій є великий вміст (концентрація) тих чи інших речовин. Використання такої сировини здешевлює і спрощує її переробку, а також дозволяє отримувати продукт високої якості. Сировина, яка застосовується в хімічній промисловості, не завжди є концентрованою. Тому перед виробничим циклом її збагачують на так званих збагачувальних фабриках чи в процесі відповідної технологічної переробки.
Заміна харчової сировини нехарчовою важлива тому, що до останнього часу більшість хімічних продуктів і матеріалів вироблялись з харчової сировини і при цьому використовувались мільйони тонн зерна, картоплі, рослинного масла, тваринних жирів. Так, наприклад, для виробництва синтетичного каучуку є необхідним етиловий спирт, для отримання 1 тонни якого витрачалось близько 10-11 тонн картоплі чи 4 тонни зерна. Наведений приклад ефективно свідчить про доцільність заміни харчових сировинних компонентів відповідними нехарчовими речовинами. Так, наприклад, етиловий спирт, який необхідний для виробництва синтетичного каучуку, отримують з деревини, нафти і газів. В сучасних умовах рослинна і тваринна харчова сировина вже в основному витіснена синтетичними матеріалами.
