- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Спалювання (процес горіння)
Під час горіння палива температура продуктів згорання підвищується до температури спалювання, що визначається потенційною енергією палива. Для обчислення температури горіння можна використовувати ентальпію продуктів згорання, а також ентальпію палива або повітря, оскільки тепловий баланс повинен виконуватись у всіх випадках. Кількість тепла, що виділилася при згоранні певної кількості палива WF з теплотою згорання НС , дорівнює:
(32)
Ця кількість тепла має дорівнювати кількості тепла, необхідного для підвищення температури потоків палива і повітря WA до температури горіння Q:
(33)
де сF і сА – середні питомі теплоємності палива і повітря; tF i tA – початкові температури палива і повітря.
Для забезпечення повного згорання палива вибирають певне відношення КА кількостей повітря і палива, що подаються, яке залежить від хімічного складу палива. Підставляючи КА замість виразу WA/WF, розв’яжемо рівняння (32) і (33) відносно температури горіння t:
(34)
Рівняння (34) справедливе лише для умов згорання палива з теоретично необхідною кількістю повітря. Промислові ж топки і печі, зазвичай, працюють з надлишком повітря. Вочевидь, при надлишку повітря максимально можлива температура горіння не досягається. Як видно з рівняння (34), температура повітря впливає на температуру горіння. Азот, що знаходиться в повітрі, не бере участі в процесі горіння і діє як розчинник, знижуючи температуру горіння. При використанні кисню замість повітря коефіцієнт КА може бути зменшений приблизно в п'ять разів при тій же температурі горіння.
Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
Температура горіння падає як при надлишку, так і при недостачінестачі повітря, тому її не слід використовувати як визначальний параметр процесу горіння. На практиці інтенсивність процесу горіння оцінюють за вмістом кисню в продуктах горіння. . Надлишок повітря, який необхідний для повного згорання палива, залежить від відносного вмісту горючих і негорючих компонентів в паливі,|, тобто від природи палива. . Наприклад, для повного згорання природного газу потрібно від 8% до 10% надлишку повітря (в порівнянні з розрахунковим), тобто від 1,6% до 2% надлишку кисню. Відповідно для повного згорання нафти потрібно від 10% до 15% надлишку повітря (тобто від 2% до 3 % надлишку кисню); вугілля – від 18% до 25% надлишку повітря (тобто від 3,5% до 5% надлишку кисню). Збільшення надлишку повітря приводитьпризводить до зниження температури горіння, зменшуючи тим самим швидкість теплопередачі. Кількість тепла, що передається радіацією, пропорційна абсолютній температурі полум'я (показник степеня – 4), , тому теплопередача буде найефективнішою при максимальній температурі горіння. Важливим є також питання розсіювання тепла в навколишнє середовище.
При регулюванні співвідношення „паливо-повітря” необхідно передбачити запобіжні засоби, що визначені правилами техніки безпеки. При недостачінестачі повітря в топці або в печі може утворитися вибухонебезпечна суміш. Тому необхідно забезпечити такі умови процесу горіння, при яких витрата палива, , що подається, ніколи не перевищувала б максимально допустимі для даних конкретних умов величини (відповідає до витраті повітря). Задані значення витрат палива і повітря зазвичай встановлюються вручнувручну. Системою регулювання передбачається автоматична зміна цих витрат з метою забезпечення подачі необхідної кількості повітря, тобто реалізацію безпечних умов перебігу процесу. Схема регулювання витрат палива і повітря наведена на рис. 29.
Необхідне співвідношення витрат палива і повітря встановлюється автоматично за зміною діапазону пропорційності регулятора кисню. При нормальній роботі системи регулювання задані значення технологічних параметрів,а що надходятнадходять на регулятори витрати палива і повітря, мають бути однаковими. При зменшенні витрати повітря в порівнянні з заданим, його поточне значення прямує як завдання на регулятор витрати палива. Якщо ж витрата палива перевищує задане значення, то його поточне значення автоматично подається як завдання на регулятор витрати повітря. Таким чином, забезпечується захист промислової печі від утворення утворення в ній вибухонебезпечної суміші.
Рис. 29. Система автоматичного регулювання процесу згорання палива
