Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИУК.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
104.4 Кб
Скачать

8 Масова культура: формування, розвиток, наслідки

Масова культура, проникаючи в різні сфери життя сучасного суспільства і людини,  вже не обмежується суто сферою культури, а  визначає певною мірою поведінку людини, формує не лише громадську думку, а й свідомість. Саме тому проблема  масової культури сьогодні вимагає переосмислення, і, певно, що негативне її трактування нас не задовольняє. Культура сучасного інформаційного суспільства потребує нового цілісного аналізу, без накладання будь-яких (позитивних чи негативних) штампів.  Масова культура має інтернаціональний характер, це  в жодному разі не позбавляє її національного колориту і самобутності. Своєрідність української масової культури певним чином пов’язана з тривалим перебуванням України у складі СРСР, після розпаду якого на території України склалася дуже непроста культурно-політична ситуація. У свідомості людей продовжували  діяти нав’язані  стереотипи радянської доби,  поряд з цим із Заходу активно проникала ніким не керована масова закордонна культура. На тлі різних за формою і змістом культур починають відроджуватись українська культура, українська мова, етнос, звичаї, обряди, фольклор. З початком незалежності розпочався процес формування української масової культури, яка набуває свого розмаху. Необхідно докладати всіляких  зусиль  для створення україномовної якісної масової культури.

9 Досягнення в матеріальній та духовній сферах за часів первісного суспільства.

Важливим фактором еволюції первісної людини слід вважати необхідність докладання колективних зусиль для добування їжі. Особливо це стосується такої форми діяльності, як мисливство. Найбільшого ефекту в певних природних умовах можна було досягти тільки від загінного полювання, а це вимагало пошуку шляхів до спілкування, взаєморозуміння між людьми, виховувало вміння жити в колективі, спонукало до подолання зоологічного індивідуалізму. Таким чином, поєднання матеріального й духовного факторів у житті первісного людства, власне, й стало початком зародження феномену культури як синкретичного (нерозчленованого, комплексного) явища, що невід´ємно пов´язує людські почуття, волю та інтелект з оточуючим природним середовищем. Вважається, що культура первісного суспільства була вкрай примітивною й обмеженою. Логічне мислення, навички й вміння, технічні та інші знання тогочасної людини сьогодні вражають своєю обмеженістю. І хоча поступово матеріальна культура первісного суспільства розвивалася й удосконалювалася (з´явилися спеціальні знаряддя праці: різці, ножі, голки, легкі та гострі наконечники для списів, сокира, лук і стріли тощо), найбільшого успіху людство до-сягло не в цій галузі, а у сфері облаштування соціальних відносин: приборканні тваринного начала в первісному стаді в цілому і в кожного з його членів зокрема.

10 Культура збирання та полювання. Виникнення мистецтва

Спроба описати культуру збирання й полювання, якою вона була, приміром, 15 тисяч років тому, наражається на цілу низку труднощів. Поведінку людини за тієї доби не можна порівняти з поведінкою нашого сучасника, що живе в умовах науково-технічної цивілізації. Знання про тодішню культуру ми дістаємо, вивчаючи життя племен збирачів і мисливців, які збереглися донині, а також вивчаючи рештки матеріальної культури первісного суспільства. За оцінками вчених, у найвіддаленіших районах Землі, — в пустелях Австралії, африканських джунглях, болотах Амазонки, в Арктиці живуть близько 50 тисяч людей, що не знають сільського господарства й добувають їжу збиранням, полюванням і рибальством. Це останні представники первісної культури. Наукове, всебічне вивчення племен збирачів і мисливців почалось у XIX столітті, коли об'єктів для такого вивчення було досить. І хоча нині первісна культура в її незайманому вигляді зникає, цінні відомості про поведінку збирачів і мисливців здобуті завдяки спостереженням за їхніми останніми поколіннями.