- •1. Предмет курсу «Історія української культури». Поняття «культура».
- •4 Види, методи, функції культури
- •3 Філософські концепції культури
- •2 Cутність та історична еволюція поняття «культура»
- •6 Основні функції культури. Особливості функціонування культури в суспільстві.
- •7 Культура та цивілізація
- •8 Масова культура: формування, розвиток, наслідки
- •9 Досягнення в матеріальній та духовній сферах за часів первісного суспільства.
- •10 Культура збирання та полювання. Виникнення мистецтва
- •14 Витоки української культури
- •11Первісні форми релігійних вірувань, їх специфіка та особливості
- •12 Неолітична революція та культура раннього землеробства. Первісна писемність
- •13 Трипільська культура в контексті світової культури
- •15 Прийняття християнства в Київській Русі. Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі
- •16 Напрями розвитку літератури часів Київської Русі. Напрями розвитку літератури часів Київської Русі
- •17 Історична література і літописання у княжу, польсько-литовську та козацьку добу.
- •19 Книгодрукування в Україні. Перші друкарні
- •23 Розвиток української літератури в хіх ст. Реалістичний
- •25 Радянський етап в українській літературі. «Розстріляне Відродження»
- •26 Радянська українська література 1940-1980 рр. Творчість літераторів-дисидентів. Соціалістичний реалізм.
- •27 Тенденції розвитку сучасної української літератури
- •29 Український театр хіх ст. Створення професійного театру
- •28 Український театр хvі – хvііі ст. Шкільний театр в Україні. Вертеп.
- •32 Виникнення кінематографу. Основні види та жанри кіно.
- •34 Музичне мистецтво Київської Русі. Вокальна музика (народно-побутова, придворно-світська, церковна).
- •37 Музичне мистецтво хіх - першої половини хх ст. Створення національної музичної школи. Виникнення українського оперного мистецтва
- •40 Іконопис як вид живопису. Особливості іконопису хіv – хvііі ст.
- •41 Особливості розвитку живопису доби українського бароко
- •43 Реалізм як основний напрямок живопису хіх ст.
- •47 Види архітектури Київської Русі. Найвизначніші пам’ятки
- •48 Характеристика стилю українського бароко. Основні барокові архітектурні ансамблі в Україні.
- •49 Основні тенденції розвитку української архітектури наприкінці хvііі – на початку хх ст. Стилі та видатні пам’ятки
- •50 Модерн в архітектурі України: характеристика, пам’ятки, видатні архітектори.
- •51_Радянський період розвитку архітектури. Конструктивізм.
- •59 Реформа освіти в сучасній Україні. Болонський процес та вища школа.
- •18 Особливості розвитку української літератури у хіv – першій половині хvіі ст
- •38 Сучасна українська музика
- •52 Писемність та освіта в період Київської Русі.
- •20 Напрями розвитку української літератури часів бароко та Просвітництва.
- •22 Просвітницька, художня та поетична творчість т. Шевченка.
- •31 Радянське театральне мистецтво. Театри та актори сучасної України (творчість р. Віктюка, с. Данченка, с. Мойсеєва та ін.).
- •30 Перший український професійний стаціонарний театр. Модерновий театр хх ст. Лесь Курбас і його новаторство в сценічному мистецтві
- •56 Освіта в Україні наприкінці хvііі – на початку хх ст. Типи шкіл, університети
- •33 Українське кіномистецтво. Окремі періоди в історії вітчизняного художнього кіно. О Довженко, с. Параджанов – класики українського та світового кіно.
- •36 Українські композитори в Російський імперії: м. Березовський, д. Бортнянський, а. Ведель
- •39 Мистецькі здобутки у живописі за часів Київської Русі.
- •44 Модернізм в українському живописі хх ст.
- •45 Радянський період образотворчого мистецтва в Україні. Сучасні художники.
- •54 Створення та діяльність братських шкіл в Україні. Острозька та Києво-Могилянська академії
- •55 Особливості розвитку української освіти у другій половині хvіі - хvііі ст. На землях Гетьманщини, Слобожанщини та Запорозької Січі.
- •57 Освітянська політика Центральної Ради та гетьманату Скоропадського
- •58 Розвиток наукових знань в Україні під час перебування у складі срср. Ідеологізація науки
- •53 Культурно-освітні осередки в Україні у хvі – першій половині хvіі ст.
36 Українські композитори в Російський імперії: м. Березовський, д. Бортнянський, а. Ведель
Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський— український композитор, співак і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий тип хорового концерту. Музична спадщина Бортнянського досить велика. Макси́м Созо́нтович Березо́вський — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики. Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Духовні музичні твори Березовського охоплюють Літургію, причасні вірші, хвалебну пісню і ряд концертів, із яких збереглася лише невелика частина. Окрім церковнослов'янських текстів Березовський використовував також тексти англійською (хвалебна пісня) та німецькою мовами. Арте́м Лук'янович — український композитор, диригент, співак, скрипаль. Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант. Як і Березовський та Бортнянський, Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (переважно 3- та 4-частинні), більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів, в ряді випадків цілісність циклу скріплюється тематичними зв'язками між частинами.
39 Мистецькі здобутки у живописі за часів Київської Русі.
У мистецтві Київської Русі значного розквіту набуває монументально-декоративний живопис. З культовою архітектурою Київської Русі пов'язані такі види мистецтва, як живопис, художня мозаїка, майоліка. Першими художниками на Русі були греки та місцеві "книжники" - майстри мініатюри, далі - творці фресок та мозаїк. Жанри, що їх розвивали майстри, - це біблійні, алегоричні образи, портрет, побутові сцени з князівського життя. Ще до запровадження християнства на Русі існувала певна традиція живопису, а з християнізацією вона розвивається і стає важливим елементом культури середньовічної держави. Невід'ємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Візантійська церква, а за нею і українська прагнули викликати у віруючих сильні емоції, переживання. І тому зовнішня архітектура і внутрішня декоративність, прикраси і увесь молитовно-літургійний обряд мали служити цій меті. Ідеолоіія візантійського православ'я була втілена найяскравіше у храмовому розписі в його двох найголовніших формах І його двох найголовніших формах: іконописанні та стінописів. Живописні зображення в храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знав грамоти. Візантійський живопис поширився у Київській Русі в X ст. у формі монументальних стінних розписів і мозаїк. Оздоблення Десятинної церкви започатковує київську мистецьку школу. Мозаїки Десятинної церкви не збереглися, а від фресок залишилися лише уламки. Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам'яток українського і світового мистецтва. Вціліла лише третина всього живопису . Мозаїчна палітра нараховує 177 відтінків. Фрески мали як релігійний сюжет, так і цілком світський зміст. Мозаїки Софіївського собору відзначаються високою технікою виконання. Прикраси собору доповнюють фрески, а серед них окремо вирізняються портрети членів Ярославової князівської родини. Це були перші зразки світського малярства у давньоруському мистецтві.
42 Українські художники ХІХ ст.
Скажімо, великим майстром українського малярства став уродженець козацької столиці — Глухова Антон Лосенко , котрий «у своїй мистецькій творчості переріс усіх своїх сучасників у ділянці історичного живопису і випередив на ціле століття розвиток російського малярства». До таких же видатних майстрів пензля відноситься і уродженець Миргорода на Полтавщині Володимир Боровиковський , котрий вважається одним з найстаріших і найвизначніших майстрів портретного живопису в російському культурному просторі другої половини XVIII ст. До російської столиці він потрапив 1788 уже зрілою людиною після того, як його малярська вправність привернула увагу імператриці Катерини II під час її подорожі Україною Видатний художник світової слави Іван Айвазовський народився у кримському місті Феодосії в родині галицького вірменина та українки. Рано ЛІ втративши батька, він поневірявся вулицями рідного міста, замальовуючи все, що і просилося на люди з уяви його творчої душі. Одна з таких замальовок, яку він зробив на центральній вулиці міста перед приїздом російського імператора Миколи І, й круто змінила його долю — замість покарання цінителі мистецтва із свити царя забирають хлопця до Петербурга вчитися малярській справі. Іван Айвазовський у процесі навчання проявив такі блискучі здібності, що Академія художеств кілька разів відзначала його золотими медалями, а після закінчення студій відправила вдосконалювати майстерність до Італії. Маляром світової слави був і уродженець КиєваОлександр Мурашко . Його дипломна робота «Похорон кошового» здобула на престижній виставці перше місце, завдяки чому він одержав стипендію Академії художеств на подорож за кордон. Там протягом двох років він створив цикл картин — «Кав’ярня», «Парижанки. Біля кав’ярні», «На вулицях Парижа», «Три дами», «Портрет дівчини в червоному капелюсі».