31 Радянське театральне мистецтво. Театри та актори сучасної України (творчість р. Віктюка, с. Данченка, с. Мойсеєва та ін.).

Під кінець двадцятих років значні досягнення мають театр і кіно. В Україні твориться і новий театр. Найбільша і найтрагічніша постать в історії українського театру — Лесь Курбас. Реформатор театру розірвав рамки певного провінціалізму, що був властивий українській сцені на початок XX століття, бо цензура не дозволяла ні постановок світової класики, ні нової драми, і вивів українське театральне мистецтво на широку світову арену. Згадаємо лише один факт: макети мистецького об'єднання "Березіль" — дітища Л. Курбаса — одержали золоту медаль на світовій театральній виставці 1925 р. в Парижі. Ще працюючи у студії при театрі М. Садовського, Курбас спрямував свої зусилля у бік "естетичного театру" — від шаблонів акторського виконання, від гри "нутром". З цієї студії швидко виріс "Молодий театр" (1916), який виголосив у своєму "маніфесті" про "поворот до Європи", характерний на той час для всієї української духовної орієнтації, про розрив з традицією побутового театру, з пануючим в театрі етнографічним реалізмом, який паралізує творчість і насаджує шаблон; новий актор не буде імітатором, в ньому інтелект сполучатиметься з високою акторською технікою й досконалим фізичним тренажем. Новий театр мав відповідати стилеві часу, якого слід шукати у символізмі й класицизмі, а також у філософському інтуїтивізмі, як його розумів філософ Анрі Бергсон: чистому розумові самому діяти не під силу, тим більше в царині мистецького осягнення світу. Курбасівці прагнули утворити "рефлексологічний театр" — театр негайного впливу.

30 Перший український професійний стаціонарний театр. Модерновий театр хх ст. Лесь Курбас і його новаторство в сценічному мистецтві

Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і «Молодий театр»  Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з'явилася когорта талановитих акторів — Амвросій Бучма, Мар'ян Крушельницький,Олімпія Добровольська, Олександр Сердюк, Наталя Ужвій, Юрій Шумський та інші. Державний драматичний театр продовжував традиції реалістично-психологічної школи. Натомість Молодий театр обстоював позиції авангардизму. З утворенням театру «Березіль» його сцена стала своєрідним експериментальним майданчиком. Не випадково макети театрального об'єднання «Березіль» отримали золоту медаль на Всесвітній театральній виставці у Парижі в1925 році. Тут були вперше поставлені п'єси видатних українських письменників і драматургів Миколи Куліша  та Володимира Винниченка. Завдяки генію Лесю Курбасу, який поєднав у собі таланти режисера, актора, драматурга і перекладача світової літератури, були по-новому осмислені на українській сцені твори Вільяма Шекспіра, Генріха Ібсена, Гергарта Гауптмана, Фрідріха Шиллера і Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському глядачу п'єс європейських драматургів. З творчого об'єднання «Березіль» бере початок театральна бібліотека, театральний музей і перший театральний журнал. До експериментальних пошуків Леся Курбаса, якого було репресовано за часів сталінізму, і досі звертаються сучасні митці. У наш час у Києві проходить міжнародний театральний фестиваль «Мистецьке Березілля», присвячений пам'яті Леся Курбаса.

35 Розвиток музичної культури в Україні в ХV-ХVІІ ст. Багатоголосовий спів. Партесний спів. Козацькі думи та пісні.

Українська музика розвивалася на народній пісенній основі. Скрипалі, лірники, бандуристи. кобзарі користувалися в народі глибокою пошаною. Професійна музика залишалася виключно церковною. У школах, маєтках власників створювались хорові капели. Історичні пісні та думи славили героїчну боротьбу українського народу. Пісні й думи виконували лірники й кобзарі. Поряд з цим розвивався партесний спів. Цей тип церковного співу шанували насамперед у великих культурних центрах. З цього часу церковний партесний спів поширився з України на всю Східну Європу. З цього часу Київська нотація і взагалі музична культура завойовує собі там міцне місце аж до середини XVIII ст., коли почала домінувати в Москві італійська музика. В козацьких думах і піснях нерозривно переплітаються епічність і ліризм, передається ліричний настрій героїв. Потужний ліричний струмінь вирізняє українську історичну поезію від епосу інших народів. У думах і піснях відбилося героїчне і трагічне в житті козацтва. У них — тяжкі бідування і злигодні українського народу, викликані турецько-татарським нашестям, страшні руйнування нападниками міст і нещадне розорення сіл, знищення і масове полонення українського населення, сумна доля невільників — українських бранців та бранок, їхні поневіряння і страждання в турецько-татарській неволі. Водночас думи й пісні розповідають про героїчну боротьбу козацтва проти турецько-татарської агресії.