- •1. Предмет курсу «Історія української культури». Поняття «культура».
- •4 Види, методи, функції культури
- •3 Філософські концепції культури
- •2 Cутність та історична еволюція поняття «культура»
- •6 Основні функції культури. Особливості функціонування культури в суспільстві.
- •7 Культура та цивілізація
- •8 Масова культура: формування, розвиток, наслідки
- •9 Досягнення в матеріальній та духовній сферах за часів первісного суспільства.
- •10 Культура збирання та полювання. Виникнення мистецтва
- •14 Витоки української культури
- •11Первісні форми релігійних вірувань, їх специфіка та особливості
- •12 Неолітична революція та культура раннього землеробства. Первісна писемність
- •13 Трипільська культура в контексті світової культури
- •15 Прийняття християнства в Київській Русі. Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі
- •16 Напрями розвитку літератури часів Київської Русі. Напрями розвитку літератури часів Київської Русі
- •17 Історична література і літописання у княжу, польсько-литовську та козацьку добу.
- •19 Книгодрукування в Україні. Перші друкарні
- •23 Розвиток української літератури в хіх ст. Реалістичний
- •25 Радянський етап в українській літературі. «Розстріляне Відродження»
- •26 Радянська українська література 1940-1980 рр. Творчість літераторів-дисидентів. Соціалістичний реалізм.
- •27 Тенденції розвитку сучасної української літератури
- •29 Український театр хіх ст. Створення професійного театру
- •28 Український театр хvі – хvііі ст. Шкільний театр в Україні. Вертеп.
- •32 Виникнення кінематографу. Основні види та жанри кіно.
- •34 Музичне мистецтво Київської Русі. Вокальна музика (народно-побутова, придворно-світська, церковна).
- •37 Музичне мистецтво хіх - першої половини хх ст. Створення національної музичної школи. Виникнення українського оперного мистецтва
- •40 Іконопис як вид живопису. Особливості іконопису хіv – хvііі ст.
- •41 Особливості розвитку живопису доби українського бароко
- •43 Реалізм як основний напрямок живопису хіх ст.
- •47 Види архітектури Київської Русі. Найвизначніші пам’ятки
- •48 Характеристика стилю українського бароко. Основні барокові архітектурні ансамблі в Україні.
- •49 Основні тенденції розвитку української архітектури наприкінці хvііі – на початку хх ст. Стилі та видатні пам’ятки
- •50 Модерн в архітектурі України: характеристика, пам’ятки, видатні архітектори.
- •51_Радянський період розвитку архітектури. Конструктивізм.
- •59 Реформа освіти в сучасній Україні. Болонський процес та вища школа.
- •18 Особливості розвитку української літератури у хіv – першій половині хvіі ст
- •38 Сучасна українська музика
- •52 Писемність та освіта в період Київської Русі.
- •20 Напрями розвитку української літератури часів бароко та Просвітництва.
- •22 Просвітницька, художня та поетична творчість т. Шевченка.
- •31 Радянське театральне мистецтво. Театри та актори сучасної України (творчість р. Віктюка, с. Данченка, с. Мойсеєва та ін.).
- •30 Перший український професійний стаціонарний театр. Модерновий театр хх ст. Лесь Курбас і його новаторство в сценічному мистецтві
- •56 Освіта в Україні наприкінці хvііі – на початку хх ст. Типи шкіл, університети
- •33 Українське кіномистецтво. Окремі періоди в історії вітчизняного художнього кіно. О Довженко, с. Параджанов – класики українського та світового кіно.
- •36 Українські композитори в Російський імперії: м. Березовський, д. Бортнянський, а. Ведель
- •39 Мистецькі здобутки у живописі за часів Київської Русі.
- •44 Модернізм в українському живописі хх ст.
- •45 Радянський період образотворчого мистецтва в Україні. Сучасні художники.
- •54 Створення та діяльність братських шкіл в Україні. Острозька та Києво-Могилянська академії
- •55 Особливості розвитку української освіти у другій половині хvіі - хvііі ст. На землях Гетьманщини, Слобожанщини та Запорозької Січі.
- •57 Освітянська політика Центральної Ради та гетьманату Скоропадського
- •58 Розвиток наукових знань в Україні під час перебування у складі срср. Ідеологізація науки
- •53 Культурно-освітні осередки в Україні у хvі – першій половині хvіі ст.
32 Виникнення кінематографу. Основні види та жанри кіно.
Кінематограф – наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов’язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії. Водночас кінематограф жодною мірою не можна назвати «технічним» мистецтвом. Він оперує багатьма виражальними можливостями, запозиченими з інших видів мистецтва. Кінематограф має свою жанрово-родову структуру: на відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінематографа можна назвати абсолютно точно – 28 грудня 1895р. Саме в цей день у Парижі брати Люм’єр продемонстрували свою першу кінопрограму, що містила коротенькі документальні замальовки : «Вихід робітників з фабрики», «Прибуття поїзда» та ін. Фільми братів Люм’єр започаткували тенденцію до створення документального кінематографа, адже у всіх їхніх картинах було зафіксовано певну миттєвість реальної дійсності. Всі фільми можна розділити на 5 основних видів. Перший вид – художній, чи ігровий фільм. Другий – документальне кіно. Третій – науково-популярне кіно, що включає й навчальне кіно. Четвертий – мультиплікаційне кіно. Жанри ігрового кіно: бойовик, вестерн, істерн, кримінал, карате, екстрім, детектив, триллер, саспенс, пригоди, жахи, комедія, чорна комедія, пародія, драма, трагедія, трагікомедія, катастрофа, фантастика, містика, фентезі, антиутопія, кіберпанк, мюзикл, вистава, біографія, історія, військовий, сімейний, казка, спорт.
34 Музичне мистецтво Київської Русі. Вокальна музика (народно-побутова, придворно-світська, церковна).
Музична культура Київської Русі: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні. Музичне мистецтво часів Київської Русі можна поділити на три групи: музика народна, княжих салонів і церковна. Народна музика Русі Пісні з давніх часів були постійними супутниками наших далеких предків у їхній праці, побуті та звичаях. Це обрядова народна пісенність (колядки та щедрівки, гаївки й веснянки, купальські й обжинкові, весільні та хрестильні пісні, похоронні голосіння). Веселі й сумні пісенні мотиви виконували не лише голосом, а й за допомогою музичних інструментів. Музика княжого двору. Репертуар був дуже різноманітний — танковий, ліричний, побутовий, жартівливий та ін. Найчастіше зустрічаються згадки про «співання слави» князям: військові та взагалі геройські подвиги князя або його предків («Слово о полку Ігоревім»). Подекуди збереглися навіть імена осіб, які були водночас поетами, композиторами й виконавцями таких творів: Боян (XI ст.), Митуса (XIII ст.). Церковна музика прийшла до нас із Візантії. Давньоруські одноголосні церковні наспіви називалися знаменним розспівом (від давньослов’янського «знамено» — знак). Запозичений із Візантії, знаменний розспів збагатився народнопісенними традиціями східних слов’ян.