- •1. Розвиток афінської демократії у VI-IV ст. До н.Е.
- •2. Стародавня Спарта: держава, суспільство, культура.
- •3. Римська імперія в I—II ст.
- •4. Пунічні війни та їхні наслідки,
- •5. Падіння Римської імперії: причини та наслідки.
- •6. Завоювання Александра Македонського. Епоха еллінізму.
- •7. Антична культура та її вплив на розвиток народів Європи.
- •Культура стародавньої греції
- •Культура стародавнього риму
- •8. Слов’янська колонізація Балканського півострова VI-VII ст.
- •9. Просвітницька діяльність Св. Кирила і Мефодія.
- •10. Варварські держави остготів і вестготів: причини падіння.
- •11. Франкська держава: основні етапи та особливості розвитку.
- •12. Розпад Франкської імперії. Утворення Французького та Німецького королівств.
- •13. Епоха вікінгів в Європі (VIII-XI ст.).
- •14. Утворення та розвиток Московської держави (друга половина XV — перша третина XVI ст.).
- •15. Візантійська імперія: особливості історичного розвитку.
- •16. Хрестові походи: причини, перебіг, наслідки.
- •17. Священна Римська імперія. Боротьба за інвеституру.
- •18. Розкол християнства 1054 р.: наслідки і пошуки компромісу.
- •Сприйняття розколу на Русі[ред. • ред. Код]
- •Наслідки[ред. • ред. Код]
- •Спроби подолання розколу[ред. • ред. Код]
- •19. Велика Хартія вольностей та формування парламенту в Англії.
- •20. Сербська держава Неманичів. '“Законник Стефана Душана”.
- •21. Італійські морські республіка: Венеція та Генуя.
- •22. Становлення та особливості французької станової монархії.
- •24. Арабське завоювання Піренейського півострова. Реконкіста.
- •25. Середньовічні міста: самоврядування (магдебурзьке право), цехи, ремесло і торгівля.
- •26. Гуситський рух: ідеологія та представники.
- •27. Епоха Відродження: характерні риси та представники.
- •28. Великі географічні відкриття: «причини, перебіг, наслідки.
- •29. Колоніальні завоювання Іспанії і Португалії у XVI-XVII ст.
- •30. Турецька експансія на Балканах в XIV-XV ст.
- •31 . Формування станової монархії у Польщі XV-XVI ст.
- •32. Реформація та контрреформація у Європі.
- •33. Англійська революція середини XVII ст.: основні етапи та історичне значення.
- •35. Тридцятилітня війна: причини, основні етапи, наслідки.
- •36. Просвітництво: основні ідеї та представники.
- •37. Політика “освіченого абсолютизму” в монархії Габсбургів у другій половині XVIII ст.
- •38. Утвердження абсолютизму в Росії у XVIII ст.
- •39. Війна за незалежність північноамериканських колоній Англії та утворення сша.
- •40. Велика французька революція кінця xvіii ст.: основні етапи та історичне значення.
- •41. Наполеонівські війни та їх наслідки.
- •42. Віденський конгрес та його рішення.
- •43. Польське питання у міжнародній політиці (1795-1815 рр.).
- •44. Визвольна боротьба балканських народів проти Порти в першій третині XIX ст.
- •45. Промисловий переворот в Англії та його наслідки.
- •46. Революція 1848 р. У Франції. Конституція Другої республіки.
- •47. Революція 1848 р. В Німеччині. Проблема об’єднання країни.
- •48. Становлення незалежних держав на Балканському півострові в останній третині XIX - на поч. XX ст.
- •49. Культурно-національні рухи народів монархії Габсбурґів у першій половині XIX ст.: організаційні та ідеологічні особливості.
- •50. Польський національно-визвольний рух у 1830-1860-х рр.
- •51. Революції 1848-1849 рр. У Центрально-Східній Європі: ліберальні і національні вимоги.
- •52. Конституційні реформи 1860-х рр. В монархії Габсбурґів: становлення "системи дуалізму.
- •53. Об’єднання Італії: передумови та етапи.
- •54. Реформи 1860-х- 1870-х рр. У Російській імперії.
- •55. Революція 1867-1868 рр. Та ліберальні реформи в Японії.
- •56. Франко-прусська війна 1870-1871 рр. Утворення Німецької імперії.
- •57. Росія на зламі хіх-хх ст.: влада і суспільство.
- •58. Система міжнародних відносин наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •59. Перша світова війна: причини, учасники, основні етапи.
- •30 Жовтня 1918 р. Було укладено перемир’я з Туреччиною.
- •11 Листопада 1918 р. В Комп’єнському лісі було підписано перемир’я, яке завершило Першу світову війну 1914–1918 рр. Німеччина та її союзники занзали поразки.
- •60. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1921 рр.).
- •61. Паризька мирна конференція 1919-1920 рр. Версальська система мирних договорів.
- •62. Польща в міжвоєнні роки: еволюція політичної системи.
- •63 . Суспільно-політичний розвиток Югославії в 1929-1941 рр.
- •64. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.
- •65. “Велика депресія” 1929-1933 рр. У сша. “Новий курс” ф. Рузвельта.
- •66. Фашистська Італія: внутрішня і зовнішня політика.
- •67. Нацистська Німеччина: внутрішня і зовнішня політика.
- •68. Срср у 20-30-ті роки XX ст.: шляхи будівництва соціалізму.
- •69. Початок Другої світової війни. “Дивна війна” (1939-1940 рр.).
- •70. Німецько-радянська війна 1941-1945 рр.
- •71. Формування антигітлерівської коаліції. Міжсоюзницькі конференції 1943-1945 рр.
- •72. Нацистський окупаційний режимм та Рух Опору в країнах Європи в роки Другої світової війни.
- •73. Завершальний етап Другої світової війни (1944-1945 рр.). Ялтинська та Потсдамська конференції.
- •75. Утворення кнр: особливості внутрішньої та зовнішньої політики.
- •76. Японія: особливості політичного та соціально-економічного розвитку після Другої світової війни.
- •77. Близькосхідна криза: ґенеза та основні етапи.
- •78. Кінець колоніальної системи: процес деколонізації в Африці та Азії.
- •79. Науково-технічна революція в країнах Заходу: етапи та досягнення.
- •81. Суспільно-політична криза у Польщі початку 1980-х рр.
- •82. Срср у 1985-1991 роках: від реформ до розпаду.
- •83 . Політичний розвиток Чехословаччини у 1980-х - на поч. 1990-х років.
- •84. Падіння Берлінської стіни та об’єднання Німеччини.
- •85. Розпад сфрю і утворення на її території нових держав.
- •86. Перехід від військової диктатури до демократії в країнах Латинської Америки у 1980-1990-х рр.
- •87. Неоконсервативна модель суспільних відносин в країнах Заходу у 1980-х рр.: “тетчеризм” та “рейґаноміка”.
- •Кримська окупація (22 лютого—18 березня 2014)
- •Вторгнення російських військ на півострів
- •«Референдум» 16 березня
- •Початок антитерористичної операції (13 квітня—20 червня 2014)
- •89. Інтеґраційні процеси у Західній Європі. Створення та діяльність Європейського Союзу.
- •90. 3Акінчення “холодної війни” і формування нового світопорядку.
79. Науково-технічна революція в країнах Заходу: етапи та досягнення.
Термін «науково-технічна революція» вперше запровадив у науковий обіг Дж. Бернал у книзі «Світ без війни», що вийшла в СРСР. З середини 50-х років настав період науково-технічної революції і першою країною стали Сполучені Штати. Розширився фронт наукових досліджень, набагато зросли капіталовкладення в економіку.
Характерною рисою соціально-економічного розвитку НТР в 50-ті роки була помітна зміна структури робочої сили: зменшувалося число робітників на виробництві.
Такі винаходи минулого століття як ядерний реактор (1942), транзистор (1948), лазер (1960) створили базу сучасного виробництва:. Наприкінці 50-х - на початку 60-х років розпочався новий етап НТР. Особливо швидко розвивалися хімія та хімічні технології, атомна промисловість космонавтика. Найкращі результати дала НТР у країнах з розвинутою економікою. Науково-технічну революцію спричинила насамперед конкуренція - головний двигун розвитку виробництва в умовах економічної свободи.
Через НТР швидко розвивалися новітні галузі промисловості (виробництво пластмас, електронно-обчислювальної техніки, ракетобудування). Почали використовуватися нові види енергії — атомна, плазмова, сонячна. Докорінні зміни відбулися і в традиційних галузях: металургійній, машинобудівній, текстильній. Виник новий елемент продуктивних сил — керуючі машини, пристрої, що давали можливість автоматизувати виробництво.
НТР спричинила "зелену революцію" у сільському господарстві. Працю людини все більше замінює праця машин, людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавських функцій.
У комп'ютерній сфері революцію здійснили американці С. Джобс і С. Возняк, які у 1976 р. створили перший персональний комп'ютер - "Apple". Він складався із системного блока, монітора та клавіатури (не було тільки "мишки"). У 1981 р. фірма "Ай-Бі-Ем" випустила досконалішу модель, яка мала швидкодіючий процесор, але найважливіше - зручне програмне забезпечення, створене компанією "Майкрософт. Саме цей рік вважають часом народження персонального комп'ютера (ПК).
На комерційний успіх "Ай-Бі-Ем" С. Джобс відповів створенням нового комп'ютера "Макінтош", на моніторах якого уперше з'явились іконки і який був доукомплектований "мишкою". Ідею "іконок" використав Білл Ґейтс із "Майкрософт" для створення комп'ютерної програми Windowс. Згодом ПК почали обладнувати принтерами, сканерами. З допомогою модема вдалося через звичайну телефонну мережу вдалося підключати комп'ютери між собою. Модем у 19883 р. відкрив шлях до створення інформаційної мережі Інтернет - "www".
Також зроблено прорив і в інших технологічних галузях: з'явилися кишенькові калькулятори (1971), цифрові камери (1975), компакт-диски (1980). У 1979 р. фірма "Соні" розпочала виробництво портативних касетних магнітофонів (плеєрів) "Соні-Вокмен", що мали на Заході величезний успіх. Незабаром у вільний продаж надійшли відеомагнітофони, відеокамери, удосконалені фотоапарати. У 1990-х рр. шведська фірма "Еріксон" випустила перші персональні мобільні радіотелефони, що дало поштовх до створення систем стільникового зв'язку. У 1996 р. фінська компанія "Нокія" випродукувала телефони нового покоління - смартфони, для яких властиві додаткові, окрім спілкування, функції.
Важливу роль у розвитку НТР зіграла холодна війна між США і СРСР. Слідом за США СРСР створює власну ядерну зброю. Створено умови для запуску нашою країною першого штучного супутника Землі (жовтень 1957 р.) і першого пілотованого Ю.А. Гагаріним космічного корабля (квітень 1961 р.).
80. СРСР в 1945-1985 роках: основні етапи й тенденції суспільного розвитку.
Після закінчення війни радянське керівництво повернулося до реалізації і до воєнного плану, а саме - завершити будівництво соціалізму і розпочати перехід до комунізму
Швидкого зростання промислового виробництва можна було б досягти шляхом підвищення ефективності праці, застосовуючи передову техніку, нові технології. Насправді ж у повоєнні роки цього домагалися шляхом нещадної експлуатації трудящих, а особливо селянства, яке становило переважну більшість населення.
Кожне селянське подвір'я змушене було платити податок за землю, постачати державі визначену нею ж кількість м'яса, молока, яєць та інших продуктів. З вересня 1946 року розпочалась компанія обмеження розмірів присадибних ділянок городів. Продуктів харчування у країні катастрофічно не вистачало. З весни 1946 року партійні функціонери розпочали "на око" норми хлібозаготівель.
Коли у селян повністю вилучили зерно та корми для худоби, настав голод, який узимку 1946-1947 років охопив майже всю країну (крім західних областей), Молдавію, Ульяновську та інші області Росії. Близько мільйона жителів лише України померло в голодну зиму 1946-1947 років.
Суспільно-політичне життя країни було позначене посиленням політичних репресій проти народів СРСР. Переслідувань зазнала інтелігенція. Початком репресій проти неї у післявоєнні роки стали постанови ЦК ВКП (б) 1946-1948 років. Утисків зазнали багато діячів культури, які відмовилися від оспівування соціалізму. Державною політикою СРСР став антисемітизм - євреїв оголосили космополітами, людьми без батьківщини. Гостру боротьбу проти "інакодумців "проводив комуністичний режим у різних напрямках науки.
5 березня 1953 року помер Й. Сталін. Після його смерті розпочався новий період радянської історії. На провідні позиції у правлячій верхівці висунувся Микита Хрущов. У вересні 1953 року, він став першим секретарем ЦК КПРС. Нове керівництво пішло на деяку лібералізацію суспільно-політичного життя. Почався період так званої "відлиги".
Спроба економічних та суспільних реформ була спрямована на виконання завдання у короткий строк наздогнати та перегнати найрозвинутіші західні країни за виробництвом продукції на душу населення. У 1953 році Радянський Союз вперше випробував водневу зброю. Вражаючих успіхів було досягнуто у дослідженні та освоєнні космосу.
Наступною ідеєю, якою захопився М. Хрущов, широке впровадження посівів кукурудзи. За наказом М. Хрущова на всій країні, навіть на півночі, почали висівати кукурудзу. Кукурудза не дала очікуваних результатів, партійна верхівка взяла курс на ліквідацію особистих присадибних ділянок і господарств. Грошова реформа 1961 року викликала деякі інфляції і негативно вплинула на життєвий рівень населення.
Неврожай 1963 року викликав розлад у постачанні населення продуктами, особливо хлібом. Його випікали з домішками горохового борошна, знову з'явились довгі черги за продуктами. Найчастіші страйки і демонстрації відбулися у травні 1962 року у м., Новочеркаську. За наказом М. Хрущова проти демонстрантів кинули війська. Несподіваною була й політика хрущовського керівництва в галузі культури та освіти. Термін навчання збільшився з 10 до 11 років.
Реформаторські зусилля М. Хрущова, викликали невдоволення серед верхівки партапарату, саме ці сили вирішили усунути його від влади. 12 жовтня 1964 року вони з'їхалися до столиці і провели засідання президії ЦК КПРС, на якому одностайно проголосували за знаття М. Хрущова з усіх посад.
Одним з перших кроків Л. Брежнєва стала негласна заборона критики Й. Сталіна. Л. Брежнєв своє правління оголосив ерою побудови "розвинутого соціалізму". На військово-промисловий комплекс було переорієнтовано і науку. Військова промисловість у середині 70-х років стала ядром індустріального потенціалу країни, її частка у загальному обсязі промислового виробництва сягала до 60%. Реформа, схвалена пленумом ЦК КПРС (вересень 1965 року) увійшла в історію під назвою "Косигінської" - за прізвищем голови ради Міністрів СРСР.
Реформою запроваджувались економічні методи управління. Було розширено права підприємств. Нафто- та газопроводи, енергосистеми "Мир "перетворили СРСР на основного постачальника енергоносіїв до Європи. Отруйні речовини, якими посипали поля, нищили не лише комах, а й людей. Не встиг втілити типовий проект у дусі "галактоманії "брежнівських часів - перекидання вод великих північних рік, Сибіру на зрошення Півдня.
1979 року СРСР наказало радянській армії увійти в суверенний Афганістан. Осуд світовою громадськістю дій СРСР виявився у бойкоті Олімпійських ігор 1980 року, у Москві. У середині 80-х років світ знову забалансував на межі ядерної війни.
У березні 1985 року оновлений партапарат висунув на посаду лідера КПРС, наймолодшого члена політбюро - 54 річного Михайла Горбачова.