73. Завершальний етап Другої світової війни (1944-1945 рр.). Ялтинська та Потсдамська конференції.

На кінець 1944 р. США фактично знищили японський флот, що на даному театрі бойових дій мало визначальний характер. Отримана на морі перемога дала змогу США звільнити від японських військ Філіппіни та ряд тихоокеанських островів. Навесні 1945 р. англійські війська вибили японців з Бірми. Американські «літаючі фортеці» (Б-17, Б-29) розпочали систематичні бомбардування японських островів. Один з американських генералів запевняв, що Японія незабаром повернеться у кам’яний вік. 6 серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну з Японією, з важкого американського бомбардувальника Б-29 на японське місто Хіросіма було скинуто атомну бомбу. 9 серпня цей «експеримент» повторили над містом Нагасакі. Загальна кількість жертв досягла 200 тис. осіб. Виправдати застосування атомної зброї проти мирних жителів неможливо. Ці акції диктувалися не воєнною, а політичною необхідністю – продемонструвати прагнення керівництва США встановити свою гегемонію у післявоєнному світі. Ще 5 квітня 1945 р. від імені радянського уряду японському послу в Москві було зроблено заяву про те, що СРСР денонсує пакт про нейтралітет з Японією. Про мотиви денонсації говорилося, що «обстановка змінилася докорінно… Японія, союзниця Німеччини, допомагала останній у її війні проти СРСР. Крім того, Японія воює зі США і Англією, які є союзниками Радянського Союзу». У самій Японії ця заява спричинила зміну уряду. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії. Відповідно до своїх планів основний удар радянські війська за¬вдали по Квантунській армії, яка дислокувалася в Маньчжурії і налічувала 1,1 млн осіб. Загальне керівництво військами здійснював О. Василевський. У боях брали участь війська Монгольської народно-революційної армії. Радянським військам доводилося долати гори, річки, тайгу, болота, напівпустельні степи. Фанатично нала¬штовані японські частини завзято чинили опір, особливо підрозділи смертників. Незважаючи на це, Квантунська армія за короткий термін була розгромлена. 14 серпня японський уряд прийняв рішення про капітуляцію. Під ударами Червоної Армії японські війська склали зброю. У полон було взято близько 610 тис осіб. 1 вересня радянський десант висадився на південні острови Курильської гряди. Уся кампанія радянських військ проти Японії тривала 24 дні. Утрати японських військ складали 84 тис, радянських – 12 тис. убитими. 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті на борту американського крейсера «Міссурі» у присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акта про беззастережну капітуляцію Японії. Закінчення війни проти Японії передбачало укладення мирного договору з нею. Проте США, порушивши свої попередні домовленості відмовились передати підготовку мирного договору з Японією Раді міністрів закордонних справ, відкладали вирішення питання про; мирне врегулювання в Тихоокеанському басейні. Японія і захоплені нею території були розділені на окупаційні зони між США, СРСР, Англією, Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону і 6 вересня 1945 р. американські, війська висадилися на її території.

Кримська і Потсдамська конференції та їх значення Кримська( Ялтинська) конференція Дата 4 – 11 лютого 1945 р. Лідери країн — учасниць В. Черчілль, Й. Сталін, Ф. Рузвельт Основні питання Німецьке Визначені зони майбутньої окупації Німеччини військами СРСР, Великої Британії, США, Франції. Берлін виділявся в особливий район, який окуповувався військами чотирьох держав. Управління Німеччиною мала здійснювати Контрольна Рада союзників, яка включала головнокомандуючих окупаційними військами. Німеччина мала сплатити репарації у сумі 20 млрд доларів. Досягнута домовленість про роззброєння і розпуск збройних сил Німеччини, установлення контролю над воєнною промисловістю, заборону нацистської партії, покарання військоих злочинців Польське Західний кордон Польщі визначався уздовж річок Одер і Нейсе. Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у складі СРСР. Радянський союз погоджувався визнати польський Тимчасовий уряд національної єдності, який мав провести в країні вільні вибори Японське СРСР зобов’язувався вступити у війну з Японією не пізніше ніж через три місяці після розгрому Німеччини на умовах приєднання Південного Сахаліну, Курильських островів, прав на оренду Порт-Артура і спільну експлуатацію разом із Китаєм залізниць у Маньчжурії Інші Прийняття рішення про скликання установчої конференції ООН для вироблення статуту міжнародної організації для підтримки миру та безпеки. Визначено основні принципи діяльності організації, її структура. Прийняття «Декларації про визволення Європи, у якій говорилося, що союзні держави будуть узгоджувати свої дії під час вирішення політичних, економічних проблем післявоєнної Європи Потсдамська конференція (17 липня – 2 серпня 1945 р.) Й.Сталін, Г.Трумен, який став президентом США після смерті Ф.Рузвельта, У.Черчілль (з 28 липня новий прем’єр-міністр К.Еттлі) Принципи мирних договорів: демілітаризація, денацифікація, декартелізація, демократизація

1.Узгоджені і схвалені загальні принципи окупаційної політики: денацифікація, демілітаризація, демократизація і декартелізація. Створення Міжнародного трибуналу для покарання головних воєнних злочинців. 2.Радянському Союзу передавалися території колишньої Східної Пруссії з містом Кенігсбергом. Кордони Польщі встановлювалися згідно з домовленостями на Ялтинській конференції. Підтверджувалися умови вступу СРСР у війну з Японією. Створення постійного органу – Раду міністрів закордонних справ ( США, СРСР, Великобританії, Франції, Китая) для узгодження питань, які мають спільний інтерес. РМЗС у першу чергу мала підготувати проекти мирних договорів з Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією.

74. «Холодна війна»: причини, перебіг, наслідки. . Після, закінчення Другої світової війни сталінське керівництво Радянського Союзу сподівалося встановити свій контроль у країнах, звільнених Радянською армією, привести до влади комуністичні уряди і в такий спосіб створити навколо себе зону з дружніх І залежних від СРСР держав.

Отже, "холодна війна" мала як внутрішні, так і зовнішні причини. Внутрішні причини: 1) зростання впливу військовиків на внутрішньо- та зовнішньополітичний курс СРСР та США: 2) мілітаризація за роки другої світової війни економіки (створення військово-промислового комплексу), суспільних інститутів і масової свідомості; 3) пошук зовнішньополітичного "ворога" як засіб консолідації суспільства. До зовнішніх причин належать:  1) перетворення СРСР і США на наддержави і виникнення між ними гострих протиріч із питань повоєнного устрою світу; 2) встановлення радянської моделі тоталітарного суспільства в країнах Східної Європи і протидія цьому процесу з боку США; 3) боротьба за "сфери впливу" між СРСР і США в різних регіонах світу. Хронологічно "холодну війну" можна переділити на два основні періоди: 1) 1946-1975 рр.; 2) 1979 — кінець 80-х рр.

Першою серйозною сутичкою в Європі стала "берлінська криза". Вона виникла 1948 р. після введення у західній частині Німеччини нової грошової одиниці. Радянська сторона розцінила цю акцію як крок, що веде до розколу країни.

Міжнародна напруженість зростала, "холодна війна" кілька разів перетворювалася на "гарячу". У 1950—1953 рр. розгорнулися бойові дії на Корейському півостровів. ЗО листопада 1950 р. президент Трумен заявив, що США готові використати всі військові засоби аж до ядерної зброї. Вперше виникла небезпека переростання локального конфлікту в ядерну війну. І все ж здоровий глузд ВИЯВИВСЯ СИЛЬНІШИМ од військових і політичних амбіцій.

Ще одна серйозна загроза світові виникла 1962 р. під час Карибської кризи. США різко негативно поставилися до революції на Кубі. У 1961 р. вони підтримали висадження контрреволюційних груп на територію Куби. Ф. Кастро звернувся по допомогу до СРСР. Радянське керівництво вирішило розмістити на острові ядерні ракети середнього радіуса дії. Довідавшись про це, президент Дж. Кеннеді оголосив про встановлення з 22 жовтня 1962 р. морської блокади Куби і про огляд усіх радянських кораблів, які пливли до острова. Водночас радянські та американські війська було приведено у стан бойової готовністі. Ніколи раніше небезпека ядерної війни не була настільки реальною, як у ті дні.