56. Франко-прусська війна 1870-1871 рр. Утворення Німецької імперії.

Завершальним етапом об'єднання Німеччини стала франко-прус-ська війна 1870 -1871 pp. 19 лип-ня 1870 р. імператор Наполеон III оголосив Пруссії війну. Імператор Другої імперії вбачав в Північно-німецькому союзі німецьких держав головного ворога Франції. Ця політи-ка йшла врозріз з намірами Англії. Італія також не збиралася підтримувати Наполеона, який ставив їй пе-решкоди на завершальному етапі об'єднання. Росія, перебуваючи в по-реформеному стані, дотримувалася нейтралітету (невтручання).

Канцлер Німеччини Бісмарк ство-рив усі необхідні умови для війни. Приводом до неї стали престоло-наслідні події в Іспанії. Дипломатич-на служба Бісмарка спровокувала конфлікт, і Франція оголосила війну Німеччині. Розрахунок виявився точ-ним, і Пруссія в очах світової громадсь-кості мала вигляд держави, що оборо-няється. Франція почала активні воєнні дії.

Добре озброєна, маневрена прус-ська армія з 4-го по 6-те серпня завдала перші три поразки, що дало можливість німцям вторгнути-ся в Лотарингію. Невдоволення у Франції, зумовлене першими не-вдачами, призвело до зміни уряду. Наприкінці серпня 1870 р. пруссь-ка армія почала оточення найбільш мобільних військових формувань Франції. Армія маршала Базена була блокована в районі м. Мец. На допомогу Базену поспішали війська під командуванням генерала Мак-Магона. Прусські війська заступи-ли шлях армії, що поспішала на до-помогу, після чого французи ві-дійшли до м. Седан, що на березі р. Маас. Прусський генерал Мольтке обі-йшов французів таким чином, що з одного боку вони були закриті рікою, з другого — бельгійським кордоном. 1 вересня 1870 р. поча-лася битва при Седані. За словами очевидців, французи «билися, як леви, і втікали, як зайці». Наполеон III, який перебував у фортеці, наказав вивісити білі прапори і припини-ти вогонь. 2 вересня 1870 р. він підписав капітуляцію.

4 вересня 1870 р. при величезно-му скупченні народу довкола будин-ку Ратуші було оголошено про по-валення уряду Другої імперії і ство-рення у Франції республіки. Це була Третя республіка в історії країни (Перша - 1793 p., Друга -1848 p.). Почалося формування но-вого уряду, в створенні якого актив-ну роль відіграли представники рес-публіканського напряму і монархі-сти-орлеаністи. Главою нового уря-ду став генерал Трошю. Франко-прусська війна, розпоча-та Францією, для Німеччини була оборонною. Але поступово її харак-тер змінився.

Зі звісткою про про-голошення в Парижі Третьої респуб-ліки Мец практично припинив опір. Маршал Базен від імені Уряду На-ціональної оборони підписав на-прикінці жовтня 1870 р. капітуля-цію. Армія почала здавати зброю. Полонених відправляли в Німеччи-ну. На початку грудня німці почали облогу Парижа. В місті не вистачало продовольства, почався розгул спекуляції. Намагаючись врятувати існу-ючу ситуацію, патріотичні сили Па-рижа в двадцяти округах столиці створили Комітети пильності. Ці органи користувалися довірою робітників, студентів, інтелігенції. Загони Національної гвардії поча-ли закупівлю зброї і продовольства.

Але уряд Трошю 28 січня 1871 р. капітулював, здавши німецьким військам столицю Франції. На початку лютого на неокупо-ваній території в Бордо відбулися вибори до Національних зборів, сформувавши новий .уряд на чолі з істориком і політичним діячем Тьером. В кінці лютого в Парижі він одержав з рук Бісмарка умови майбутнього мирного договору, згідно з яким:

— Франція мала заплатити 5 млрд, франків контрибуції і віддати нім-цям Ельзас і Лотарингію;

— німці отримали право окупува-ти частину території Франції, в тому числі і Париж;

— відхід окупаційної прусської армії з території країни передба-чався в міру виплати контрибуції. Національні Збори, зважаючи на те, що подальший опір може приве-сти до загибелі тисяч французів, ратифікували умови Бісмарка, і 10 травня 1871 р. у Франкфурті був підписаний мирний договір між Францією і Німецькою імпе-рією. Частина парижан сприйняла до-говір із німцями як зраду націо-нальних інтересів Франції. Вони вимагали продовження війни до пе-ремоги. В паризьких округах усе частіше почав лунати заклик до створення Комуни, яка могла б пе-ребрати на себе управління держа-вою. Ця тема найбільше обговорю-валася в батальйонах Національної гвардії, в пресі, афішах. Підштовхував до нових завору-шень і стан економіки: за час війни скоротилося виробництво, в Парижі 32% населення офіційно вважалися безробітними. На думку міських низів, Комуна могла бути єдиним на той час органом, здатним продовжи-ти війну, відбити зовнішню агресію, провести соціальні реформи і позба-вити власності представників монар-хічного ладу і католицької церкви.