Змістовий модуль 3 пряме оподаткування тема 6. Податок на прибуток підприємства

6.1. Сутність податку на прибуток та основні елементи податку.

6.2. Порядок нарахування та сплати податку на прибуток.

6.3. Пільги з податку на прибуток.

6.1. Сутність податку на прибуток та основні елементи податку

Податок на прибуток – це прямий загальнодержавний податок, що нараховують та сплачують платники податку з прибутку від господарської діяльності відповідно до Розділу ІІІ ПКУ. Із 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи»)» від 28.12.2014 р. (надалі - Закон України № 71-VІІІ), яким викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ в новій редакції.

Платники податку (ст. 133 ПКУ):

1. Резиденти:

1.1. Суб’єкти господарювання–юридичні особи, які провадять господарську діяльність на території України та за її межами, крім:

1) бюджетних установ;

2) громадських об’єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій;

3) суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Державна фіскальна служба України веде реєстр всіх установ та організацій, які не є платниками податку на прибуток та зазначених у пунктах 1 та 2 (Реєстр неприбуткових організацій та установ).

1.2. Національний банк України, який здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

1.3. Управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

2. Нерезиденти, які отримують доходи з джерелом походження з України:

2.1. Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми за винятком тих, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

2.2. Постійні представництва нерезидентів, які отримують такі доходи або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Об’єктом оподаткування є (ст. 134 ПКУ):

1. Для резидентів - прибуток із джерелом походження з України та за її межами (п. 134.1 НКУ). Він розраховується на підставі даних бухгалтерського обліку платника шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) ФР_до, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці К відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ:

П = ФР_до ± К (6.1)

Різниці, на які коригується (збільшується або зменшується) фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), включають:

1) зменшення на суму непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років (тобто збитків минулих років) (п. 1 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому в 2015 р. збитки минулих років погашаються у такому порядку: об`єкт оподаткування у 2015 р. зменшується на 25 % суми непогашеного від`ємного значення об`єкта оподаткування за підсумками 2011 податкового року, а також на суми від’ємного значення об`єкта оподаткування, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25% суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення;

2) різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ);

3) різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (ст. 139 ПКУ): резервів для відшкодування наступних (майбутніх) витрат; резерву сумнівних боргів; резервів банків та небанківських фінансових установ;

4) різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 ПКУ).

У разі коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування відбувається:

- збільшення прибутку (позитивного значення фінансового результату до оподаткування);

- або зменшення збитку (від’ємного значення фінансового результату до оподаткування).

У разі коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування відбувається:

- зменшення прибутку;

- або збільшення збитку.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Рішення про незастосування коригування приймається такими платниками самостійно не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

Якщо в будь-якому наступному році річний дохід за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн., платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

2. Дохід страховика за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 ст. 141 ПКУ.

Дохід страховика за договорами страхування розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування, а за договорами співстрахування - тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Особливістю оподаткування страхової діяльності є те, що ПКУ для страховика-резидента встановлено одночасно два об`єкти оподаткування, які оподатковуються за різними ставками:

- прибуток;

- й дохід за договорами страхування та співстрахування.

3. Дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 ст. 141 ПКУ.

До складу оподатковуваного доходу нерезидента входять такі доходи:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента (за позиками та борговими зобов’язаннями);

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна нерезидента, розташованого на території України;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав;

є) доходи від провадження спільної діяльності, від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи від діяльності у сфері розваг (крім проведення лотереї);

ї) благодійні внески та пожертвування на користь нерезидентів та ін.

4. Дохід оператора від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 ст. 141 ПКУ.

5. Дохід оператора від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 ст. 141 ПКУ.

Особливістю оподаткування операторів від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (з використанням гральних автоматів, казино), від букмекерської діяльності) є те, що ПКУ для таких операторів встановлено одночасно такі об`єкти оподаткування, які оподатковуються за різними ставками:

- прибуток;

- дохід від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

- дохід від діяльності з проведення азартних ігор (у т.ч. казино), крім доходу від азартних ігор з використанням гральних автоматів, віж букмекерської діяльності.

Податкова база - грошове вираження об'єкту оподаткування, який визначається згідно із статтею 134 ПКУ.

Ставки податку (ст. 136 ПКУ);

1. Основна ставка податку на прибуток становить 18 %.

2. Для юридичних осіб – резидентів, які здійснюють страхову діяльність, одночасно із ставкою на прибуток 18% застосовуються такі ставки на доход за договорами страхування:

2.1. 0 % від доходу за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення;

2.2. 3 % від доходу за іншими договорами страхування та співстрахування, крім вказаних у п. 2.1.

3. До доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України застосовуються ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 % у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 ПКУ.

4. Під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток 18 % застосовуються такі ставки податку на дохід:

4.1. 10 % від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

4.2. 18 % від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податковим (звітним) періодом є календарний рік, який починається з першого календарного дня і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року (п. 137.4 ПКУ).

У разі взяття на облік контролюючим органом платника податку протягом податкового (звітного) року, податковий (звітний) рік розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року

Виробники сільськогосподарської продукції можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року. Для цілей оподаткування до виробників сільськогосподарської продукції належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу.