Лекція № 13 Експериментальна взаємодія. Етика психологічних досліджень. План:

1. Експериментальна взаємодія

2. Етичні аспекти психологічних досліджень

1. Експериментальна взаємодія

У психологічному експерименті, як правило, задіяні дві сторони: психолог-дослідник, який планує, організовує експеримент, інтерпретує його результати, і досліджуваний (учасник), чиї психічні прояви та поведінкові реакції є предметом експериментального дослідження. Спільна діяльність в психологічному експерименті дослідника і учасника отримала назву експериментальної взаємодії або експериментального спілкування.

Суб’єктивні фактори експериментальної взаємодії

У психологічному експерименті, як правило, задіяні дві сторони: психолог-дослідник, який планує, організовує експеримент, інтерпретує його результати, і досліджуваний (учасник), чиї психічні прояви та поведінкові реакції є предметом експериментального дослідження. Спільна діяльність в психологічному експерименті дослідника і учасника отримала назву експериментальної взаємодії або експериментального спілкування.

Вибір проблеми експерименту

Планування експерименту

Організація експерименту

Результати експерименту

Інтерпретація результатів

Типологія учасників експерименту Стратегії реагування учасників на експериментальні вимоги

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. — 480 с.:

• Стратегія сприяння (учасники намагаються виконати усі вимоги якнайкраще).

• Стратегія протидії (учасники навмисно викривлюють результати експерименту).

• Стратегія самодемонстрації (учасники намагаються показати себе з найкращого боку).

Ставлення учасників до експериментатора та ситуації експерименту

за Matlin M. W. Human Experimental Psychology. — California, 1979.:

• Позитивно налаштовані (учасники, які позитивно ставляться до експерименту).

• Негативно налаштовані (учасники, які не чекають від експерименту нічого доброго).

• Довірливі (учасники, які повністю довіряють експериментатору).

Мотиви участі у психологічному дослідженні

за Обозов Н. Н. Психологическое исследование и консультирование. — СПб.: МАПН, 1994. — 55 с.:

• Учасники, що сподіваються на зміни в кращу сторону.

• Допитливі учасники (ідуть на участь в експерименті заради нових знань).

• Учасники, яким нема чим зайнятись (участь в експерименті від нудьги).

• Учасники, які шукають гострих вражень.

Вплив особистості учасника на експеримент

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

Ефект плацебо (від лат. placebo — подобаюсь)	Базується на механізмах сугестії та самосугестії: коли учасники вважають, що дії психолога сприяють покращенню їх стану, розвитку певних якостей — це дійсно відбувається
Ефект Хотторна (від назви м. Хотторн)	Зміни у психіці чи поведінці учасників виникають внаслідок уваги, яка їм приділяється, а не внаслідок експериментальних впливів
Ефект фасилітації / інгібіції (від англ. facilitation — допомога; inhibition — стримування)	В присутності експериментатора учасники прагнуть показати кращі результати. В обернених випадках, коли результати погіршуються, ефект отримує назву соціальної інгібіції — стримування можливих результатів
Ефект очікування	Зміни у реакціях учасників внаслідок очікування того, що такі зміни мають статися, оскільки з ними проводять експерименти