4. Засоби забезпечення виконання кредитного договору

Кредитні відносини передбачають певну впевненість кредитора в тому, що боржник виконає всі зобов'язання, пов'язані з укладеною угодою. Звідси випливає поняття "забезпечення виконання зобов'язання за кредитного договору".

У зв'язку з цим кредитодавець, щоб забезпечити себе від невиконання зобов'язання, може вимагати забезпечення виконання такого зобов'язання. Кредитодавець має право вимагати забезпечення договору кредиту неустойкою (штрафом, пенею), заставою чи поручительством. Кредитодавець не має обов'язків у після надання кредиту, отже він не повинен нічого забезпечувати.

За характером або ознакою (властивістю) забезпечення кредит буває або особистим, або заставним, або речовим, реальним.

При особистому кредиті кредитор головним чином основується на довірі до господарської особистості позичальника і обмежується одним лише юридичним забезпеченням (письмовим зобов'язанням), але на практиці він рідко застосовується.

Для посилення забезпечення при індивідуальному кредитуванні нерідко застосовують так звану кругову поруку (або поручительство).

При заставному або речовому кредиті кредитор вимагає, щоб було вказано певне майно, шляхом продажу якого можна було б виконати зобов'язання, якщо боржник з будь-яких причин не виконає його добровільно. Майно, яке служить забезпеченням кредитної угоди, передається до сплати боргу в руки кредитора (ломбардний кредит) або залишається в розпорядженні боржника (іпотечна кредит), але з деякими обмеженнями права розпорядження цим майном.

ЦК України прямо передбачені наслідки невиконання позичальником обов'язків щодо забезпечення виконання кредитного зобов'язання.

До кредиту застосовуються також положення про договір позики.

Згідно зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК, якщо інше не встановлено договором.

Законодавство України досить детально висвітлює заставу майна. Усі елементи договору застави майна більш-менш докладно регламентовано в законодавстві, а специфіка застави майнових прав, на жаль, - меншою мірою. Тому з метою нотаріального посвідчення важливо розглянути специфіку і окремі елементи договору застави майнових прав.

Предметом застави майнових прав можуть бути різноманітні права вимоги, що випливають, перш за все, із зобов'язань майнового характеру. З урахуванням специфіки правовідносин, що зустрічаються в нотаріальній практиці, є сенс розглянути спочатку іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, інші договори, з яких виникають майнові права у сфері нерухомості (наприклад, ті, що випливають з опційного договору). Зокрема, необхідно вказати на правовідносини, що виникають у разі, коли для забезпечення основного зобов'язання встановлюється застава прав, які випливають з інвестиційного договору, договору про фінансування участі в будівництві або їх варіацій, наприклад опційного договору, оскільки ці договори, що породжують майнові права, досить поширені у практиці.

Загальні вимоги до посвідчення застави майнових прав

Загальні вимоги до посвідчення застави майнових прав І частково випливають із п.98 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який встановлює, що іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є" майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

Майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, можуть підтверджуватися низкою документів, що розрізняються залежно від суті відносин, які виникли між: сторонами.

Це може бути, наприклад, інвестиційний договір про фінансування участі в будівництві, опційний договір тощо. Принаймні, з договору має чітко випливати певне майнове право, що виникає у вигодонабувача. Так, з інвестиційного договору має бути встановлено, право на яке житло, що буде збудоване, виникає у інвестора, яка його майбутня площа, як це майбутнє житло ідентифікувати згідно з проектом будівлі, що споруджується (номер майбутньої квартири, поверх і т.д.).

Майнові права за договором стають забезпеченням основного зобов'язання з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору про заставу прав, а при нотаріальному посвідченні договору - з моменту нотаріального посвідчення договору про заставу майнових прав, що випливає зі ст.640 ЦК України і підтверджується у ст.585 ЦК України. Крім того, для встановлення факту укладення договору про виникнення майнових прав (інвестиційного, опційного договору), якщо він реальний, слід уточнити, чи були проведені фактичні дії (сплачено гроші, передано документи, здійснено інші фактичні дії, від виконання яких залежить укладення договору, унаслідок якого виникають майнові права і т.д.).

Обмеження щодо предмета застави майнових прав установлені в ч.6 ст.576 ЦК України. Вказано, що предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також вимоги, застава яких заборонена законом. До перших належить право на отримання пенсій, допомоги, аліментів. Відповідно, право на їх одержання не може бути предметом застави прав. Законом заборонено заставу майна, що перебуває у спільній власності, без згоди іншого власника (ст.578 ЦК України), тому проблематичною є застава прав, за якими має виникнути право спільної власності на нерухомість (наприклад, застава майнових прав з інвестиційного договору, за яким право власності на квартиру має виникнути у подружжя) без попередньої згоди іншого власника (перш за все це стосується чоловіка, дружини, що найчастіше зустрічається). Отже, нотаріус при посвідченні договору застави майнових прав повинен переконатися в тому, що майнові права, які передаються в заставу, не є особистими за своїм характером та що їх передача в заставу не заборонена законом, врахувати існуючі обмеження.

Поняття договору застави майнових прав

За договором застави майнових прав кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок майнових прав, що належать заставодавцю.

Істотні умови договору застави майнових прав

Предмет - майнові права, якими забезпечується основне зобов'язання. Майнові права мають бути описані в договорі застави майнових прав, вказано, яка їх цінність і в чому вона полягає, яким є їх грошовий еквівалент. Забезпечувальна роль застави майнових прав прямо пов'язана з тим, які сааме майнові права випливають із договору, на підставі якого вони виникли (інвестиційного договору, договору про фінансування участі в будівництві, опційного договору). На це слід обов'язково звернути увагу при посвідченні договору застави прав. Права, що передаються у заставу, повинні мати цінність, вартісне вираження, з чим безпосередньо пов'язана їх забезпечувальна роль. Оцінка майнових прав рекомендується для встановлення забезпечувальної ролі майнових прав, з'ясування обсягу забезпечення заставою основного зобов'язання (повністю або частково) і може випливати з акту оцінки майнових прав (звіту про оцінку майнових прав), складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні". При цьому під суб'єктами оціночної діяльності розуміються суб'єкти господарської діяльності, у "складі яких працює хоч би одна особа, яка одержала сертифікат на оціночну діяльність або відповідні державні органи, що беруть участь в процесі приватизації у зв'язку з покладеними на них функціями, в штаті яких працюють оцінювачі (ст.5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні"). Якщо на оцінці майнових прав професійним оцінювачем наполягає хоча б одна із сторін, така оцінка буде істотною умовою договору застави майнових прав, щодо якої сторони повинні будуть дійти згоди для того, щоб договір вважався укладеним.

Особливості застави прав, що випливають із різних договорів, мають бути з'ясовані нотаріусом, щоб переконатися в забезпечувальній ролі такої застави, тому необхідно розглянути ці особливості прав.

Сторони договору застави майнових прав

Сторони іпотечного договору, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, прямо названі в п.98 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. У договорах іпотеки прав, що випливають із майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене, іпотекодавцем може бути забудовник (особа, що організує спорудження нерухомості для власних потреб або для передачі її у власність іншим особам) або особа, власністю якої стане нерухомість після, завершення будівництва.