Власні дослідження
2.1. Матеріали і методи
Робота виконувалася з 2014 по 2015рр. в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Доктор-Вет» міста Дніпропетровська і кафедри клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин Дніпропетровського державного аграрно - економічного університету.
Досліди проводили на 10 собаках віком 3 років, безпорідні. Аналогію тварин проводили за віком та походженням. Усі тварини були вільними від інфекційних та інвазійних хвороб. Годівлю тварин проводили згідно з раціоном промисловими кормами. Собак розділили на дві групи: 1- дослідна (5 тварин живою масою 15,5 кг ± 0,1кг), 2- дослідна (5 тварин, живою масою 15,8 кг ± 0,1кг) з явищем дегідратації, яка була викликана тривалим голодуванням та відсутністю доступу до води.
Собак утримують в умовах притулку, у вольєрах. Власники приділяють увагу щодо годівлі та раціону, а також режиму годівлі собак, персонал притулку проводить годівлю два рази на день, доступ до чистої води тварини мають постійно. До того як тварини потрапили до притулку вони були бродячими, погано та не регулярно харчувались. У шести собак були раніше перенесені травми кінцівок, можливо через наїзд автомобілем.
Аналізуючи анамнестичні дані можна відмітити, що собаки тривалий час недотримували поживні речовини та воду. Зараз мають збалансований раціон та добрі умови утримання, але вплив раніше перенесених хвороб та періодичні стресові ситуації могли сприяти розвитку дегідратації.
Об'єктом дослідження служили: кров, показники частоти серцевих скорочень, характер пульсу, швидкість наповнення капілярів, стан видимих слизових оболонок, положення очних яблук, тургор шкіри, вага тіла.
Кров для дослідження відбирали з підшкірної вени передпліччя шляхом пункції одноразовою голкою (діаметром 0,6 мм). У крові визначали кількість еритроцитів, рівень гематокриту [9, 22].
Підрахунок еритроцитів в камері Горяєва
Кількість еритроцитів підраховували в сітці лічильної камери Горяєва з подальшим розрахунком за відповідними формулами.
Принцип. Точну кількість крові рівномірно змішували з певною кількістю фізіологічного розчину натрію хлориду і вносили в камеру з відомим об’ємом, в якій суспензія крові розподілялася рівномірним шаром. На дні камери нанесена спеціальна сітка, завдяки чому можливий точний підрахунок еритроцитів.
Хід визначення. В суху, чисту пробірку вносили 4 мл 0,9% розчину натрію хлориду і капілярною піпеткою додавали 0,02 мл крові. Заздалегідь кінчик піпетки добре витирали, кров видували на дно пробірки і ретельно промивали верхнім шаром рідини. Вміст пробірки ретельно перемішували. Одержували розведення крові 1:200.
Камера і шліфоване покривне скло повинні бути вимиті знежирені і сухі. Шліфоване скло притирали до камери так, щоб з'явилися райдужні кільця. Скляною паличкою вносили одну краплю крові з пробірки і заповнювали нею камеру (починали з краю шліфованого скла). Еритроцити підраховували через 1 хв. після заповнення камери при малому збільшення мікроскопу (об’єктив - 8×, окуляр - 10× або 15× ) з прикритою діафрагмою або опущеним конденсором (у темному полі зору). Підрахунок проводили в п’яти великих квадратах (або 80 малих), розташованих по діагоналі.
Враховували еритроцити, що лежать усередині малого квадрата, а також на лівій і верхній його лініях. Клітини, що знаходились на правій і нижній лініях квадрата, не враховували.
Кількість еритроцитів в 1 мкл крові визначали за формулою:
Х= ( а *
4000
*
200)
/ 80
де, Х – кількість еритроцитів в 1мкл крові;
а – кількість еритроцитів в 80 малих квадратах;
80 – кількість підрахованих малих квадратів;
200 – ступінь розведення крові;
4000 – коефіцієнт, до об’єму 1 мкл крові, оскільки об’єм малого квадрата рівний 1/4000 мкл.
Еритроцити підраховували у 80 малих квадратах, кров розводили в 200 разів, тому число еритроцитів перемножували на 10000 і одержували кінцевий результат. Кількість еритроцитів визначали в Т/л. Для підрахунку клітин в 1л необхідно отримане число перемножувати на 1000000 (1012/л).
Визначення рівню гематокриту
Гематокрит – лабораторний показник, який відображує відношення формених елементів крові до об’єму крові.
Принцип. Рівень гематокриту визначали за допомогою гематокритного капіляру(додаток №6) та центрифуги.
Хід визначення. В гематокритний капіляр вносили дослідну кров. Закриваємо отвори капіляру гумовим кільцем та вносимо до центрифуги. Центрифугу встановлюємо на 1500 обертів/хв. на 15хв. Після повної зупинки центрифуги, достаємо проби. Рівень гематокриту визначають за спеціальною шкалою.
В нормі гематокрит у собак становить 39-56%
Собакам вводили регідратаційні розчини. Контрольній групі – розчин Рінгера (додаток №7), розчин глюкози 5% (додаток №8), розчин натрію хлориду 0,9% (додаток 9), дослідній групі – розчин Рінгера, розчин глюкози 5%, реамберин (додаток 10). Контролем служили фізіологічні показники крові та клінічні параметри оцінки дегідратації тварин. Розчини вводили внутрішньовенно за допомогою катетеризації підшкірної вени передпліччя з інтервалом 1год.
У клінічно хворих тварини дегідратація перебігає тяжко, температура тіла майже не змінюється, за винятком якщо причиною є інфекційні захворювання. Собаки різко пригнічені. При дослідженні ротової порожнини та кон’юнктиви, в залежності від проценту зневоднення, виявлено, що слизові оболонки або липкі, або сухі. Еластичність шкіри знижена, складка шкіри довгий час не розправляється, або залишається на місці. У чотирьох собак чітко виражене западання очних яблук в очну орбіту.
При аускультації серця відзначається тахікардія, підвищення частоти дихання до 50-60 дихальних рухів за хвилину при нормі 30-35 дихальних рухів за хвилину. Наростали ознаки серцево-судинної недостатності, серцевий ритм порушений, пульс слабкого наповнення, аритмічний. Час наповнення капілярів більше 2 секунд. Частота серцевих скорочень 130 – 140 ударів за хвилину.
Враховуючи дані анамнезу, клінічних симптомів, результатів лабораторних досліджень, при обстеженні собак групи контролю та досліду нами було встановлено дегідратація.
Оскільки причиною дегідратації було тривале голодування, то основним завданням інфузійноїї терапії є відновлення об’єму циркулюючої крові та нормалізація гомеостазу.
Залежно від важкості перебігу дегідратації, було розроблено 2 варіанти інфузійної терапії.
У собак першої дослідної групи відмічається легкий ступінь дегідратації: процент зневоднення – 5%, дефіцит рідини 50 мл/кг маси тіла, слизові оболонки ротової порожнини та кон’юнктиви липкі, свідомість у нормі, шкірна складка розправляється за 5 – 6с., очі займають природне положення, частота серцебиття складає 130 ударів за хвилину.
У собак другої дослідної групи відмічається середній ступінь дегідратації: процент зневоднення – 10%, дефіцит рідини 100 мл/кг маси тіла, слизові оболонки ротової порожнини та кон’юнктиви сухі, відмічається апатія, шкірна складка розправляється за 8 – 10 с., очі дещо запалі в орбіту, частота серцебиття складає 140 ударів за хвилину.
Інтенсивна терапія за дегідратації ґрунтується на використанні регідратаційних розчинів, що сприяє підвищенню об’єму циркулюючої крові, нормалізації водно-електролітного балансу та відновленню гомеостазу.
Слідкували за кольором та вологістю слизових оболонок, еластичністю шкіри, положенням очних яблук, діурезом та масою тіла. Одночасно слідкували за діяльністю серцево-судинної системи за допомогою пальпації та аускультації, а також показників крові. Визначали час зворотнього наповнення капілярів.
Табл. № 6
Схема лікування собак першої дослідної групи за дегідратації
Назва лікарського засобу |
Одиниці виміру |
Доза |
Метод введення |
Курс лікування |
Розчин Рінгера |
мг/тварину |
100 |
внутрішньовенно |
2 рази на добу упродовж 5-ти діб |
Розчин глюкози 5% |
мл/тварину |
50 |
внутрішньовенно |
2 рази на добу упродовж 5-ти діб |
Розчин натрію хлориду 0,9% |
мл/тварину |
200 |
внутрішньовенно |
2 рази на добу упродовж 5-ти діб |
Табл. № 7
Схема лікування собак другої дослідної групи за дегідратації
Назва лікарського засобу |
Одиниці виміру |
Доза |
Метод введення |
Курс лікування |
Розчин Рінгера |
мг/тварину |
100 |
внутрішньовенно |
2 рази на добу упродовж 5-ти діб |
Розчин глюкози 5% |
мг/тварину |
100 |
внутрішньовенно |
2 рази на добу упродовж 5-ти діб |
Реамберин |
мл/тварину |
150 |
внутрішньовенно |
2 рази на добу упродовж 5-ти діб |