2. Патогенез

В основі дегідратації лежить секреція рідини спеціалізованими клітинами – клітини потових залоз, кишкових та великих травних залоз (підшлункова залоза, печінка), мезотеліальні клітини. Клітинна секреція може бути підвищеною або залишатись без змін. Джерелом води для всіх секретуючих клітин є плазма крові, тому підвищене виведення рідини супроводжується зменшенням об’єму циркулюючої крові [14,39, 46].

Розрізняють три типи дегідратації:

Гіпотонічна дегідратація характеризується втратою чистої води або гіпотонічної рідини. Викликає підвищення концентрації позаклітинної рідини по відношенню до внутрішньоклітинної рідини. Вода рухається з клітини, тим самим підтримуючи позаклітинний (відповідно і внутрішньо судинний) об’єм. Спостерігається при тяжких асцитах в разі серцевої недостатності, а також при декомпенсованому цирозі печінки. Клінічно спрага не проявляється, свідомість заторможена, рефлекси знижені. В тяжких випадках може бути кома, судоми.

Ізотонічна дегідратація. Спостерігається при опіках, кусаних ранах. Не призводить до переміщення води з цитоплазми клітин та не здійснює вплив на внутрішньосудинний об’єм. Спостерігається при перитоніті, кишковій непрохідності, кровотечах, травмах та панкреатиті. Клінічні прояви залежать від ступеня дегідратації. Спостерігають зниження артеріального тиску, тахікардію, зменшення клубочкової фільтрації в нирках. При цьому стан тварини може погіршуватись аж до коми.

Гіпертонічна дегідратація характеризується тим, що позаклітинний простір стає гіпотонічним по відношенню до внутрішньоклітинного. Вода рухається в клітини, тим самим погіршуючи дефіцит позаклітинної рідини та гіповолемію. Спостерігається при лихоманці, поліурії при гострій нирковій недостатності, діареї, надмірному білковому годуванні, неправильному призначенні діуретиків. Клінічно проявляється спрагою, сухістю язика та слизових оболонок, порушенням тургору шкіри.

Також розрізняють три ступеня дегідратації: легкий, середньої тяжкості, тяжкий [27, 31, 43].

3. Симптоми

При первинному прийомі тварини з ознаками дегідратації, найбільш характерними будуть клінічні показники загального стану тварини: вологість слизових оболонок, еластичність (тургор) шкіри, діурез, маса тіла, положення очних яблук. Також будуть відмічатися зміни у параметрах перфузії (колір видимих слизових оболонок, швидкість наповнення капілярів, характер пульсу, частота серцевих скорочень) [17, 18].

Вологість видимих слизових оболонок. В нормі слизові оболонки повинні бути достатньо зволожені. При дегідратації, в залежності від ступеня, вони стають спочатку липкими, потім сухими та навіть запеченими. Цей показник не враховують, якщо тварині призначали антихолінергічні препарати (можуть викликати хибну сухість слизових), а також при гіперсалівації. Враховувати стан слизових краще у декількох місцях. Наприклад: кон’юнктива ока та слизова оболонка ротової порожнини.

Тургор шкіри. В нормі шкірна складка повинна розправлятись за 1-2с. Існує декілька особливостей при визначенні цього показника: при тривалому дослідженні тварини тургор шкіри необхідно визначати в одному й тому ж місці, в однаковому положенні тварини. Якщо тварина стара та схудла, в неї тургор буде знижений через погіршення еластичності шкіри, але це не свідчить про наявність дегідратації. Навпаки з тваринами, в яких добре розвинена підшкірна клітковина, в них тургор буде в нормі, але може бути зневоднення. Краще визначати тургор на боковій грудній стінці.

Положення очних яблук. При тяжкому ступені дегідратації очні яблука западають [7, 19].

Діурез. При дегідратації часто спостерігається олігурія.

Вага тіла. На сьогоднішній день вважається кращім показником дегідратації. Його враховують при моніторингу стану тварини за час лікування.

Параметри перфузії (колір видимих слизових оболонок, швидкість наповнення капілярів, характер пульсу, частота серцевих скорочень). В нормі слизові оболонки повинні бути блідо-рожеві, швидкість наповнення капілярів 1,5-2с. При визначенні пульсу враховують характер наповнення судин. За допомогою пальпації чи аускультації визначають частоту серцевих скорочень та роблять висновок про наявність чи відсутність шокового стану, тахікардії.

Існує таблиця фізикальної оцінки при зневодненні, в якій відображається процент зневоднення по відповідним клінічним ознакам (табл. №1) [27].

Табл. №1

Фізикальна оцінка при зневодненні

% зневоднення	Клінічні ознаки
Менше 4	Не визначаються
4 – 5	Малопомітна втрата еластичності шкіри, слизові оболонки липкі.
6 – 8	Знижений тургор шкіри (невелика затримка до повернення шкірної складки у нормальне положення), слизові оболонки сухі, дещо подовжений час наповнення капілярів, очі можуть здаватись мутними.
10 – 12	Подовжений час наповнення капілярів (більше 2с.), слизові оболонки сухі, шкірна складка не розправляється, очі запалі, можлива тахікардія та слабкий пульс.
12 – 15	Слизові оболонки анемічні, час наповнення капілярів більше 3с., ознаки шоку, ступору. Смерть неминуча.

В залежності від ступеня дегідратації основні клінічні показники будуть виражені з певною силою (табл. №2).

Лабораторні показники для оцінки дегідратації: відбувається гемаконцентрація, що видно по загальному аналізу крові – підвищення загального об’єму еритроцитів, гематокрита та концентрації загального білку в плазмі крові.

При біохімічному дослідженні крові визначають рівень іонів Na⁺, K⁺, Cl^- , HCO₃^- , а також вміст сечовини та креатиніну. При дегідратації спостерігають підвищення показника концентрації натрію та хлоридів в плазмі крові. А також підвищення показників концентрації сечовини та креатиніну в плазмі крові. Сеча при цьому стає концентрованою (якщо нирки функціонують нормально). [5]

Табл.№2

Клінічні ознаки в залежності від ступеня дегідратації

Клінічні ознаки		Ступінь дегідратації
		Легкий	Середньої тяжкості		Тяжкий
Втрата ваги (%)		5	10		15
Дефіцит рідини (мл/кг)		50	100		150
Свідомість		В нормі	Апатія		Ступор
Слизові оболонки		Липкі	Сухі		Запечені
Еластичність шкіри (час розправлення складки)		3-5с.	8-10с.		Шкірна складка не розправляється
Частота серцевих скорочень (уд./хв.)		В нормі (коти 140-160, собаки 80-120)	Підвищена		Тахікардія
Артеріальний тиск (мм.рт.ст.)		В нормі ( в середньому більше 80)	Дещо знижений		Низький
Положення очних яблук	В нормі			Дещо запалі		Значно запалі