- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.
- •Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •Зародження класів і держави на Русі. Норманська теорія походження Київської Русі.
- •Київська Русь в х ст.
- •Київська Русь в хі – на початку хіі ст.
- •Культура Київської Русі.
- •Причини роздробленості Русі. Утворення князівств.
- •Утворення Галицького князівства та його розвиток.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства та його політичний розвиток в хііі – і пол. Хіу ст..
- •11.Боротьба Русі проти монголо-татар. Завойовників
- •12. Захоплення українських земель інозем. Поневолювачами в 14 ст. Кревська унія.
- •13. Виникнення українського козацтва та зс
- •14. Люблінська унія та її наслідки
- •15. Боротьба коз. Проти татар.-тур. Агресії у 2 пол. 16 – поч. 17 ст.
- •16. Козацько-селянські повстання в Україні кін. 16 – 30-ті рр. 17 ст.
- •17. Брестська церковна унія та її наслідки
- •18. Причини, характер і рушійні сили визвольної війни укр.. Народу середини 17 ст.
- •19. Розгром польсько-шляхетських військ вснеою-восени 1648
- •20. Утворення Укр. Державності в період визвольної війни. Внутрішня і зовнішня політика б.Х.
- •22. Берестецька битва. Білоцерківське перемир’я.
- •23. Переговори України з Росією в ході визвольної війни.Переяславська Рада
- •24.Розвиток Української національної революції в 1654-1657рр. Віленське перемир’я.
- •25.Становище України після визвольної війни.Політика і.Виговського.Гадяцький договір.
- •26. Боротьба козацько-старшинських угрупувань за владу хvіі ст.
- •27. Боротьба проти Туреччини і Кримського ханства в 50-70-х рр. Хvіі ст. В Україні.
- •6 Травня 1686 р. В Москві між Польщею та Московією було укладено новий договір - ,,Вічний мир’’.
- •28.Соціально-економічне і суспільно-політичне становище Лівобережної України в 2 пол.Хvіі ст
- •29. Андрусівське перемир я та гетьманування Дорошенка
- •30.Обмеження автономії російським царизмом за Переяславськими(1659), Московськими(1665), Глухівськими (1667),Коломацькими(1687) статтями
- •31. Становище правобережних та західноукраїнських земель у 2-ій пол. 17 ст.
- •32. Культура України 16-17ст.
- •33. Україна в Північній війні. Полтавська битва.
- •34. Доля зс під час Полт. Битви та після неї. Кость Гордієнко. Олешківська Січ.
- •36. Лівобережна Україна в період правління гетьманів Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола та Кирила Розумовського.
- •37. Заснування Нової Січі та її адміністративний та військовий устрій
- •38. Правобережжя і Зх- укр..Землі у 1-ій пол. 18 ст.
- •39. Антифеодальна боротьба на Правобережній Україні в першій пол.18 ст.
- •40. Посилення опришківського руху в Галичині у першій пол. 18ст.Олекса Довбуш
- •41.Ліквідація Гетьманщини як результат посилення колоніальної політики царизму в Україні.
- •42.Селянські повстання в Лівобережній і Слобідській Україні в другій половині 18 ст.
- •44.Запорізька Січ в 60 -70 рр. 18 ст. Та її ліквідація царизмом.
- •45.Культура України у 18 ст.
- •46.Політичне становище укр. Земель в Російській імперії в 1 половині 19 ст.
- •47.Економічне становище Наддніпрянської України в 1 половині 19 ст.
- •48.Селянські рухи та виступи робітників в Україні 1 пол. 19ст.Устим Кармелюк
- •49.Діяльність декабристів в Україні.
- •50.Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Т.Шевченко
- •51.Західноукраїнські землі в складі Австрійської монархії в і пол. Хіх ст..
- •52.Західноукраїнські землі під час революції 1848-1849 рр.
- •53.Розвиток культури в пер.Пол.19 ст.
- •54.Скасування кріпосного права в Україні. Реформи 60-70 рр.Хіх ст. Та їх значення.
- •55.Посилення національного гніту в Україні іі пол.. ХіХст. Валуєвський циркуляр та Емський указ.
- •56. Західноукраїнські землі в складі австро угорщини в другій половині 19 ст.
- •57.Розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві 2 пол. 19ст.
- •58.Національно-визвольний рух в Україні в іі пол..Хіх ст.
- •59.Народницький рух в Україні в 2 пол.Хіх ст..
- •60. Культура України 2 пол. Хіх ст.
- •61. Політичне становище українських земель наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •62. Економічне становище України на початку хх ст.
- •63. Революційні події 1905-1907 рр. В Україні.
- •65. Україна в роки Першої світової війни.
- •66. Події Лютневої революції в Україні.
- •67. Виникнення та конституювання Української Центральної Ради.
- •68. Перший та другий Універсали Центральної Ради. Відносини Центральної Ради з Тимчасовим Урядом.
- •69. Проголошення Української Народної Республіки. Ііі, іv Універсали Центральної Ради.
- •70. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Війна Радянської Росії проти унр.
- •72.Західноукраїнські землі в 1918-1919рр.Проголошення зунр,її внутр. І зовн політика
- •73.Створення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика. Злука зунр і унр
- •74.Воєнна інтервенція в Україну буржуазно-поміщицької Польщі та її крах
- •75.Україна в період неПу
- •76.Суспільно-політичне життя урср у 20-30-х рр.;формування командно-адміністративного апарату
- •77.Індустріалізація в Україні: уроки та досвід
- •79.Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр. Та його наслідки
- •80.Здійснення культурної революції в Україні.Політика українізації
- •81. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Вступ радянських військ в Західну Україну.
- •82. Оборонні бої в Україні влітку і восени 1941 р. Причини невдач Червоної Армії.
- •84. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в роки Другої світової війни. Дії оун-упа.
- •85. Звільнення Лівобережної України та Донбасу від фашистських окупантів. Битва за Дніпро. Визволення Києва.
- •86. Звільнення Правобережної та Західної України від фашистських загарбників.
- •87. Україна у відбудовний період (1945- і половина 50х рр.)
- •1. Адміністративно-територіальні зміни
- •2. Зовнішньополітична діяльність урср
- •3. Перехід до мирного будівництва. Внутрішньополітичне та економічне становище урср
- •4. Відбудова та її особливості в Україні
- •5. Голод 1946-1947 рр. Його причини, масштаби і наслідки
- •6. Демографічне становище. Рівень життя та побут населення
- •88. Соціально-економічні процеси в Україні в іі пол 50-х - середині 60-х рр.
- •89. Суспільно-політичне життя в Україні в іі пол 50-х - і половині 60-х рр.
- •90. Економічне та суспільно-політичне становище України в іі пол. 60-х - середині 80-х рр. Дисидентський рух.
- •91. Україна в умовах перебудови. Декларація про держ. Сувернітет.
- •92. Проголошення і розбудова укр. Незалежної держави. Конституція України (ку)
- •93. Україна в міжнародних відносинах на сучасному етапі
- •94. Сучасні проблеми соц.-економ. Розвитку України та шляхи їх розв язання
- •95. Суспільно-політ. Становище України на сучасному етапі
Зародження класів і держави на Русі. Норманська теорія походження Київської Русі.
Причини утворення держави:
Покращення знарядь праці;
Зростання продуктивності праці;
Поява надлишків;
Привласнення надлишків родоплемінною верхівкою;
Поява майнової нерівності;
Поява експлуатації;
Поява суперечностей;
Поява державності.
VI – VІІІ ст.. із союзів племен виникають продержавні об’єднання – племенні княжіння;
Союзи племен очолювали князі, формування держави відбувалось через захоплення влади князями та об’єднання ними слов’янських племен.
Існували класи рицарів, поділ на бідних та багатих.
Норманська теорія
Нормани — це загальна назва населення Скандинавії — шведів, норвежців, данців, у слов'янських літописах ототожнюються з варягами. У VII—IX ст. вони почали широкі завойовницькі походи в Європу. Зокрема, у VIII ст. нормани з'явилися у верхів'ях Волги, і встановили своє панування над Волзьким шляхом. Нормани відіграли ключову роль у формуванні і становленні давньоруської держави.
У 862 році слов’янські племена вигнали варягів «в морс», але не змогли організувати свою владу і закликали інших варягів, щоб її організувати. Прибули три брати: Рюрик, Синеус і Трувор. Рюрик став князювати у Словенському князівстві (Новгороді), Синеус — у Білоозері, Трувор — в Ізборську. Після смерті братів Рюрик став єдиновладним князем, об'єднавши під своєю владою північні слов'янські племена словенів, кривичів та фінські — мері, весь, мурому. Перед своєю смертю Рюрик передав правління своєму родичу Олегу і доручив йому малолітнього сина Ігоря. Поряд з цим є відомості, що Ігор був сином Олега.[17]
У 882 році Олег з великим військом рушив на південь, завоював Смоленськ, Любеч та інші землі, нарешті, підступно вбивши Аскольда та Діра, захопив Київ.
Київська Русь в х ст.
Наприкінці IX — Хст. відбувався процес об'єднання східнослов'янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі, або, як її часто іменують за назвою столиці,— Київської Русі.
Уже перший князь об'єднаної Русі Олег (882—912 рр.) за кілька років підкорив своїй владі придніпровські племена — полян, древлян, сіверян, радимичів. У 907 р. Олег здійснив успішний похід на Візантію. Олег на знак перемоги прибив свій щит над міськими воротами Царграда. Візантійський уряд змушений був укласти з Олегом невигідний для себе торговельний договір. Наступник Олега князь Ігор (912—945 рр.) приборкав повсталі племена, зокрема древлян, приєднав територію уличів і тиверців (між Дністром і Дунаєм), здійснив два походи на Візантію (941 і 944 pp.). За Ігоря у 915 р. вперше на Русь напали печеніги. З ними Ігор уклав мир. Ігор загинув у 945 р. під час спроби вдруге зібрати данину з древлян. У літопису розповідається, як древляни, заявивши, що коли внадився вовк до овець, то винесе все стадо, пригнули два дерева, прив'язали до їхніх верхівок Ігоря, а потім дерева відпустили. Оскільки син Ігоря Святослав був малолітнім, Київською Руссю стала правити його мати Ольга (945—957 рр.). Вона розправилася з древлянами, спалила їх головне місто Іскоростень (сучасне м. Коростень Житомирської обл.). Частина жителів його була вбита, інших перетворено на рабів. Проте Ольга врегулювала збирання данини, визначивши її розміри, і встановила місця для збирання данини — погости. Значно розширилися межі і зросла могутність та міжнародна вага Київської держави за часів князювання сина Ігоря і Ольги Святослава (957—972), якого літописець змальовує як хороброго, звитяжного і справедливого воїна й князя. Святослав усе життя провів у воєнних походах і боях. Він підкорив в'ятичів на Оці і Волзі, розгромив Хозарський каганат в пониззі Волги, включив у свої володіння землі ясів (осетинів і касогів (черкесів) на Північному Кавказі. Святослав здійснив ряд походів проти Візантії і болгар, намагаючись оволодіти землями по Дунаю. Найвищої могутності і розквіту Київська держава досягла за князювання Володимира Святославича (978—1015 рр.). Продовжуючи політику свого батька і спираючись на дружини і феодальну знать, Володимир зміцнював свою владу і розширював межі держави. Він остаточно підкорив собі непокірні племена в'ятичів і радимичів, відвоював у польських королів і приєднав до Київської Русі давньоруські червенські міста (Червен, Володимир, Белз та ін.) у верхів'ях Західного Бугу на Волині, оволодів частиною землі литовського племені ятвягів, де було збудовано м. Берестя (Брест), вів успішну боротьбу проти печенігів, захопив м. Корсунь (Херсонес), що перебувало в руках візантійських імператорів. До складу Давньоруської держави в X—XI ст. входили і закарпатські руські землі.
Отже, на кінець X ст. в межах Київської Русі було об'єднано всі східнослов'янські і багато неслов'янських племен, її територія сягала від Ладоги до Таманського півострова і від Закарпаття до приволжських земель і Поволжя.