36. Лівобережна Україна в період правління гетьманів Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола та Кирила Розумовського.

А) Після того як І.Мазепа був визнаний зрадником, у 1708 на козацькій раді у Глухові новим гетьманом був обраний ІСкоропадський. У період свого гетьманування він намагався послабити царський тиск на Україну, обстоював інтереси козацької старшини. Але Петро І ніколи цілком не довіряв Скоропадському, приховував від нього військові плани, відмовився затвердити пропоновані Скоропадським пункти нової угоди України з Москвою (Решетилівські статті 1709р.) В цих статтях йшлося про: відновлення прав і вольностей Гетьманщини, звільнення козаків з під командування рос офіцерів, повернення гармат захоплених у Батурині тощо. 1709 було видано царський “Решительный” указ, який, формально підтверджуючи попередні запевнення про збереження державно-правового статусу Гетьманщини, насправді був спрямований на поступову ліквідацію її політичної автономії. На посаді гетьмана Скоропадський перебував до 1722. У важких умовах свого часу Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права укр. держави та інтереси її населення.

Б) Після смерті Скоропадського, Петро І створює Малоросійську колегію, яка значно обмежувала владу гетьмана й права укр уряду. Новим гетьманом став Павло Полуботок (1722-1724), він намагався протидіяти нехтуванню Петром І автономними правами Гетьманщини. Окрім цього він спец указами заборонив старшині використовувати козаків у своїх власних цілях, установив порядок подання апеляцій до вищих судів, на рішення нижчих, рішуче боровся проти хабарництва. Після подання Петру І Коломацьких чолобитних 1723р. та прохання скасувати Малоросійську колегію він був заарештований і ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер.

В) Декілька років по смерті Полуботка в Гетьманщині не було гетьмана і лише у 1727 році гетьманом став – Данило Апостол. Він як і Полуботок обстоював автономні права Гетьманщини. 22 серпня 1728 на його прохання рос верховна рада видала «Рішительні Пункти». Ці пункти значно обмежували права гетьмана, заборонялася зовн політика, росіяни мали можливість без обмежень мати маєтки на Україні, мито на ввезені в Україну товари надходило до рос скарбниці. Але окрім цього Д.Апостол зробив чимало позитивного за його гетьманування було вперше визначено точний розмір бюджету, він відокремив гетьманський скарб від державного. У 1729-30 він провів генеральне слідство щодо законності володіння маєтками, на початку 1728 року Данило Апостол зібрав у Глухові представників купецтва і гостро поставив питання перед рос урядом про скасування заборони (ембарго) на експорт традиційних укр товарів.

Г) Після смерті Данила Апостола рос влада заборонила обирати нового гетьмана й передала управління Гетьманщиною «правлінню гетьманського уряду». У 1744 під час перебування рос. імператриці Єлизавети в Києві старшина звернулася до неї з проханням дозволити обирати гетьмана, за її розпорядженням 1750р. у Глухові новим гетьманом було обрано К Розумовського. Під час свого правління він намагався відстоювати перед рос урядом автономні права Гетьманщини, здійснив невдалу спробу поновлення зовнішньополітичної незалежності Гетьманщини, намагався домогтися фінансової незалежності, здійснив військову реформу (запровадив однакову форму і удосконалену артилерію). Але такі дії Розумовського викликали невдоволення правлячих кіл рос імперії, особливо після того як імператрицею стала Катерина ІІ, яка у 1764 ліквідувала Гетьманство.

З цього можна зробити висновок, що починаючи від початку гетьманування І. Скоропадського, Україна все більше й більше піддавалася тиску рос царизму, хоч ці гетьмани й намагалися відновити бодай якісь автономні права, але все марно. Найкращий на мою думку був шанс для відновлення прав козаків був у Кирила Розумовського, адже його брат був фаворитом імператриці, але цього нажаль не сталося.