- •Розділ і Загальна частина Вступ
- •Розділ іі Технологія штукатурення цегляних поверхонь поліпшеною штукатуркою Матеріали для штукатурних робіт
- •Інструменти для штукатурних робіт
- •Підготовка цегляних поверхонь
- •Технологія опорядження поверхонь штукатуркою
- •Дефекти штукатурки
- •Інструменти лінолеумних робіт
- •Підготовка поверхонь
- •Технологія настилання підлоги лінолеумом
- •Дефекти лінолеумних робіт
- •Інструменти для шпалерних робіт
- •Підготовка поверхонь під обклеювання шпалерами
- •Технологія обклеювання поверхонь шпалерами
- •Дефекти шпалерних робіт
- •Розділ V Безпечні прийоми праці Загальні правила охорони праці на будівничому майданчику
- •Розділ VI Використана література
Технологія обклеювання поверхонь шпалерами
Обклеювання починають від вікна углиб кімнати. Розмічають, користуючись рівнем будь-якої конструкції, край першої смуги, яка повинна бути строго вертикальною. Олівцем ні в якому разі не можна проводити суцільну лінію! Флізілінові шпалери особливо чутливі до забруднень і жирна лінія від олівця буде просвічувати з-під шпалер, скільки б фарби потім не накатали. Допускається розмітка тільки тонкою пунктирною лінією.
Клей розводять у відповідності до інструкції на упаковці. Природно, що клей повинен бути спеціальний — для флізілінових шпалер. Його відмінність від інших видів клею в тому, що він виходить маслянистий і тягучий. Він здатний довго не вбиратися в основу. Адже клей при роботі з шпалерами на флізіліновій основі наносять на стіну, але ніяк не на шпалери! Якщо нанести клей на флізілінові шпалери та наклеїти їх традиційним способом, то при висиханні вони будуть стягнуті і між полотнами утворюються щілини шириною від 2 до 5 мм. Ніколи не можна наносити на клей на флізілінові шпалери — тільки на поверхню!
Клей наносять валиком, а по кутках і під стелею — пензликом. Це швидко та акуратно. Щоб уникнути попадання клею на поверхню попередньої смуги, нанесіть його ширше, ніж смуга шпалер сантиметрів на 10. По верху потрібно зробити напуск не менше 5-7 см на стелю, а по низу обрізати смугу шпалер ножем відразу після наклеювання. Напуск по стелі потрібен, щоб компенсувати його ухил. Запас можна зменшити до 2 см, якщо стелі робили професіонали — гипсокартонщики. Відразу після наклеювання смуги на місце потрібно обрізати запас гострим лезом шпалерного ножа під лінійку, а надлишки клею видалити чистою вологою губкою. Наступна смуга наклеюється подібним чином встик.
Особливо варто відзначити можливість наклеювання смуг паралельно підлозі. Такий спосіб обклеювання приміщень дозволяє уникнути вертикальних швів. При горизонтальному наклеюванні смуг флізілінових шпалер оку нема за що зачепитися, тому створюється повна ілюзія ідеальних стін. Шпалери застосовують як самостійне дизайнерське рішення та як спосіб поліпшити якість підстави для фарбування, не вдаючись до довгих процедур шпаклювально-шліфувальних циклів.
Фарбування флізілінових шпалер можна починати не раніше, ніж через дві доби після їх наклеювання. Існує безліч способів надання різноманітних додаткових ефектів, що підкреслюють текстуру шпалер, що виділяють деякі їхні елементи, але важливо розуміти, що стильний інтер’єр неможливо створити, користуючись дешевими фарбами, не призначеними для фарбування шпалер.
Дефекти шпалерних робіт
Відклеювання полотнищ найчастіше спостерігають біля карнизів, плінтусів і наличників. Відклеюються шпалери при швидкому висиханні їх на протягах, обклеюванні поверхонь із старими клейовими набілами, а також при застосуванні слабкого клейстеру. Для усунення цього дефекту у відклеєних місцях поверхню і шпалери змазують клейстером, після чого шпалери розгладжують ганчіркою або щіткою, притискаючи їх до поверхні.
Здутини і зморшки виникають при повільному або нерівномірному висиханні шпалер, а також неакуратному їх розгладжуванні під час обклеювання. Щоб усунути великі здутини і зморшки, їх обережно розрізують лезом бритви, запускають під них клейстер і розгладжують щіткою. Якщо дрібних зморшок багато, то поверхню шліфують пемзою. Використовують ці шпалери як папір, а зверху на них наклеюють нові полотнища.
Шорстка фактура з вкрапленнями твердих частинок під шпалерами утворюється під час обклеювання погано підготовленої, невідшліфованої поверхні або при застосуванні забрудненого і непроцідженого клейстеру. Щоб усунути цей дефект, поверхню шліфують пемзою і обклеюють новими шпалерами.
Розриви або здутини шпалер у кутках виникають при заклеюванні їх цілими нерозрізаними полотнищами. Щоб уникнути цього, полотнище розрізують так, щоб воно заходило на другу стіну кута на 3-4 см, а на цю кромку наклеюють нове полотнище.
Якщо робітник працює неохайно, то шпалери забруднюються клейстером, а під час роботи без виска може утворитись перекіс полотнищ. При обклеюванні полотнищ внапусток за світлом на поверхні будуть помітні «нитки» швів, які виникають внаслідок тіней від кромок. Треба слідкувати, щоб не було зсуву рисунка. Якщо дефекти допущені, то місця стиків шліфують пемзою і всю поверхню обклеюють новими шпалерами.
