1.4 Глотка (pharynx) є трубчастим органом, який простягається від основи черепа (basis cranii) до верхнього рівня VII шийного хребця (vertebra prominens [c VII]).
Голотопія глотки: розміщена у передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior).
Скелетопія глотки: від основи черепа (basis cranii) до рівня VI – VII шийних хребців (vertebrae
cervicalis sextae – septimae [VI – VII]).
Синтопія глотки:- спереду глотки (pharynx) розміщені носова і ротова порожнини (cavitates nasi et oris) та вхід до 15гортані (aditus laryngis);- ззаду – шийний відділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis) та глибокі м’язи шиї (musculi colli profundi);- з боків – середнє вухо (auris media) та судинно-нервовий пучок шиї.
Глотка сполучається з:- носовою порожниною (cavitas nasi) – через парні отвори хоани (choanae);
- ротовою порожниною (cavitas oris) – через зів (fauces);- гортанню (larynx) – через вхід до гортані (aditus laryngis);- барабанною порожниною (cavitas tympani) – через глотковий отвір слухової труби (ostium pharyngeum tubae auditivae);- продовжуєься в стравохід (oesophagus).Функції глотки:— пров.їжі (через рото- та гортаноглотку);— пров. пов. (через носо- та ротоглотку)
№18
1.1.
Зуби беруть участь в прийомі та обробці їжі.
На зубі розрізняють:
Шийка
Корінь
Коронка
Гістологічно складовими зуба є:
Пульпа
Дентин
Емаль(вкриває дентин в області коронки)
Цемент (вкриває дентин в області кореня)
Розвиток зуба починається шляхом впинання епітелію ясен в мезенхіму – утворюється суцільна зубна пластинка. Від зубної пластинки в ділянці кожної зубної лунки відходить емалевий орган. Він впинається в зубну комірку і формує ковпачкоподібну луночку (емалевий орган).
Назва зубів Молочні зуби Постійні зуби
Різці (dentes incisivi) 6-9 місяців 7-9 років
Ікло (dentes canini) 16-20 місяців 10-13 років
Перший малий кутній зуб (dens premolaris primus) - 10-12 років
Другий малий кутній зуб (dens premolaris secundus) - 11-15 років
Перший великий кутній зуб (dens molaris primus) 12-15 місяців 6-7 років
Другий великий кутній зуб (dens molaris secundus) 20-24 місяці 13-16 років
Третій великий кутній зуб (dens molaris tertius) - 18-30 років
1.2
До кісток лицевого черепа належать: - верхня щелепа (maxilla); - вилична кістка (os zygomaticum); - носова кістка (os nasale); - піднебінна кістка (os palatinum); - сльозова кістка (os lacrimale); - леміш (vomer); - нижня щелепа (mandibula); - більша частина решітчастої кістки (os ethmoidale); - нижня носова раковина (concha nasalis inferior); - під’язикова кістка (os hyoideum).
Скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis):
- двовидростковий (articulatio bicondylaris);- комбінований (articulatio combinata);
- комплексний (articulatio complexa).
Рухи навколо:- лобової осі (axis frontalis);- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- піднімання і опускання нижньої щелепи (mandibula);- рухи вперед і назад, вправо і вліво, тобто відведення (abductio) та приведення (adductio);- невеликі колові обертання (circumductio).
Суглобові поверхні:
- нижньощелепна ямка скроневої кістки (fossa mandibularis ossis temporalis);
- голівка нижньої щелепи (caput mandibulae).
Допоміжний апарат:38
- суглобовий диск (discus articularis);- бічна зв’язка (lig. laterale);
- присередня зв’язка (lig.mediale);- несправжні зв’язки (ligamenta spuria cranii):
- клино-нижньощелепна (lig. sphenomandibulare);- шило-нижньощелепна(lig. stylomandibulare).
1.3
Шлунок (gaster) є мішкоподібним розширенням травної трубки (canalis alimentarius), що
розміщується між стравоходом (oesophagus) і тонкою кишкою (intestinum tenue).
У шлунку (gaster) відбувається хімічна переробка їжі завдяки виділенню шлункового соку.
Крім того, шлунок (gaster) виконує такі функції:
- екскреторну;
- ендокринну;
- всмоктувальну (воду і розчинені в ній речовини);
- знешкоджуючу (соляна кислота та імунна система шлунка знешкоджують більшість шкідливих
речовин і мікробів).
У стінці шлунка (paries gastris) утворюється також антианемічний фактор.
Шлунок має такі частини:
- кардію (cardia), або кардіальну частину (pars cardiaca) з кардіальним отвором (ostium
cardiacum);
- дно шлунка (fundus gastricus), або склепіння шлунка (fornix gastricus);
- тіло шлунка (corpus gastricum) з шлунковим каналом (canalis gastricus);
- воротарну частину (pars pylorica).
Топографія шлунка:
- голотопія:
- розміщений в черевній порожнині (cavitas abdominis);
- розміщений у лівій підребровій і власне надчеревній ділянках;
- скелетопія:
- кардіальний отвір шлунка (ostium cardiacum gastris) розміщений на рівні XI грудного хребця зліва;
- воротарний отвір (ostium pyloricum) розміщений на рівні XII грудного – І поперекового хребців
справа;
- дно шлунка (fundus gastricus) сягає V міжребрового простору (spatium intercostale) по лівій
середньоключичній лінії;
- синтопія:
- до передньої стінки шлунка (paries anterior) вгорі прилягає діафрагма (diaphragma);
- до середини передньої стінки шлунка прилягає ліва частка печінки (lobus hepaticus sinister);
- задня поверхня шлунка прилягає до:
- селезінки (splen);
- підшлункової залози (pancreas);
- лівої нирки (ren sinister) з наднирковою залозою (glandula suprarenalis);
- поперечної ободової кишки (colon transversum).
Кровопостачання Ліві, праві шлункові, шлунково-чепцеві і короткі шлункові артерії.
Іннервація Гілки блукаючого нерва й симпатичного стовбура.
1.4
Спинномозковий нерв утворюється від злиття переднього і заднього корінців
спинного мозку. Розрізняють: 8 шийних спинномозкових нервів, 12 грудних, 5
поперекових, 5 крижових та 1 куприковий. Спинномозковий нерв змішаний, містить
рухові волокна (аксони рухових ядер передніх рогів спинного мозку); вегетативні
волокна, зокрема VIII шийний, І—XII грудні та І—III поперекові спинномозкові нерви
містять симпатичні волокна (аксони латерального проміжного ядра латерального рогу
спинного мозку), а II—IV крижові спинномозкові нерви містять парасимпатичні волокна
(аксони нейронів парасимпатичних ядер спинного мозку); чутливі волокна (відростки
спинномозкових вузлів).
Спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвір і
розгалужується на гілки:
— передня гілка — бере участь у формуванні сплетень (шийного, плечового,
поперекового, крижового);
виняток — II—XI грудні спинномозкові нерви - вони утворюють міжреберні нерви;
— задня гілка — іннервує шкіру спини та потилиці, глибокі м'язи спини;
— оболонна гілка — іннервує оболонки спинного мозку;
— біла сполучна гілка — сполучає спинний мозок з вузлами симпатичного
стовбура,містить симпатичні волокна
№19
1.1.
Основа черепа поділяється на:
- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);
- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).
У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і
задню.Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.
Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроне-
вих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.
Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina).Вона є парна і оточена:
- спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae);
- ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis
sphenoidalis);
- присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis
palatini).
Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) має шість отворів, через які сполучається:
- присередньо – з носовою пор.(cavitas nasi) через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);
- угорі та ззаду –серед. Череп. Ям. (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum);
- ззаду –зов. основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen
lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);
- унизу –рот.пор. (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major);
- допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita);
- збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis).
Скронева ямка (fossa temporalis).Скронева ямка утворена:
- лобовою лускою (squama frontalis); - тім’яною кісткою (os parietale).
Донизу скронева ямка (fossa temporalis) переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis).
Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жиро-
вою тканиною.
Підскронева ямка (fossa infratemporalis)
Підскронева ямка угорі відмежована від скроневої ямки (fossa temporalis) підскроневим гребенем
великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).
Верхньою стінкою (paries superior) цієї ямки (fossa infratemporalis) є:- скронева кістка (os temporale);
- велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis).
Спереду підскронева ямка (fossa infratemporalis) сполучається через нижню очноямкову щілину
(fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita).Присередньо вона з’єднується через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris) з крило-піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).
1.2.