Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
держ. екзамен КП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
314.19 Кб
Скачать

85.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку розміщені у розділі ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України у ст.ст. 436 - 447. У цьо­му розділі передбачені ті злочини, які визнаються особливо небезпечними для всього людства, тому що вони підривають основи міжнародних відносин і здатні знищити саме людство (агре­сивна війна, застосування зброї масового знищення, геноцид тощо). Важливою особливістю цих злочинів є їх зв'язок з міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочинами.

Основними джерелами норм про такі злочини у міжнародному праві є: статути Нюрнберзького (1945 р.) і Токійського (1946 р.) воєн­них трибуналів, статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії (1993 р.) і по Руанді (1994 р.), Римський Статут Міжнарод­ного кримінального суду (1998 р.), численні конвенції і резолюції ООН. З 1947 р. Комісія міжнародного права ООН готує Кодекс про злочини проти миру та безпеки людства. При кваліфікації злочинів проти миру,безпеки людства та міжнародного правопорядку у багатьох випадках слід звертатися до міжнародно-правових джерел для з'ясування змісту норм або окремих понять.

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного право­порядку - це суспільно небезпечні діяння, що спричиняють істотну шкоду миру, безпеці людства та міжнародному правопорядку чи за­грожують спричиненням такої шкоди й відповідальність за які перед­бачена міжнародно-правовими актами та розділом XX Особливої ча­стини КК.

Згідно з ч. 5 ст. 49 КК давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та без­пеки людства, передбачених у статтях 431-439 КК і ч. 1 ст. 442 КК.

Усі злочини, передбачені розділом XX Особливої частини КК, виходя­чи з їхніх безпосередніх об'єктів, можна поділити на такі види (групи):

  1. злочини проти миру (ст. 436 "Пропаганда війни", ст. 437 "Плану­вання, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни" і ст. 447 "Найманство");

  2. злочини проти безпеки людства (ст. 439 "Застосування зброї масового знищення", ст. 440 "Розроблення, виробництво, придбання зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення", ст. 441 "Екоцид" і ст. 442 "Геноцид");

  3. злочини проти міжнародного правопорядку (ст. 438 "Порушен­ня законів та звичаїв війни", ст. 443 "Посягання на життя представни­ка іноземної держави", ст. 444 "Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист", ст. 445 "Незаконне використання сим­воліки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця", ст. 446 "Піратство").

Слід зазначити, що ця класифікація має дещо умовний характер, адже міжнародний правопорядок є найбільш широким поняттям, що охоплює і порядок, встановлений з метою забезпечення миру на планеті, і порядок, встановлений для забезпечення безпеки людства.

86.Застосування зброї масового знищення (ст. 439 кк України)

Об'єкт злочину є безпека людства. Особливість суспільної небезпеки цього злочину полягає у тому, що його вчинення завдає шкоди не тільки природному середовищу, життю і здоров'ю людей, а й негативно впливає на генетичну програму людини, інших живих істот.

Предметом злочину є ті види зброї масового знищення, які заборонені до застосування міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Об'єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення, під яким розуміється використання її специфічних властивостей саме у воєнних цілях, тобто як зброї. За змістом міжнародних договорів, не повинно визнаватися застосуванням хімічної зброї використання токсичних хімікатів: а) у промислових, сільськогосподарських, дослідних, медичних, фармацевтичних або Інших мирних цілях; б) у цілях, безпосередньо пов'язаних із захистом від хімічної зброї; в) у воєнних цілях, які не пов'язані з використанням токсичних властивостей хімікатів як засобів ведення Війни; г) у правоохоронних цілях, включаючи боротьбу з заворушеннями у країні; застосуванням бактеріологічної (біологічної) зброї - застосування відповідних агентів і токсинів для запобігання захворюванням та в інших мирних цілях; так само немає заборон і на здійснення ядерних вибухів у мирних цілях.

Випробування зброї масового знищення кваліфікується, за ст. 440 як її виробництво.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона характеризується умислом.

Кваліфікованим видом злочину (ч. 2 ст. 439) є застосування зброї масового знищення, забороненої відповідними міжнародними договорами, яке спричинило загибель людей. Таке діяння є проявом біоциду - застосування атомної, водневої, нейтронної, хімічної та іншої зброї масового знищення з метою незворотного зруйнування оточуючого природного середовища.