Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
держ. екзамен КП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
314.19 Кб
Скачать

57.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва

Відповідальність за злочини проти безпеки виробництва передбачена розділом X Особливої частини Кримінального кодексу України (статті 271 - 275). Під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законо­давчими та іншими нормативно-правовими актами правила безпеки виробництва, які призвели до настання передбачених кримінальним за­коном суспільно небезпечних наслідків.

Диспозиції статей, що розглядаються, є бланкетними, у зв'язку з чим для їх застосування слід звертатися до законодавчих та інших нормативно-правових актів (постанов, правил, інструкцій, стандартів тощо), що регулюють безпеку виробництва. Відповідальність за порушення вимог законодавства щодо безпеки осіб під час здійснення іншої діяльності залежно від конкретних об­ставин справи настає за статтями КК про злочини проти життя і здоров'я особи, у сфері службової діяльності, проти довкілля тощо. Обов'язковою ознакою цих злочинів є суспільна небезпечні наслід­ки. Вони можуть бути двох видів. Перший вид наслідків закон пов'язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких на­слідків (частини перші статей 272-275 КК). Другий вид наслідків становлять ті, настання яких пов'язане зі спричиненням реальної шко­ди. Це: «шкода здоров'ю потерпілого» (частини перші статей 271-275 КК); «загибель людей» (частини другі статей 271-275 КК) та «інші тяжкі наслідки» (частини другі статей 271-275 КК).

Виходячи з особливостей безпосередніх об'єктів, характеру виробни­цтва та суспільно небезпечних наслідків, злочини проти безпеки виробництва можна поділити на два види (групи):

  • злочини у сфері охорони праці (статті 271 і 275 КК);

  • злочини у сфері безпеки при виконанні робіт із підвищеною небезпекою (статті 272-274 КК).

58.Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи.

Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу.

Об'єктивна сторона характеризується 1) діянням (дією або бездіяльністю), 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч 1 ст. 271) або загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками (ч 2 ст. 271), 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого

Суб'єкт злочину спеціальний Крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме: є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності; несе спеціальні обов'язки з охорони праці. Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, випливають із займаної посади чи в зв'язку із попередньою діяльністю.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини: до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи - необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків - тільки необережно.

Кваліфікуючі ознаки мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: загибель людей, або інші тяжкі наслідки (ч 2 ст. 271).

Поняття загибель людей означає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належить заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження. До інших тяжких наслідків не належить заподіяння матеріальної шкоди незалежно від її розміру (якщо порушення вимог законодавства про охорону праці супроводжується виробничими аваріями), оскільки зі змісту відповідних нормативних актів випливає, що вони спрямовані на охорону лише особи, її життя та здоров'я. Заподіяння шкоди майнового характеру має отримувати самостійну кримінально правову оцінку.