48.Контрабанда (ст. 201 кк України)

Безпосередній об'єкт злочину - сус­пільні відносини у сфері державного регулювання переміщення това­рів та інших предметів через митний кордон України і внесення до бюджету мита та інших платежів. Додатковими об'єктами можуть ви­ступати громадська безпека та здоров'я населення.

Предмети контрабанди, зазначені у ст. 201 КК, це: культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Об 'єктивна сторона злочину виражається: 1) у пере­міщенні предметів контрабанди через митний кордон України поза митним контролем; 2) або з прихову­ванням від митного контролю предметів контробанди.

Митний кордон — це межі митної території України. Митний кордон збігається з державним кордоном України або з межами територій спе­ціальних митних зон. Поняття митної території, митного контролю та спеціальних митних зон визначені у Митному кодексі України.

Злочин вважається закінченим з моменту незаконного переміщен­ий предметів через митний кордон України.

Суб 'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел.

Суб 'єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку. За ч.2 ст. 201 може бути спеціальний суб’єкт службова особа.

Кваліфікуючі ознаки передбачає частина 2 ст. 201 КК : контрабанда вчинена за попередньою змовою групою осіб 2) або особою, раніше су­димою за цією статею; 3) або службовою особою з використанням службового становища.

49.Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)(ст. 212 кк України)

Безпосередній об'єкт злочину - суспільні відносини у сфері державного регулювання оподаткування і формування доходної частини бюджетів та державних цільових фондів.

Предметом злочину є податки, збори (обов'язкові платежі), що вхо­дять у систему оподаткування і введені у встановленому законом по­рядку. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне стра­хування визнаються предметом злочину, передбаченого ст. 212-1 КК.

Об'єктивна сторона злочину полягає в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Злочин вважається закінченим з моменту ненадходження зазна­чених сум до бюджету або цільового фонду. У судовій практиці таким моментом визнається наступний день після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії, - з моменту фак­тичного ухилення від їх сплати.

Суб'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел, що харак­теризується наявністю в особи наміру умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Суб'єктом злочину можуть бути: 1) службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або 2) особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи 3) чи будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати вищезазначені податки, збори (обов'язкові платежі).

Кваліфікуючі ознаки:

• ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб,

• або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах (ч.2 ст. 212 КК);

• Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

• або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах (ч.3 ст. 212 КК).

Відповідно до ч.4. ст. 212 КК України, особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).