Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
держ. екзамен КП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
314.19 Кб
Скачать

3. Принципи кримінального права

Кримінальному праву як галузі права притаманні певні принципи. Ці принципи мають важливе значення у здійсненні кримінально-правової політики держави. Термін “принцип” походить від латинського “principium” і означає “начало”, “основа”. Принципи кримінального права - це вихідні основоположні ідеї, які випливають зі змісту правових норм, закріплених у кримінальному законодавстві.

Принципи кримінального права - основоположні ідеї, які визначають зміст кримінального права в цілому і його окремих інститутів. Принципи є орієнтиром діяльності відповідних державних органів та суду при застосуванні кримінального закону.

Прийнято розрізняти види принципів. Загальноправові принципи кримінального права, які притаманні всім галузям права, це принцип законності, принцип рівності громадян, принцип справедливості, принцип гуманізму.

Міжгалузеві принципи: принцип невідворотності відповідальності, принцип доцільності, принцип економії засобів державного примусу.

Спеціальні принципи кримінального права (галузеві), характерні лише для галузі кримінального права: принцип законодавчого визначення злочину (покарання), принцип особистої (персональної) відповідальності, принцип винної відповідальності, принцип диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання (відповідность покарання щодо тяжкості вчиненого злочину).

До найважливіших принципів кримінального права, серед інших, належать: принцип відповідальності лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом як злочин, принципи законності та гуманізму (в їх конкретному кримінально-правовому змісті), принцип вини, принцип невідворотності кримінальної відповідальності, принцип індивідуального (справедливого) характеру відповідальності та принцип економії кримінальної репресії.

4.Закон про кримінальну відповідальність

Згідно з ч. 1 ст. 3 КК України Законом про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Згідно з ч. 2 ст. 3 КК закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. Вони застосовуються як складова частина КК. Кримінальний кодекс і окремі закони України про кримінальну відповідальність приймаються Верховною Радою України.

Тільки закон про кримінальну відповідальність має значення правового акта, який визначає, яке діяння визнається злочином і які покарання можуть бути застосовані за його вчинення.

Закон про кримінальну відповідальність - це письмовий правовий акт, що має вищу юридичну силу, приймається Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом і містить кримінально-правові норми, які встановлюють підстави і принципи кримінальної відповідальності, визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання належить застосовувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють інші кримінально-правові наслідки вчинення злочину. Закон про кримінальну відповідальність має відповідати Конституції України і загальновизнаним принципам та нормам міжнародного права.

Джерела кримінального права

Основним національним джерелом кримінального законодавства є Кримінальний кодекс України, де сукупність кримінально-правових норм об'єднана у відповідні глави та систематизована у певній послідовності. Чинним є Кримінальний кодекс 2001 р. із доповненнями і змінами. Кримінальний кодекс України - прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 р., набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Він є першим фундаментальним кодексом, прийнятим внаслідок проведення в Україні правової реформи, яка ставить своїм завданням кодифікацію найважливіших галузей права.

Міжнародні кримінально-правові норми, що стосуються Загальної частини кримінального права, як норми-принципи безпосередньо, не зазнаючи ніяких змін, імплементуються у національне законодавство України. Такими є міжнародно-правові стандарти, які містяться в пактах, конвенціях та деклараціях прийнятих ООН, Європейською радою та ратифіковані Верховною радою України.