38.Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157 кк України)

Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина.

Безпосередній об'єкт злочину - виборче право (право обирати та бути обраним до органів державної влади й місцевого самоврядування) громадян України, а також їхнє право вести передвиборчу агітацію. Додатковим об’єктом може бути: здоров’я людини, власність (ч.2, 3 ст. 157) .

Предметом злочину може бути: майно (ч.2, 3 ст. 157); документи – рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму (ч.4. ст. 157);

Потерпілими від цього злочину можуть бути громадяни (виборці); інші суб’єкти виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні своїх повноважень.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 157) виявляється в таких формах: перешкоджання вільному здійсненню громадянином України свого виборчого права або права брати участь у референдумі; перешкоджання діяльності іншого суб’єкту виборчого процесу ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні своїх повноважень; перешкоджання поєднані з підкупом; або обманом; або примушуванням; а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин.

Склад злочину формальний (у ч. 2,3 ст. 157 КК може бути матеріальний), злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із перелічених дій.

Суб'єкт злочину може бути як загальний так спеціальний (наприклад: ч.1 с. 157 член виборчої комісії який ухиляється у роботі комісії без поважних причин, або ч.3 та ч. 4 ст.157 КК).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом; у ч. 4 ст. 157 визначена мета вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Кваліфіковані види злочину є:

• діяння, поєднані із застосуванням насильства (ч. 2 ст. 157);

• знищення чи пошкодження майна (ч. 2 ст. 157);

• погроза застосування насильства (ч. 2 ст. 157);

• знищення чи пошкодження майна(ч. 2 ст. 157);

• діяння передбачені ч.1 або 2 ст. 157 вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 157);

• членом виборчої комісії (ч. 3 ст. 157);

• службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 3 ст. 157);

• втручання службової особи з використанням службового становища у здійсненні виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму (ч.4 ст. 157).

39.Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк України)

Об'єктом злочину є трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану заробітну плату, право на відпочинок.

Потерпілим від цього злочину закон визнає працівника.

Під працівниками розуміються особи, на яких поширюється законодавство України про працю і які є відповідною стороною трудових правовідносин, у т. ч. державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу. Підставою виникнення таких відносин можуть бути: трудовий договір (як письмовий, так і усний), членство у кооперативах та їх об'єднаннях, колективних сільськогосподарських підприємствах, селянських (фермерських) господарствах, підприємствах з іноземними інвестиціями.

З об'єктивної сторони цей злочин може проявитися у діях або бездіяльності у формі: 1) незаконного звільнення працівника з роботи; 2) іншого грубого порушення законодавства про працю.

Звільнення з роботи працівника має визнаватися незаконним якщо воно здійснене без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Такі законні підстави можуть бути загальними або спеціальними.

Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за ст. 161.

Кваліфікуючою ознакою цього злочину є: незаконне грубе порушення законодавства про працю щодо певних категорій працівників: неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, що має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Неповнолітня є особа, яка не досягла 18-річного віку. Дитина-інвалід це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту. Найбільш поширеними проявами цього злочину стосовно вказаних осіб є пряма чи завуальована відмова у прийнятті їх на роботу, зниження їм заробітної плати, звільнення з роботи з мотивів вагітності чи недосягнення повноліття, застосування праці осіб молодших вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці, а також на підземних роботах, залучення працівників молодших вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні тощо.