27.Поняття та система злочинів проти життя та здоров’я особи

У розділі II Особливої частини Кримінального кодексу України передбачена відповідаль­ність за злочини, які посягають на життя та здоров’я особи (статті 115 - 145). У статті 3 Конституції України проголошено, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, а в ст. 27 визначено, що кожна лю­дина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позба­вити її життя. Тому злочини проти життя становлять велику суспільну небезпеку.

Злочини проти життя та здоров’я особи – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на життя та здоров’я особи, руйнують і спотворюють ці найцінніші блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди.

Життя особи - це особлива форма існування людини (людського організму), що характеризується цілісністю та здатністю до самооргані­зації; це найважливіше благо, яке, в разі смерті людини, не може бути відновлено. Здоров'я особи - це стан людського організму, при якому нормально функціонують усі його органи та тканини. Термін "особа" означає окремий індивід, особистість, людину як втілення індивіду­ального начала в суспільстві.

Злочини, які включені до II розділу Особливої чистина умовно можна систематизувати (класифікувати) таким чином:

1.Злочини проти життя:

• Вбивства (ст.ст.115 – 119 КК);

• Інші злочини проти життя ( Доведення до самогубства ст. 120 КК; Погроза вбивством ст. 129 КК).

Види вбивств: За суб’єктивною стороною – умисні вбивства (ст.Ст. 115 – 118 кк);

− вбивства через необережність (ст. 119 КК);

Види умисних вбивств:

- Умисне вбивство (ст. 115 КК);

- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК);

- Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК);

- Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК);

Умисні вбивства розрізняються за ступенем своєї суспільної небезпеки (тяжкості) на три різновидності:

1. просте вбивство, тобто без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин (ч.1 ст.115 КК);

2. вчинене за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) (ч.2 ст.115 КК);

3. вчинене за пом’якшуючих обставин (привілейоване вбивство) це -

- Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК);

• Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК);

• Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).

2.Злочини проти здоров’я.

Визначені злочини можна систематизувати по наступним групам:

1.Класифікація по видам тілесних ушкоджень це:

- Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК);

- Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК);

- Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123 КК);

- Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 124 КК);

- Умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК);

- Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 КК);

2. Завдання фізичних або моральних страждань:

• Побої і мордування (ст. 126 КК);

• Катування (ст. 127 КК);

3.Спеціальні види тілесних ушкоджень (зараження соціальними хворобами) це:

• Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою (ст. 130 КК);

• Зараження венеричною хворобою (ст. 133 КК);

3.Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини, які вчиняються у медичній сфері :

- Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131 КК);

- Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК);

- Незаконна лікувальна діяльність (ст. 138 КК);

- Ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК);

- Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК);

- Порушення прав пацієнта (ст. 141 КК);

- Незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 КК);

- Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК);

- Насильницьке донорство (ст. 144 КК);

- Незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 КК);