- •Питання з кримінального права
- •8.Незакінчений злочин (стадії вчинення умисного злочину)
- •35.Згвалтування (ст. 152)
- •36.Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153)
- •39.Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172)
- •86.Застосування зброї масового знищення (Ст. 439)
- •87.Екоцид (Ст. 441)
- •88.Геноцид (Ст. 442) відповіді на питання з кримінального права
- •1.Поняття, предмет кримінального права України
- •2.Система кримінального права
- •3. Принципи кримінального права
- •4.Закон про кримінальну відповідальність
- •5.Злочин та його ознаки. Класифікація злочинів
- •6.Кримінальна відповідальність
- •7.Склад злочину
- •8.Незакінчений злочин (стадії вчинення умисного злочину)
- •9.Співучасть у злочині
- •10.Форми співучасті
- •11.Повторність, сукупність та рецидив
- •12.Обставини, що виключають злочинність діяння
- •13.Звільнення від кримінальної відповідальності
- •14. Покарання та його мета у кримінальному праві
- •15. Види покарань (система покарань)
- •16. Призначення покарання
- •17.Призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків
- •18. Звільнення від покарання та його відбування
- •19. Амністія та помилування
- •20.Судимість
- •21.Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •22.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •23. Поняття та система Особливої частини кримінального права
- •24. Поняття та загальна кримінально-правова характеристика злочинів проти основ національної безпеки України
- •25. Кримінально-правова характеристика державної зради (ст. 111 кк України).
- •26.Шпигунство (ст. 114 кк України)
- •27.Поняття та система злочинів проти життя та здоров’я особи
- •1.Злочини проти життя:
- •Види вбивств: За суб’єктивною стороною – умисні вбивства (ст.Ст. 115 – 118 кк);
- •2.Злочини проти здоров’я.
- •4. Інші злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я людини:
- •28.Умисне вбивство (ст. 115 кк України)
- •29.Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121)
- •30.Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 кк України)
- •31.Поняття та види злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •32.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 кк України)
- •Захоплення заручників (ст. 147)
- •33.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 кк України)
- •34.Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •35.Згвалтування (ст. 152 кк України)
- •36.Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк України)
- •37.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •38.Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157 кк України)
- •39.Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 кк України)
- •40.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності
- •41.Крадіжка (ст. 185 кк України)
- •42.Грабіж (ст. 186 кк України)
- •43.Розбій (ст. 187 кк України)
- •44.Вимагання (ст. 189 кк України)
- •45.Шахрайство (ст. 190 кк України)
- •46.Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності
- •48.Контрабанда (ст. 201 кк України)
- •49.Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)(ст. 212 кк України)
- •50.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля
- •51.Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк України)
- •52.Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238 кк України)
- •53.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки
- •54.Бандитизм (Ст. 257 кк України)
- •55.Терористичний акт (ст. 258 кк України)
- •57.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва
- •58.Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України)
- •59.Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •60.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк України)
- •61.Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України)
- •62. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •63.Масові заворушення (ст. 294 кк України)
- •64.Хуліганство (ст. 296 кк України)
- •65.Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •66.Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк України)
- •67.Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •68.Розголошення державної таємниці (ст. 328 кк України)
- •69.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної впади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •70.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 кк України)
- •71.Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст. 347 кк України)
- •72.Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •73. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
- •74.Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк України)
- •75.Перевищення влади або службових повноважень ( ст. 365 кк України)
- •76.Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою: кримінально-правова характеристика (ст. 368 кк України)
- •77. Незаконне збагачення: юридичний аналіз (ст. 3682 кк України)
- •78.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •79.Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (ст. 371 кк України)
- •80.Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 кк України)
- •Примушування давати показання (Ст. 373)
- •81. Поняття, загальна характеристика та види військових злочинів
- •6)Проти встановленого порядку збереження військової таємниці:
- •82.Непокора (ст. 402 кк України)
- •83.Невиконання наказу (ст. 403 кк України)
- •84.Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків (ст. 404 кк України)
- •85.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •86.Застосування зброї масового знищення (ст. 439 кк України)
- •87.Екоцид (ст. 441 кк України)
- •88.Геноцид (ст. 442 кк України)
- •Список використаних джерел Базова
- •Допоміжна
- •Навчально – методична література
- •Інформаційні ресурси
16. Призначення покарання
Необхідною умовою призначення покарання є вчинення особою злочину, прямо передбаченого в кримінальному законі. Лише тоді, коли в ході судового слідства повністю доведено, що підсудний винуватий в інкримінованому йому злочині, коли цьому злочинові вироком суду дана правильна кваліфікація, створюються законні підстави для призначення покарання.
Призначення покарання базується на відповідних принципах, які виражають загально-правові і галузеві, спеціальні принципи кримінального права. Принципи, які лежать в основі призначення покарання, такі: законність покарання, визначеність покарання у судовому вироку, обґрунтованість покарання і обов'язковість його мотивації, гуманність покарання, індивідуалізація покарання і його справедливість.
При призначенні покарання, крім зазначених критеріїв, суд керується загальними і галузевими принципами кримінального права.
Принципи призначення покарання
Призначення покарання ґрунтується на принципах, а саме: законності покарання; визначеності покарання в судовому вироку; обґрунтованості й обов'язковості мотивування покарання у вироку; гуманності покарання; індивідуалізації і справедливості покарання.
Загальні засади призначення покарання - це ті встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в кожній конкретиці справі.
Відповідно до ст. 65 загальні засади призначення покарання складаються з трьох критеріїв, суд призначає покарання: 1) в межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
17.Призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків
17.1. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
Існують різні законодавчі системи призначення покарання при сукупності. Серед них можна вирізнити такі:
а) система повного (абсолютного) складання покарань;
б) система обмеженого складання покарань;
в) система поглинення;
г) система обов'язкового або факультативного підвищення покарання;
д) змішані системи призначення покарання за сукупністю злочинів.
При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
За правилами, передбаченими в частинах першій - третій статті 70 КК, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК.
17.2. Призначення покарання за сукупністю вироків
Відповідно до ст. 71 сукупність вироків має місце там, де засуджений після постановленення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин.
При сукупності вироків суд призначає покарання за такими правилами:
1) насамперед призначається покарання за знову вчинений злочин;
2) до цього покарання суд приєднує повністю або частково не відбуту частину покарання за попереднім вироком; 3) остаточна міра покарання визначається в межах максимуму даного виду покарання.
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або не відбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 КК, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
