- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п’ятої та шостої категорій, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є:
1) Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники;
2) особи, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до першої та другої категорій;
3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.
31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
Глава XVIII Особенной части УК Украины «Преступления против правосудия» объединяет умышленные преступные деяния, посягающие нормальную деятельность органов правосудия. Правосудие - это одна из форм государственной деятельности, которая заключается в рассмотрении и разрешении судом уголовных, гражданских и административных дел. Понятие «правосудие» используется в разделе XVIII Особенной части УК в широком смысле слова и включает не только деятельность самого суда при осуществлении им правосудия, но и деятельность других органов, способствующих осуществлению судом его функций, а также органов, обеспечивающих выполнение судебного приговора, решения , определения или постановления.
Родовым объектом преступлений против правосудия являются общественные отношения, обеспечивающие нормальное функционирование системы правосудия. В эту систему входят как суды всех уровней, так и органы, непосредственной задачей которых является содействие правосудию (органы дознания, досудебного следствия и прокуратуры), а также органы, выполняющие судебные приговоры, решения, определения или постановления.
Непосредственными объектами этой группы преступлений являются отношения, обеспечивающие соблюдение конституционных принципов деятельности правосудия, осуществления отдельных его функций, а также нормальную деятельность судей, народных заседателей, присяжных, а также других участников судопроизводства.
Дополнительным непосредственным объектом в некоторых преступлениях служат жизни, здоровье, личная свобода и неприкосновенность, честь и достоинство, собственность потерпевших.
Объективная сторона данной группы преступлений может быть выражена в активных действиях или в бездействии. Большинство преступлений совершается в форме действий, например, заведомо незаконные задержания, привод или арест (ст. 371 УК), вмешательство в деятельность судебных органов (ст. 376 УК), сокрытие преступления (ст. 396 УК) и др. Однако некоторые преступления могут быть совершены и путем бездействия, например, невыполнение судебного решения (ст. 382 УК), отказ свидетеля от дачи показаний или отказ эксперта или переводчика от исполнения возложенных на них обязанностей (ст. 385 УК) и др.
Основная часть преступлений, входящих в раздел «Преступления против правосудия», сформулированы как преступления с формальным составом - они считаются оконченными с момента совершения деяния, описанного в законе.
Субъективная сторона преступлений против правосудия характеризуется только умышленной формой вины. Отношение же виновного к тяжелым последствиям, выступающих признаками квалифицированных составов преступлений (например, предусмотренных ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375 УК) может быть умышленным или неосторожным.
Мотив и цель для большинства преступлений против правосудия не является обязательным признаком субъективной стороны. В отдельных случаях совершения преступления из корыстных побуждений или в других личных интересах служит признаком квалифицированного состава (например, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст.375 УК).
Субъектами данной группы преступлений могут выступать:
1) должностные лица и работники органов правосудия;
2) лица, обязанные по закону содействовать правосудию;
3) лица, в отношении которых судом применена мера правового принуждения;
4) иные физические вменяемые лица, достигшие 16 лет, а при совершении преступлений, предусмотренных ст. 377 (при причинении тяжких или средней тяжести телесных повреждений), ч. 2 ст. 378 и ст. 379 УК - достигшие 14 лет.
В зависимости от непосредственного объекта преступления против правосудия можно разделить на следующие виды:
1. Преступления, посягающие на общественные отношения, обеспечивающие конституционные основы правосудия:
- Заведомо незаконные задержания, привод или арест (ст. 371 УК);
- Привлечение заведомо невиновного к уголовной ответственности (ст. 372 УК);
- Принуждение давать показания (ст. 373 УК);
- Нарушение права на защиту (ст. 374 УК);
- Вынесение судьей (судьями) заведомо неправосудного приговора, решения, определения или постановления (ст. 375 УК);
- Вмешательство в деятельность судебных органов (ст. 376 УК);
- Вмешательство в деятельность защитника или представителя лица (ст. 397 УК).
2. Преступления, посягающие на общественные отношения, обеспечивающие нормальную деятельность судей, народных заседателей, присяжных, а также других участников судопроизводства:
- Угроза или насилие в отношении судьи, народного заседателя или присяжного (ст. 377 УК);
- Умышленное уничтожение или повреждение имущества судьи, народного заседателя или присяжного (ст. 378 УК);
- Посягательство на жизнь судьи, народного заседателя или присяжного в связи с их деятельностью, связанной с осуществлением правосудия (ст. 379 УК);
- Непринятие мер безопасности в отношении лиц, взятых под защиту (ст. 380 УК);
- Разглашение сведений о мерах безопасности в отношении лица, взятого под защиту (ст. 381 УК);
- Угроза или насилие в отношении защитника или представителя лица (ст. 398 УК);
- Умышленное уничтожение или повреждение имущества защитника или представителя лица (ст. 399 УК);
- Посягательство на жизнь защитника или представителя лица в связи с деятельностью, связанной с предоставлением правовой помощи (ст. 400 УК).
3. Преступления, посягающие на общественные отношения, обеспечивающие получение достоверных доказательств и истинных выводов по делу, а также своевременное раскрытие преступлений:
- Заведомо ложное сообщение о совершении преступления (ст. 383 УК);
- Заведомо ложное показание (ст. 384 УК);
- Отказ свидетеля от дачи показаний или отказ эксперта или переводчика от исполнения возложенных на них обязанностей (ст. 385 УК);
- Препятствование явке свидетеля, потерпевшего, эксперта, принуждение их к отказу от дачи показаний или заключения (ст. 386 УК);
- Разглашение данных досудебного следствия или дознания (ст. 387 УК);
- Сокрытие преступления (ст. 396 УК).
4. Преступления, посягающие на общественные отношения, обеспечивающие исполнение судебных решений:
- Невыполнение судебного решения (ст. 382 УК);
- Сокрытие имущества (ст. 388 УК);
- Уклонение от наказания, не связанного с лишением свободы (ст. 389 УК);
- Уклонение от отбывания наказания в виде ограничения свободы и в виде лишения свободы (ст. 390 УК);
- Злостное неповиновение требованиям администрации исправительного учреждения (ст. 391 УК);
- Действия, дезорганизуют работу исправительных учреждений (ст. 392 УК);
- Побег из места лишения свободы или из-под стражи (ст. 393 УК);
- Бегство из специализированного лечебного учреждения (ст. 394 УК);
- Нарушение правил административного надзора (ст. 395 УК).
