- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
Преступление явл. одним из осн. институтов уг. пр. Основная особенность преступлений закл. в том, что большинство из них наносит существенный вред физ. или юр. лицу, обществу или гос., а некот. созд. угрозу причинения такого вреда. Поэтому, лица виновые в совершении этого вида правонарушений, привлекаются, к наиболее строгому виду юр. отв. – уг. отв.
Преступление - это предусмотренное УК общественно опасное виновное деяние, совершенное субъектом преступления. Понятие прест., согл. этому определению, содержит в себе след. признаки: 1)общественную опасность; 2)противоправность; 3)виновность; 4)наказуемость.
Преступление – это прежде всего деяние, т.е. конкр. общественно опасное поведение чела. Оно может проявляться как в форме действия, так и бездействия. Общественно опасное действие – это активная, осознанная форма поведения лица. Преступное бездействие предполагает пассивную форму повед. чела, это выраж. в невыполнении действий, кот. оно должно было и могло осуществить согл. закону или взятому на себя обязательству. Н: неоказание помощи больному мед. работником.
Общественная опасность явл. объективным свойством какого-либо правонарушения, вкл. прест. Это сво-во сост. в том, что преступлением причиняется или создается угроза причинения вреда объектам уг.-пр. охраны. Этот вред сост. в дестабилизации общественных отношений, нарушении правопорядка, а также в нарушении законных пр. и своб. граждан и юр. лиц. При этом соверш. прест. довольно часто соединено с причинением материального ущерба (Н: кража, грабеж, разбой итд), физ. (телесные поврежд., убийство, изнасил.) и морального вреда потерпевшему.
Общественная опасность имеет характер и степень. Хар-р определяет ту или иную группу общественных отношений, на кот. посягает прест. О хар-ре можно судить по значимости обществ. отношений, на кот. посягает прест. Н: гибель людей, материальный или моральный ущерб; способа, которым было совершено посягательство; формы вины: умысел или неосторожность в том или ином виде; мотивов, которыми руководствовался виновный при совершении преступления, стадии развития преступной деятельности, если последняя не была доведена до конца, и других обстоятельств.
Степень же определяется совок. существенных признаков деяния, кот. влияют не только на его юр. оценку (квалификацию), но и дают возможность отличить одно прест.данного вида от др. преступления того же вида. Степень зависит от формы вины, мотива и цели, способа посягательства, места, обстановки и стадии соверш. прест., тяжести наступивших последствий и др. обстоят., при кот. оно было совершено.
Уг. противоправность преступления закл. в том, что конкр. общественно опасное деяние признается преступным только в том случае, если оно признается таковым в уг. законе. Называя и раскрывая признаки составов преступлений, законодатель запрещает их совершение под угрозой применения наказ. или др. мер уг.-пр. воздействия.
Виновное деяние признается таковым при наличии у лица соотв. псих. отношения к совершенному им действию или бездействию. Т.е. конкр. действие или бездействие, лишенное псих. основы, не явл. преступлением. Не счит. прест.также деяние, кот. формально содержит признаки прест., но совершено лицом, вследствие непреодолимой силы или под воздействием физ. или псих. насилия, которому лицо не могло противостоять.
Наказуемость выраж. в угрозе применения наказания при нарушении уг.-пр. запрета. Лицо, соверш. прест., обязано претерпеть ограничение своих прав и свобод в случаях, предусм. в зак. При этом отв. наступ. и в тех случаях, когда лицо не знало, что его действия запрещены уг. зак. и явл. противоправными. Др. словами «незнание закона не освобождает от отв.», хотя есть исключения (разделы IX и XII)
Малозначительность деяния озн., что своими действиями не причинен вред (ущерб) или не создана угроза кот. причинит вред физ. или юр. лицу, обществу или гос. Малозначительное деяние не явл. преступление при наличии 2-х условий: 1) оно должно формально подпадать под признаки прест., предусм. УКУ и 2) оно не явл. общественно опасным.
Единичным называется преступление, предусмотренное одной уголовно-правовой нормой и имеет признаки одного состава преступления.
Одиночные преступления бывают:
- Простые;
- Сложные;
- Длительные;
- Продолжающиеся.
Простое единичное преступление состоит из одного действия или бездействия («формальный» - состав) или из одного действия или бездействия и одного вида последствий («материальный» состав).
Например: Умышленное убийство (ч. 1 ст. 115 УК).
Сложные единичные преступления делятся на:
1. Преступление, объективная сторона которого состоит из двух или более различных действий, например, ношение, хранение, приобретение, изготовление, ремонт, передача или сбыт огнестрельного оружия (ч. 1 ст. 263 «Незаконное обращение с оружием, боевыми припасами или взрывчатыми веществами »).
2. Преступление, что дополнительные тяжелые последствия - например, умышленное тяжкое телесное повреждение, повлекшее смерть с потерпевшего (ч. 2 ст. 121 УК).
3. Составленный преступление, имеет:
а) два объекта посягательства (например, разбой - нападение с целью завладения чужим имуществом (на собственность), опасным для жизни и здоровья лица, подвергшегося нападению, или с угрозой применения такого насилия (здоровье человека) (ч . 1 ст. 187 УК);
б) два вида действий - например, бандитизм (ст. 257 УК) - организация вооруженной банды и участие в банде или совершаемых ею нападении;
в) два вида последствий - загрязнение или порча земель, повлекшее гибель людей, их массовое заболевание или другие тяжкие последствия (ч. 2 ст. 239 УК).
Долгое одиночный преступление - это такая преступное действие или бездействие, после которой наступает длительное непрерывное продолжение этого действия или бездействия, то есть нарушение закона происходит определенный длительное время. Например, уклонение от уплаты алиментов на содержание детей (ст. 164 УК); уклонение от уплаты средств на содержание нетрудоспособных родителей (ст. 165 УК); уклонения от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей (ст. 212 УК); самовольное оставление воинской части или места службы (ст. 407 УК); дезертирство (ст. 408 УК).
Продолжаемое одиночный преступление, состоит из нескольких или многих тождественных преступных действий, направленный на достижение одной цели, каждая из этих действий имеет одно намерение и составляет в совокупности единый состав преступления. Например, хищения имущества (стройматериалов) частями.
