- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
Принудительными мерами медицинского х-ра явл. меры, кот. назнач. судом и применяются к невменяемым, ограниченно вменяемым, а также лицам, соверш. прест. в сост. вменяемости, но заболевшим психической болезнью до постановления приговора или во время отбыв. наказ.
Принудительные меры медицинского х-ра могут быть применены судом к лицам:
1) совершившим в состоянии невменяемости общественно опасные деяния;
2) совершившим в состоянии ограниченной вменяемости преступления;
3) совершившим преступление в состоянии вменяемости, но заболевшим психической болезнью до постановления приговора или во время отбывания наказания.
Виды принудительных мер медицинского х-ра:
В зав. от х-ра и тяжести заболевания, тяжести совершенного деяния, с учетом степени опасности психически больного для себя или других лиц, суд может применить следующие принудительные меры медицинского х-ра:
1) оказание амбулаторной психиатрической помощи в принудительном порядке;
2) госпитализация в психиатрическое учреждение с обычным надзором;
3) госпитализация в психиатрическое учреждение с усиленным надзором;
4) госпитализация в психиатрическое учреждение со строгим наблюдением.
Оказание амбулаторной психиатрической помощи в принудительном порядке может быть применено судом в отношении лица, страдающего психическими расстройствами и совершившего общественно опасное деяние, лицо по состоянию своего психического здоровья не нуждается госпитализации в психиатрическое учреждение.
Госпитализация в психиатрическое учреждение с обычным наблюдением может быть применена судом в отношении психически больного, по своему психическому состоянию и характеру совершенного общественно опасного деяния нуждается в содержании в психиатрическом учреждении и лечение в принудительном порядке.
Госпитализация в психиатрическое учреждение с усиленным наблюдением может быть применена судом в отношении психически больного, совершил общественно опасное деяние, не связанное с посягательством на жизнь других лиц, и по своему психическому состоянию не представляет угрозы для общества, но нуждается в содержании в психиатрическом учреждении и лечении в условиях усиленного надзора.
Госпитализация в психиатрическое учреждение со строгим наблюдением может быть применена судом в отношении психически больного, совершил общественно опасное деяние, связанное с посягательством на жизнь других лиц, а также к психически больному, который по своему психическому состоянию и характеру совершенного общественно опасного деяния представляет особую опасность для общества и нуждается содержания в психиатрическом учреждении и лечении в условиях строгого надзора.
Если не будет признано необходимым применение к психически больному принудительных мер медицинского х-ра, а также в случае прекращения применения таких мер, суд может передать его на попечение родственникам или опекунам с обязательным врачебным наблюдением.
Статья 95. Продолжение, изменение или прекращение применения принудительных мер медицинского х-ра.
Продолжение, изменение или прекращение применения принудительных мер мед. х-ра осущ. судом по заявлению представителя психиатрического учреждения (врача-психиатра), оказывающего лицу такую психиатрическую помощь, к которому прилагается заключение комиссии врачей-психиатров, обосновывающее необходимость продолжения, изменения или прекращения применения таких принудительных мероприятий.
Лица, к которым применены принудительные меры медицинского х-ра, подлежат освидетельствованию комиссией врачей-психиатров не реже 1 раза в 6 месяцев для решения вопроса о наличии оснований для обращения в суд с заявлением о прекращении или об изменении применения такой меры. При отсутствии оснований для прекращения или изменения применения принудительной меры медицинского х-ра представитель психиатрического учреждения (врач-психиатр), оказывающего лицу такую психиатрическую помощь, направляет в суд заявление, к которому прилагается заключение комиссии врачей-психиатров, содержащее обоснование необходимости продолжения применения принудительной меры медицинского х-ра. В случае необходимости продолжение применения принудительной меры медицинского х-ра свыше 6 месяцев представитель психиатрического учреждения (Врач-психиатр), оказывающий лицу такую психиатрическую помощь, должен направить в суд по месту нахождения психиатрического учреждения заявление о продолжении применения принудительной меры. К заявлению прилагается заключение комиссии врачей-психиатров, содержащее обоснование необходимости продолжения оказания лицу такой психиатрической помощи. В дальнейшем продолжение применения принудительной меры медицинского х-ра проводится каждый раз на срок, который не может превышать 6 месяцев.
В случае прекращения применения принудительных мер медицинского х-ра ввиду изменения психического состояния лица на лучше, суд может передать его на попечение родственникам или опекунам с обязательным врачебным наблюдением.
В случае прекращения применения принудительных мер медицинского х-ра ввиду выздоровления лица, совершившие преступления в состоянии вменяемости, но заболевшим психической болезнью до вынесения приговора, подлежат наказанию на общих основаниях, а лица, заболевшие психической болезнью во время отбывания наказания, могут подлежать дальнейшему отбыванию наказания.
Статья 96. Принудительное лечение
Принудительное лечение может быть применено судом, независимо от назначенного наказания, к лицам, совершившим преступления и имеющим болезнь, которая представляет опасность для здоровья других лиц.
При назначении наказания в виде лишения свободы или ограничения свободы принудительное лечение осуществляется по месту отбывания наказания. При назначении других видов наказаний принудительное лечение осуществляется в специальных лечебных заведениях.
