- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
Совокупностью преступлений признается совершение лицом двух или более различных преступлений, за каждый из которых он не был осужден.
Закон различает две ситуации, при которых возникает необходимость назначить наказание по совокупности преступлений (ст. 70 УК):
1) за два или более преступления, образующие совокупность, лицо осуждается одним приговором и в этом же приговора ей назначается окончательное наказание, 2) если после вынесения приговора по делу об одном или несколько преступлений будет установлено, что осужденный виновен еще и в другом преступлении , совершенном им до вынесения данного приговора.
Порядок назначения наказания при наличии первой ситуации заключается в том, что суд сначала назначает наказание за каждый совершенное преступление, входящее в совокупности, и после этого определяет окончательное наказание. При совокупности преступлений, говорится в ч. 2 ст. 70, суд, назначив наказание (основное и дополнительное) за каждое преступление отдельно, определяет окончательное наказание путем поглощения менее строгого наказания более строгим либо путем полного или частичного сложения назначенных наказаний в пределах, установленных статьей закона, предусматривающей более строгое наказание.
Помимо общего правила об определении окончательного наказания по совокупности преступлений в пределах, установленных санкцией статьи Особенной части УК, законом предусмотрено отдельное положение по умышленного тяжкого или особо тяжкого преступления, входящего в совокупности преступлений. В ч. 2 ст. 70 УК говорится, что если хотя бы одно из преступлений является умышленным тяжким или особо тяжким, суд может назначить окончательное наказание по совокупности преступлений в пределах максимального срока, установленного для данного вида наказания в Общей части УК. Если хотя бы за одно из совершенных преступлений назначено пожизненное лишение свободы, то окончательное наказание по совокупности преступлений определяется путем поглощения любых менее строгих наказаний пожизненным лишением свободы, говорится в ч. 2 ст. 70 УК.
В ч. 3 ст. 70 УК указано: к основному наказанию может быть присоединено любое из дополнительных наказаний, предусмотренных статьями закона, устанавливающих ответственность за те преступления, в совершении которых лицо было признано виновным. Напомним, что различные виды дополнительных наказаний во всех случаях исполняются самостоятельно.
По указанным выше правилам (ч. 1-3 ст. 70) назначается наказание, если после вынесения приговора по делу будет установлено, что осужденный виновен еще и в другом преступлении (преступлениях), совершенном им до вынесения приговора по первому делу. В этом случае в срок наказания, окончательно назначенного по совокупности преступлений, засчитывается наказание, отбытого полностью или частично по первому приговору.
26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
Наказание по нескольким приговорам назначается, если осужденный после вынесения приговора, но до полного отбытия наказания, совершил новое преступление. В этом случае в соответствии с ч. 1 ст.71 УК суд к наказанию, назначенному по новому приговору, полностью или частично присоединяет не отбытая часть наказания по предыдущему приговору.
Порядок назначения наказания по совокупности приговоров предусматривает, как правило, принцип полного или частичного сложения наказаний. Это более строгий порядок по сравнению с порядком назначения наказания по совокупности преступлений, по которым допускаются и правила поглощения менее строгого наказания более строгим.
Характерными особенностями назначения наказания по совокупности приговоров в соответствии с ч. 2 ст. 71 УК является то, что:
1) общий срок наказания не должен превышать максимального срока, установленного для данного вида наказания в Общей части УК;
2) при сложении наказаний в виде лишения свободы общий срок наказания, окончательно назначенного по совокупности приговоров, не должен превышать пятнадцати лет, а в случае, если хотя бы одно из преступлений является особо тяжким, общий срок лишения свободы может быть больше п ' пятнадцати лет, но не должен превышать двадцати пяти лет.
Закон (ч. 4 ст. 71 УК) содержит еще одну особенность назначения наказания по совокупности приговоров, кроме случаев, когда оно определяется путем поглощения одного наказания другим, назначенным в максимальном размере, должно быть больше наказания, назначенного за новое преступление, а также от не отбытой части наказания по предыдущему приговору. Однако и в этом случае наказание в виде лишения свободы должно соответствовать вышеизложенным положениям закона относительно предельных сроков этого вида наказания.
В ч. 3 ст. 71 отмечается, что предназначено хотя бы по одному из приговоров дополнительное наказание или не отбытая его часть по предыдущему приговору подлежит присоединению к основному наказанию, окончательно назначенного по совокупности приговоров. Дополнительные наказания различного вида во всех случаях исполняются самостоятельно.
Если осужденный после постановления приговора, но до полного отбытия наказания совершил два или более преступлений суд назначает наказание за эти новые преступления по правилам о назначении наказания по совокупности преступлений, а затем к окончательному наказанию, назначенному по совокупности преступлений, полностью или частично присоединяет не отбытая часть наказания по предыдущему приговору в пределах, установленных в ч. 2 ст. 71 УК.
