- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
Назначение наказания – это важнейшая функция судов по определению вида и размера наказания лицу, совершившему прест. и признанному судом виновным.
Суд назначает наказание:
1) в пределах, установленных в санкции статьи Особенной части настоящего Кодексе предусматривающей ответственность за совершенное преступление;
2) в соответствии с Общей частью настоящего Кодекса;
3) учитывая степень тяжести совершенного преступления, личность виновного и обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание.
1. Суд назначает наказание в пределах, установленных в санкции статьи (санкции части статьи) Особенной части УК, предусматривающей ответственность за совершенное преступление. Это требование означает, что суд может назначить наказание лишь в пределах санкции статьи (санкции части статьи) Особенной части УК , по которой квалифицированы действия виновного. Однако закон знает два исключения из этого правила, когда судебные дается право выйти за пределы санкции, устанавливающей наказание за совершенное преступление. Первый случай предусмотрен в ст. 69 УК, согласно которой в силу обстоятельств, смягчающих наказание и существенно снижают степень тяжести совершенного преступления, с учетом личности виновного, суд может назначить более мягкое наказание, чем предусмотрено в статье Особенной части УК. Второй случай предусмотрено ст. 70 УК, согласно которой суд может выйти за верхнюю границу санкции. Это может иметь место в назначении наказания по совокупности преступлений (ст. 70 УК) или по совокупности приговоров (ст. 71 УК).
Когда санкция закона, по которому лицо признано виновным, наряду с лишением свободы на определенный срок предусматривает более мягкие виды наказания, при постановлении приговора нужно обсуждать вопрос о назначении наказания, не связанного с лишением свободы. В случае избрания наказания в виде лишения свободы это решение должно быть мотивировано в приговоре.
2. Суд назначает наказание в соответствии с положениями Общей части УК. Это означает, что суд должен руководствоваться теми положениями, которые предусмотрены в Общей части УК и относятся как к преступлению и условий ответственности за него, так и к наказанию, его цели, видов, условий их назначения и т.п.. Например, назначая наказание за покушение на преступление, суд должен учитывать степень осуществления преступного намерения и причины, вследствие которых преступление не было доведено до конца (ч. 1 ст. 68). Суд обязан учитывать и другие положения Общей части УК, в частности предоставленные ему широкие возможности освобождения от уголовной ответственности и наказания по статьям 44 и 74.
Назначая наказание в виде штрафа или исправительных работ и определяя их границы и сроки, суды должны учитывать имущественное положение подсудимого, наличие на его иждивении несовершеннолетних детей, родителей преклонного возраста и т.п..
При назначении наказания несовершеннолетнему подсудимому, необходимо учитывать условия жизни и воспитания несовершеннолетнего, влияние на него взрослых, уровень развития и иные особенности его личности.
3. Назначая наказание, суд учитывает степень тяжести совершенного преступления, личность виновного и обстоятельства, смягчающие или отягчающие наказание.
Степень тяжести преступления определяется характером конкретного преступления. Вот почему суд должен учитывать ценность тех общественных отношений, на которые посягает виновный, есть ценность объекта преступления.
Определяя степень тяжести совершенного преступления, суды должны исходить из классификации преступлений (ст. 12 УК), а также из особенностей конкретного преступления и обстоятельств его совершения (форма вины, мотив и цель, способ, стадия совершения, количество эпизодов преступной деятельности, роль каждого из соучастников, если преступление совершено группой лиц, характер и степень тяжести наступивших и т.д.).
Так, если виновный причинил тяжкие телесные повреждения не одному, а двум лицам, то в пределах санкции ч. 1 ст. 121 УК (от пяти до восьми лет лишения свободы) ему может быть назначено наказание, приближенное к максимуму или даже равное максимуму санкции. Степень тяжести преступления определяется и характером последствий: что тяжелые последствия, причиненные преступлением, больший размер вреда, тем более суровое наказание будет назначено виновному. При учете степени тяжести преступления большое значение приобретает способ совершения преступления, мотивы содеянного и другие конкретные обстоятельства дела.
Согласно п. 2 постановления, с учетом степени тяжести, обстоятельств этого преступления, его последствий и данных о личности судам следует обсуждать вопрос о назначении предусмотренного законом более строгого наказания лиц, совершивших преступления на почве пьянства, алкоголизма, наркомании, при наличии рецидива преступления, в составе организованных групп или по более сложных форм соучастия (если эти обстоятельства не являются квалифицирующими признаками), и менее строгого - лицам, впервые совершившим преступления, несовершеннолетним, женщинам, которые на момент совершения преступления или рассмотрения дела находились в состоянии беременности, инвалидам, пожилым и тем, которые искренне раскаялись в содеянном, активно способствовали раскрытию преступления, возместили причиненный ущерб и т.п..
Исследуя данные о личности подсудимого, суд должен выяснить его возраст, состояние здоровья, поведение к совершению преступления как в быту, так и по месту работы или учебы, его прошлое (в частности, наличие не снятых ли погашенных судимостей, административных взысканий ), состав семьи (наличие на иждивении детей и пожилых людей), его материальное положение и т.п.
