- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
Уг. ответственность (отв.) – это один из видов юр. отв., поэтому имеет все ее общие признаки. Содержание уг. отв. основано на положения философии, общей теории права.
Уг. отв. наступает в результ. совершения прест., поэтому предст. собой наиболее строгий вид юр. отв. Наличие в деянии лица состава прест. явл. основанием привлеч. к уг. отв.
Уг. отв. – это обязанность виновного лица, совершившего прест., претерпеть устан. в зак. ограничения его прав и свобод. Соц. и юр. сущ-ть уг. отв. закл. в том, что она:
явл. реакцией гос. на совершенное лицом прест.;
явл. офиц. гос. признание в виде обвинительного приговора суда действия – прест., а лица, его совершившего, - преступником;
влечет наступление определ. неблагопр. последствий для лица, совершившего прест., в виде санкций, предусм. действующим зак. У. об уг. отв.
Возникновение, реализация, прекращение уг. отв. осущ. в рамках уг.-пр. отношений. Уг. отв. не может сущ. вне рамок уг.-пр. отношения.
Структурно уг.-пр. отнош. сост. из объекта, субъекта и содержания (взаимных юр. прав и обязанностей сторон).
Субъектами такого правоотношения (п\о) явл.: с одной стор. – лицо, кот. совершило преступление и должно понести уг. отв., но при этом имеет пр. требовать соблюдения определ. процедуры и устан. зак. границ этой ответственности; с др. стор. – гос., кот. через соотв-ие гос. орг. обязано устан. факт совершения прест., доказать вину лица, его совершившего, и имеет пр. привлекать данное лицо к уг. отв. на основании норм УКУ, руководствуясь нормами УПК.
Объектом уг.-пр. отнош. явл. личные, имущественные и др. блага, кот. подвергаются правовому ограничению в результате совершения лицом преступления. Такой взгляд на об. уг.-пр. отношений обосновывается тем, что хотя данные отношения и возникают в связи с совершением прест., но сущ. и реализуются посредством воздействия на личные или имущественные блага виновного лица для его исправления и предупреждения совершения им новых прест.
Уг.-пр. отнош. возн. с момента соверш. прест. С этого же времени начинают течь сроки давности привлечени к уг. отв. В ходе дальнейшего развития уг. п\о лицо последовательно становится обвиняемым, подсудимым (осужденным) и обязано ответить за совершенное прест. путем применения соотв. формы реализации уг. отв. Уг.-пр. отнош. прекращают свое сущ. с момента погашения или снятия судимости.
Уголовно-правовые отношения - это специфический вид общественных отношений возникающих в связи с совершением лицом тяжелейшего вида правонарушений - преступлений. По смыслу уголовно-правовых правоотношений могут быть дифференцированы на два основных вида:
- Охранительные уголовно-правовые отношения которые составляют подавляющее большинство, поскольку именно для охраны важнейших ценностей общества призвана данная отрасль права;
- Поощрительные уголовно-правовые отношения которые призваны регулировать позитивное поведение граждан в экстремальных ситуациях, примыкающих к сфере уголовно-правового регулирования - необходимая оборона, крайняя необходимость, задержание преступника и др.
Отсюда объектами правоотношений являются, с одной стороны, нарушение установленного законодателем правила поведения, совершение деяния, запрещено государством, а с другой - деяние, хотя и причиняет вред, однако по своему содержанию является общественно полезным.
Субъектами правоотношений выступают, с одной стороны, государство в лице органов правосудия, а с другой - лицо, нарушившее уголовно-правовое предписание.
Содержание уголовных правоотношений заключается в праве органов правосудия привлекать к уголовной ответственности лиц, виновных в нарушении уголовно-правовых предписаний, назначать им наказание, которое является адекватным степени их вины, а также в обязанности лиц, нарушивших уголовный закон, отвечать за содеянное, отбыть наказание и перенести другие негативные последствия, связанные с применением уголовного закона.
Уголовные правоотношения реализуются в деятельности органов правосудия в процессе раскрытия преступления, привлечении виновного к уголовной ответственности, постановлении приговора и применению уголовного наказания.
Уголовные правоотношения возникают с момента совершения лицом преступления и заканчиваются в момент вступления обвинительного приговора в законную силу.
Специфическими для уголовного права является и его источники. Если в других отраслях системы права их круг достаточно широк, то в уголовном праве оно ограничено.