- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
Субъективная стор.- процесс мышления, желания и воли человека, в котором отображаются ее объективная поведение и другие внешние обстоятельства, связанные с совершением преступления, т.е. это то, что он хотел сделать.
Суб. сторона – обязательный элемент состава прест., ее отсутствие исключает наличие состава.
К признакам суб. стор. сост. прест. относ.:
вина
мотив
цель
эмоции
Вина - это психическое отношение вменяемого лица к совершенному им общественно опасного деяния, а в преступлениях с материальным составом - и к его последствиям в форме умысла или неосторожности (ст. 23 УК). Отсутствие вины исключает суб. сторону и тем самым состав прест. Однако во многих прест. суб. сторона требует установки мотива и цели, явл. ее факультативными, т.е. не всегда обязательными признаками. Они имеют значение обязательных лишь в тех случаях, когда названные в диспозиции закона как обязательные признаки конкретного преступления
Мотив преступления - осознанное побуждение лица, которое вызвало у нее решимость совершения преступления; интегральный психическое образование, которое побуждает человека к совершению общественно опасного деяния и является его основанием.
Цель преступления - представление о желаемом результате, достичь которого стремится лицо.
Вместе с мотивом и целью необх. также учитывать и эмоциональное состояние лица, соверш. прест. Не все моции имеют уг.-пр. значение, не все могут быть компонентом суб. стор. состава прест. Они разл. по своему хар-ру, содержанию, времени возникновения. Н: состояние сильного душевного волнения вл. признаком состава и влиять на квалиф.
Умысел подразделяется на прямой и косвенный.
Прямым является умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и желало их наступления (ч. 1 ст. 24 УК).
Косвенным является умысел, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его общественно опасные последствия и хотя не желало, но сознательно допускало их наступление (ч. 2 ст. 24 УК).
Умысел в формальном составе преступления, если лицо осознавало общественно опасный характер своего деяния и желало совершить его.
Неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
Неосторожность является преступной самоуверенностью, если лицо предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего деяния, но легкомысленно рассчитывало на их предотвращение (ч. 2 ст. 25 УК).
Неосторожность является преступной неосторожностью ,если лицо не предвидело возможности наступления общественно опасных последствий своего деяния, хотя должно было и могло их предвидеть (ч. 3 ст. 25 УК).
Практическое значение субъективной стороны преступления она является элементом состава преступления и входит в основание уголовной ответственности; признаки субъективной стороны определяют общественную опасность преступления, от определения ее признаков зависит правильная квалификация преступления, она помогает разграничить преступления, а также отграничить преступные деяния от непреступных.
Особенности некоторых составов преступлений определяют необходимость выяснения эмоций, которые испытывает человек при совершении общественно опасного деяния. Они различаются по своему характеру, содержанию, времени возникновения. Большинство из них находится за пределами субъективной стороны состава преступления, поскольку совсем не влияют на формирование ее признаков (раскаяние в содеянном, страх наказания и т.д.), или влияние их настолько незначителен, что не имеет существенного значения при формировании в сознании лица мотива совершения преступления (сочувствие, жалость и т.п.).
Установка всех признаков субъективной стороны - это завершающий этап в констатации состава преступления как единственного основания уголовной ответственности. Поэтому выяснение субъективной стороны имеет важное значение. Во-первых, она является обязательным элементом любого состава преступления, а ее наличие или отсутствие позволяет отграничить преступное деяние от непреступного.
