- •Кримінальне право. Загальна частина.
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушенью Види одиничного злочину.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину.
- •Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •Поняття осудності, обмеженної осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки та значення для кваліфікації.
- •Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •15.Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
- •18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
- •19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •22. Поняття та мета покарання.
- •23. Система та види покарань.
- •24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •28. Види та межі покарання, що застосовуються до неповнолітніх.
- •29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •31. Судимість та її правові наслідки.
- •32. Давність та її види у кримінальному праві України.
- •33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •Кримінальне право. Особлива частина.
- •Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •Злочини проти здоров’я людини, види та загальна характеристика.
- •Кримінальна відповідальність за вбивства, які вчинені при пом’якшуючих обставинах.
- •Кримінальна відповідальність за вмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •Загальна характеристика та види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи.
- •Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадян.
- •Загальна характеристика злочинів проти власності та їх види.
- •Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •13. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •14. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •15. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •16. Злочини пов’язані з тероризмом.
- •17. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •18. Злочини, пов’язані зі створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
- •19. Злочини проти громадської безпеки, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку.
- •20. Злочини проти виробництва.
- •21. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •22. Хуліганство, його види, відмінність злочинів проти особи та власності.
- •23. Характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •24. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •25. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •26. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •27. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •28.Злочини у сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж електрозв’язку.
- •29.Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової та професійної діяльності.
- •30. Кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди.
- •31. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •32. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •33. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Кримінальний процес.
- •2. Кримінально-процесуальні функції.
- •3. Поняття стадії кримінального процесу.Загальна характеристика стадій кримінального провадження.
- •4.Поняття та система засад кримінального провадження.(принципів кримінального процесу)
- •5. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
- •6. Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •7. Поняття доказів у криміналньому процесі. Класифікація і властивості доказів.
- •8. Процес доказування, елементи процесу доказування.
- •9. Поняття та система джерел доказів (види доказів).
- •10. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження (кримінально-процесуального примусу).
- •11. Поняття, система та види запобіжних заходів.
- •12. Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розлідувань.
- •13. Поняття, види слідчих (розшукових) дій. Підстави і умови провадження слідчих (розшукових) дій.
- •14. Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •15. Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •16. Форми закінчення досудового розслідування.
- •18. Поняття, значення стадії підготовчого судового провадження. Порядок підготовчого судового засідання. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •20. Провадження в суді присяжних.
- •21. Апеляційне провадження. Порядок подачі та розгляду апеляційних скарг, наслідки розгляду.
- •22. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •23. Касаційне провадження. Порядок подачі та розгляду касаційних скарг, наслідки розгляду.
- •24. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •25. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •26. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •27. Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •28. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •29. Кримінальне провадження щодо окремих категорії осіб.
- •30. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •31. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне право. Загальна частина.
1. Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
2. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
4. Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
5. Класифікація злочинів та її значення.
6. Поняття і значення складу злочину. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину. Види складів злочину.
7. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
8. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
9. Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
10. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
11. Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
12. Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
13. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
14. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
15. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
16. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
17. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства України.
18. Поняття необхідної оборони, умови її правомірності.
19. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
20. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
21. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
22. Поняття та мета покарання.
23. Система та види покарань.
24. Загальні умови призначення покарання за кримінальним законодавством України.
25. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
26. Призначення покарання за сукупністю вироків.
27. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
28. Види та межі покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
29. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
30. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
31. Судимість та її правові наслідки.
32. Давність ті її види у кримінальному праві України.
33. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
Понятие «Уголовное право» (уг. пр.) употребляется в 4-х аспектах: как отрасль зак-ва, как отрасль права, как наука, как уч. дисциплина.
Уг. пр. как отрасль пр. входит в сист. укр. правовой сист., кот. принадлежит к континентальной (романо-германской) правовой семье. Это озн. что осн. источником пр. явл. закон, а не суд. прецендент.
Уголовное право Укр. – это совок. правовых норм, установленных единственным органом зак-ой власти – ВРУ, кот. определяют преступность и наказуемость деяний, основания уг. ответственности, сист. и порядок назначения наказ., а также условия освобождения от уг. ответственности и наказания.
Предметом отрасли уг. пр явл. обществ. отношения, возникающие с момента совершения общественно опасного деяния, предусм. УКУ. Раскрывая сущность предмета уг.-правового регулирования, можно выделить две основные сферы чел-го бытия, в кот. активно функционируют нормы уг. права:
1) сфера правомерного поведения граждан при причинении вреда при наличии обстоятельств, исключающих преступность деяния (необходимая оборона, крайняя необходимость, задержание лица, совершившего преступление и др..)
2) преступное поведение.
Принципы (пр-пы) – это основа любой деят. В уг. пр. пр-пы явл. основой зак-ой и правоприменительной деят. Они должны находится в основе принятия любого решения на законодательном и правоприменительном ур-ях. В уг. пр. пр-пы делятся на: Общие пр-пы явл. основой функционирования любой отрасли; Спец. пр-пы позволяют установить особенности и разграничить одну отрасль от др.
Общие пр-пы:
пр-п законности проявл. в неск. аспектах. Он проявл. в том, что лицо может быть осуждено не только за соверш. им деяние, кот. содержит в себе состав прест., предусм. уг. зак. За совершенное общественно опасное деяние, по общему правилу, может быть применено только то наказание, кот. предусм. в санкции ст., по кот. было квалиф. деяние. И, наконец, освободить от уг. отв. или наказ. можно только при наличии оснований и условий, предусм. в УКУ.
пр-п равенства граждан перед уг. зак. Лицо, соверш. прест., подлежит уг. отв. независ. от пола, расы, национальности, происхожд., имуществ-го и служебного положения, отнош. к вероисповед., убеждений и др. обстоят. Возможно только одно основание уг. отв. – наличие в соверш. деянии признаков состава конкр. прест. предусм. в УКУ.
пр-п демократизма проявляется, Н: в разл. формах участи общественности, представителей обществ. организаций и частных лиц в правовой оценке действий, назначении наказаний, освобождении от уг. отв. и наказ и др.
пр-п гуманизма прявл. прежде всего в признании ценности чела как личности, независ. от того, потерпевший это или преступник. Этот пр-п закл., например в том, что с целью положительного воздействия на преступника, наказ., кот ему назначено, должно быть эффективным. В частности, он выражается в том, что наказание, кот. влечет существенное ограничение правового статуса осужденного, преследует единственную цель - защитить интересы других, законопослушных граждан, от преступных посягательств.
пр-п справедливости озн., что уг. наказание или иная мера уг.-пр. воздействия, применяемые к преступнику, должны соответствовать степени общественной опасности прест., а также личности преступника.
Специальные пр-пы:
пр-п виновной ответственности сост. в том, что лицо должно отвечать только за те деяния, кот. совершены им умышленно или по неосторожности и предусм. в УКУ как прест-ия.
пр-п личной ответственности. Уголовная ответственность возможна только за свои действия (бездействие). Никто не может быть привлечен к уголовной ответственности за преступление, совершенное другим лицом.
пр-п индивидуализации уг. отв. и наказ. требует, чтобы уг. отв. и назначение наказания были максимально конкретизированы, индивидуализированы, с учетом всез обстоятельств дела на основании положений УКУ (О_О ничего не понятно, забудьте этот принцип)
пр-п полной ответственности означает требование поставить в вину все содеянное им, независимо от того, каким количеством уг.-пр. норм оно все предусмотрено. Никаких границ или ограничиваемых такое требование не имеет, независимо от того, созд. оно реальную или идеальную совокупность преступлений.
пр-п преимущества смягчающих ответственность обстоятельств. При конкуренции отягчающих и смягчающих ответственность обстоятельств преимущество имеют смягчающие обстоятельства совершения преступления.
пр-п большей наказуемости группового преступления. Этот пр-п основывается на особ-ях совместной преступной деят., кот, обеспеч. большую эффективность этой деят., большую латентность, меньшую безопасность для преступников быть пойманным и наказанным.
пр-п полного возмещения причиненного преступлением. Наказание за преступление может и должна быть только средством защиты, а не только наказания. Наказывать - чтобы защитить, а не наказывать - чтобы наказать.
пр-п экономии уголовной репрессии - это практическое определение оптимальной, наиболее подходящей уровню экономического и культурного развития общества, границы, отделяющие преступление от непреступного, границы между криминализацией и декриминализацией преступлений.