58. Значення тварин у поширенні рослин

Рослин мають пристосування для поширення плодів і насіння тваринами та людиною. Наприклад, соковитий оплодень плодів горобини, черешні приваблює птахів; гачечки плодів лопуха справжнього слугують для утримання їх на шерсті ссавців. Мурахи розносять насіння чистотілу, фіалок, які мають їстівні придатки.

Через кишечники птахів і ссавців після поїдання ними плодів приходять, не втрачаючи схожості, насіння таких рослин, як бересклет бородавчастий, глід, малина і багатьох інших.

Ссавці можуть розносити на шерсті плодики гравілату, череди, репешка та багатьох інших рослин, які мають гачки, волоски і причеплення. Також на тілі птахів і ссавців можуть поширюватися клейкі насіння омели, латаття.

Роблячи запаси в коморах, білки, бурундуки, сойки і кедровки втрачають частину насіння або не знаходять частина комор, сприяючи поширенню насіння сосни сибірської і дуба.

Особливий спосіб поширення насіння мурахами. Насіння деяких рослин володіють привабливими для мурашок поживними придатками: фіалка запашна, копитняк європейський, ожина волосиста і багато інших, деякі з них поширюються виключно мурахами.

59. Рослинність Лісостепу України

Лісостепова зона знаходиться на півдні від Полісся, займає проміжне положення при переході від лісу до степу і простягається з заходу на схід, більш ніж на 1000 км. Характерною особливістю зони є чередування степових ділянок з лісовими, а також високе розорення територій. Клімат дуже неоднорідний: на заході опадів біля 700 мм на рік, а на сході значно менше – 350–450 мм; середня річна температура повітря +7–8С на заході та +6С на сході.

У лісовій рослинності переважають широколистяні ліси, видовий склад флори яких змінюється при просуванні з заходу на схід. Так, бук, клен-явір, берека, скополія карніолійська, герань темна не переходять на Правобережжя лісостепу, а граб звичайний і черешня зустрічаються на правому березі Дніпра в окремих місцях. В той же час при просуванні на схід збільшується присутність липи серцелистної, клена гостролистого.

У Лісостепу України до складу дубових і широколистяно-дубових лісів входять грабово-дубова, дубова (Правобережжя) і кленово-липово-дубова (Лівобережжя) формації з дуба звичайного.

В межах грабово-дубових лісів виділяють досить багато групи асоціацій: кореневищноосокові, волосистоосокові, волосистоосоково-яглицеві, яглицеві, переліски, жіночопапоротеві, квасеницеві, жовтяницеві. На Подільській і Придніпровській височині грабово-дубові ліси представляють собою двоярусні деревостани з дубом – у першому ярусі та грабом – у другому. Крім цих деревних порід зустрічаються черешня, ясен звичайний, клен-явір, ільм гірський. Із-за значного затінення ярус підліску не формується, зустрічаються лише окремі екземпляри ліщини, бруслини бородавчатої і європейської, вовчі ягоди звичайні, свидина кров’яна. Серед трав’янистих рослин панує осока волосиста, а також яглиця звичайна, маренка пахуча, зеленчук жовтий.

У західній частині Подільської височини поширенню лісів завдячує рельєф місцевості (рис. 92). Серед лісів переважають дубові і дубово-грабові, а також їх похідні – грабові ліси. Зрідка зустрічаються букові, які займають підвищені частини з висотою понад 250–300 м н. р. м. В глибоких і вузьких долинах гір вони спускаються і нижче. Нижче букових лісів на світло-сірих опідзолених грунтах розташовані дубово-грабові ліси, які ще нижче, на сірих і темно-сірих грунтах замінюються дубовими лісами.

Кленово-липово-дубові ліси формуються на сірих і темно-сірих опідзолених грунтах і здебільшого поширені на Лівобережжі країни. В межах їх виділяють наступні групи асоціацій: кореневищноосокові, волосистоосокові, осоково-ялицеві, папоротеві, гадючникові. Деревостан, у таких лісах, утворює дуб звичайний, а липа серцелиста і клен гостролистий утворюють другий під ярус. Підлісок розвинутий погано і складається з бруслини бородавчатої і європейської, на півдні – клена татарського. У трав’янистому покриві поширені осока волосиста, яглиця звичайна, зірочник ланцето видний, зеленчук жовтий, копитняк європейський, конвалія травнева, фіалка дивна.

Природні дубові ліси, у деревостані яких панує дуб звичайний, найбільш поширені у Південному лісостепу, а острівні площі зустрічаються по всьому Лісостепу. В межах дубових лісів виділяють наступні групи асоціацій: горобейникові, рябоперлівкові, фіалкові, яглицеві, конвалієві, гірськоосокові, орлякові, трясучковидноосокові. У дубових лісах Подільської височини формується густий деревний намет з дуба звичайного, з участю осики, граба, черешні.. Підлісок добре виражений і складається з бруслини європейської та бородавчато. Трав’янисті рослини представлені осокою гірською, конвалією травневою, копитняком європейським, яглицею звичайною та інші.

У західній частині Поділля зустрічаються букові ліси. Вони відрізняються від одноіменних лісів Карпат відсутністю хвойних порід та поширенням граба звичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, іноді – берези повислої, ясена звичайного, клена польового. Найчастіше зустрічаються на Поділлі буково-осокові, буково-маренкові, буково-квасеницеві, буково-кущові угрупування. У буково-квасеницевих лісах, наприклад, бук створює продуктивні деревостани І–ІІ бонітетів. До складу деревних порід домішуються дуб скельний та пухнастий, граб звичайний, липа серце листа, осика, береза повисла. Підлісок розвинутий погано і складається з окремих екземплярів вовчих ягід звичайних, ліщини, бруслини бородавчастої, крушини ламкої, глоду одноматочкового. Серед трав’янистих рослин поширені квасениця звичайна, підмаренник запашний, яглиця звичайна, копитняк європейський, зеленчук жовтий, щитник чоловічий, підлісник європейський, веснівка дволиста, купина багатоквіткова, медунка темна, осока лісова, осока пальчаста.

На Правобережжі збереглися невеликі ділянки лучних степів, на яких зростають: шавлія лучна, таволга вязолиста, горицвіт весняний, залізняк бульбистий. У заплавах річок зустрічаються справжні луки з кострицею лучною та червоною, тонконігом лучним.

На Лівобережжі у заплавах річок поширені луки, з яких справжні луки частіше зустрічаються у північній частині Лісостепу, а остепнені луки – у південній. Часто трапляються різнотравно-ковилові, різнотравно-типчакові-ковилові, типчаково-тонконогові, різнотравно-куничникові-стоколосові угрупування. На них домінують ковила волосиста, вузьколиста і пірчаста, типчак, шавлія лучна і поникла, шолудивник чубатий.

Значне поширення у Лісостепу мають засолені луки на яких зростають костриця східна, осока розсунута, тонконіг вузьколистий, лядвенець рогатий.