1. Розмноження рослин( генеративні органи, типи розмнож., плоди)

Існує три способи розмноження рослин – вегетативний, безстатевий і статевий. При вегетативному способі нова особина утво-рюється з частини вегетативних органів рослин, тобто листа, стебла або кореня. Іноді нова особина виникає навіть з окре-мої клітини того чи іншого вегетативного органу рослини. При безстатевому розм-ноженні у рослин утворюються особливі клітини (спори), з яких виростають нові самостійно живуть особини, подібні до ма-теринської. Цей спосіб розмноження влас-тивий деяким водоростям і грибам Статеве розмноження принципово відрізняється від вегетативного і безстатевого. Статевий процес у рослинному світі вкрай різномані-тний і часто дуже складний, але по суті зводиться до злиття двох статевих клітин – гамет, чоловічий і жіночої.

Розмноження голонасінних. Голонасінні — це виключно різноспорові рослини, статеві особини живуть на нестатевих і живляться за рахунок їх поживних речовин. Розгляне-мо, як відбувається розмноження у сосни. Насіння вона утворює на 12–15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки форму-ються в шишках. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетво-рилися на луски. Голонасіннні не утворю-ють плодів.

Сосна — однодомна рослина, оскільки во-на має чоловічі (з пиляками) та жіно­чі (з насінними зачатками) шишки, розташовані на одній рослині. Молоді жіночі шишки червонуватого кольору, із лусками, що щільно прилягають одна до одної, розта-шовані на верхівках пагонів. На кожній лу-сці розміщені по два насіннєвих зачатки (а потім і насінини). Чоловічі шишки утво-рюються при основі молодих видовжених пагонів, сіро-жовтого кольору. Кожна лус-ка має два пиляки, в яких формуються пил-кові зерна. Пилкові зерна вкриті двома оболонками; з двох боків оболонки нещі-льно прилягають одна до одної, утворюючи повітряні порожнини. Завдяки цьому пилок переноситься на великі відстані. Під час запилення пилкове зерно навесні потрапляє на насінні зачатки, лус-ки шишки стуляються, шишка закрива-ється, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Запліднення відбувається тільки наступного літа. До цього часу всередині насінних зачатків утворюються яйцеклітини в статевих органах, з’являється поживна тканина — ендо-сперм. Пилкова трубка сягає до яйцеклітини, по ній рухаються два без-джгутикові спермії, один з яких запліднює яйцеклітину, інший — гине. Насінний за-чаток перетворюється на насінину.

Насінина складається із зародка, ендоспер-му і насінної шкірки, яка утворилася з пок-ривів насіннєвого зачатку. Достигання на-сіння відбувається на третій рік після утво-рення шишок. На одній і тій самій рослині сосни можна бачити одночасно шишки різ-ного віку. Насінина сосни схожа на насіни-ну квіткових, тільки у неї ендосперм іншо-го походження — первинний, що утворив-ся зі статевої материнської особини (зарос-тка). Насіння сосни дуже витривале щодо умов довкілля: проростає навіть на скелях, витримує морози.

В основі вегетативного розмноження ле-жить здатність рослин відновлювати весь організм із частини тіла. Ця властивість називається регенерацією.

Штучне - Щеплення

Природне:

• Листом: листяними черешками, лис-тяними бруньками

• Пагоном: надземні пагони (від-садками, живцями, вусами), підземні паго-ни(цибулею, бульбою, кореневищем)

• Коренем – кореневими живцями, кореневими паростками '

ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ КВІТКОВИХ

До них відкосяться квітки, плоди і насіння. Це органи, за допомогою яких відбувається насінне розмноження рослин.

Запилення — процес, необхідний для на-ступного здійснення запліднення. Ц е пе-ренесення пилку з пиляків на приймочку маточки. Розрізняють два типи запилення: самозапилення і перехресне запилення. При самозапиленні пилок потрапляє на

приймочку маточки в межах однієї квітки. При перехресному запиленні пилок пере- носиться з однієї квітки на іншу.

запилення здійснюється за допомогою віт-ру, води, комах, птахів та інших тварин.

Запліднення відбувається після потраплян-ня пилку на приймочку маточки. Цьому процесові передує проростання пилкового зерна на приймочці маточки. Проростання починається з буб нявіння пилкового зерна й розвитку пилкової трубки* яка росте крізь тканини приймочки Й стовпчика, вростає в порожнину зав'язі, досягає насін-ного зачатка і входить у нього крізь мікро-піле. Насінному зачатку в цей час уже є ро-звинений зародковий мішок, що утворився з мегаспори і який складається з 7 клітин, одна з яких — яйцеклітина (жіноча гамета), а найбільша — центральна клітина з двома ядрами.

Коли пилкова трубка доростає до зародко-вого мішка і входить у нього, вона лопаєть-ся, і спермії здійснюють запліднення — один зли* вається з яйцеклітиною, утво-рюючи зиготу, а інший—з центральною клітиною, Цей процес називають подвій-ним заплідненням. Із зиготи потім розвива-ється зародок, а з центральної клітини — ендосперм (тканина, що запасає поживні речовини).

Після запліднення із насінних зачатків фо-рмується насіння, а сама квітка перетворю-ється в плід. Плід, утворений із декількох маточок одного кольору, отримав на* зву вільного (у малини, ожини). Плоди розріз-няються розміром, формою, консистенцією оплодня (сухі або соковиті), бувають одно-насінні і багатонасінні,

Плід (fructus). Одночасно з розвитком насі-нини відбувається перетворення зав'язі на зрілий плід (справжні плоди: слива, томат, горох). Із стін зав'язі формується оплодень. В утворенні плоду мо­жуть брати участь крім маточки інші частини квітки (квітко-ложе, що розрослося, основи чашолистків, пелюсток і тичинок). Такі плоди назива-ються несправжніми (яблуня, груша, шип-шина). Призначення плодів — захист і роз-повсюдження насіння. Плід, утворений із декількох маточок однієї квітки, називаєть-ся збірним (ожина, малина).

Типи плодів

Сухі, які не розкриваються - Однонасінні:

• Сім’янка(Соняшник, кульбаба)

• Зернівка (Пшениця, жито, ячмінь)

• Горіх (Ліщина)

Сухі, які розкриваються - Багатонасінні:

• Стручок (Капуста, редька, суріпка)

• Біб(Горох, квасоля, соя)

• Коробочка(Мак, дурман, бавовник)

Соковиті - Однонасінні:

• Кістянка (Вишня, слива, черемха, терн)

Соковиті – Багатонасінні:

• Ягода (Томати, смородина дика, виноград)