- •3. Рослинність Гірського Криму.
- •6. Структура фітоценозів.
- •9. Рівні фіто індикації
- •12. Предмет і задачі фітоекології.
- •15. Вегетативні органи рослин.
- •18. Пристосування гідрофітів до водного середовища.
- •33. Сутність поняття «середовище».
- •36. Біологічна продуктивність.
- •48. Зоогенні екологічні фактори
- •24. Значення тепла в житті рослин
- •27. Напрямки фітоекології.
- •21. Повітря як екологічний фактор.
- •30. Світло як екологічний фактор.
- •45. Пристосування рослин до екстремальних температур.
- •57 . Фітоекологія як наука – етапи становлення та розвитку. Вклад вітчизняних та зарубіжних вчених у її розвиток.
- •60. Особливості екологічних умов і розвитку рослин на болотах.
- •63. Групи рослин по вибагливості до вологи.
- •66. Світовий режим у лісовому фітоценозі.
- •69. Класифікація екологічних факторів
- •72. Реакція рослин на світло.
- •39. Сучасні методи і таксономічні одиниці систметики рослин
- •54.Фітогенні екологічні фактори
3. Рослинність Гірського Криму.
Кримські гори знаходяться у південній частині Кримського напівострова . Вони складаються з трьох паралельних гряд із загальним направленням з південного-заходу на північний-схід. Самою низькою є північна гряда з висотою 140 – 330 м н. р. моря. Друга гряда простягається від Севастопольської бухти до Старого Криму і, в окремих її точках висота сягає 540 м н. р. моря. Головною є південна гряда з висотою від 300 до 1500 м н. р. моря.
Клімат Кримських гір схожий на середземноморський. Середня річна температура повітря складає від +6С до +12С, а річна кількість опадів коливається від 350 – 600 мм у передгір’ях, складає 550 – 750 мм у середній смузі гір і сягає 700 – 900 мм на високогір’ях.
В залежності від висоти над рівнем моря розрізняють різні пояси рослинності: шибляковий (приморський), пояс хвойних лісів, пояс лучного ялинського степу, лісостеповий пояс, пояс дубових лісів, пояс букових і грабових лісів.
Лісостеповий пояс розташований на північному макросхилі в межах висот від 150 до 350–400 м н. р. м. Рослинність дуже порушена людиною. Тут формуються: дубові насадження з дуба пухнастого; зарості шибляка – кущові форми дуба пухнастого, граба східного, а також держидерева колючого, глоду пятистовпчикового, глоду східного; на більш сухих місцях – лучні степи. Нижній лісостеповий пояс південного макросхилу розділяють на три частини: приморську, де відсутні грунти і зростають галофіти; псевдомаквісову, з домінуванням вічнозелених листопадних дерев і чагарників (суничника дрібно плодового, чиста кримського, рускуса понтйського; шибляку – з ксерофіт них рослин (держидерева, звичайного, сумаху дубильного, вишні степової, граба східного, дуба пухнастого).
Гірські ліси Криму займають площу 358 тис. га. Найбільші площі у лісах Криму займають дубові насадження з дуба звичайного, дуба пухнастого, дуба скельного. Супутніми породами є берест, берека, держидерево. У підліску поширені скумпія звичайна, вишня степова, граб східний і звичайний, дерен справжній. Дубовими насадженнями або з переважанням дуба у складі вкрите все північне передгір’я, вершини пагорбів третьої гряди, північні схили другої та третьої гряд. Дуб звичайний поширений фрагментарно по долинам річок і на північних схилах. Нижня межа його поширення –250–300 м н. р. м., верхня –600–700 м н. р. м. Дуб пухнастий поширений у Приморській частині південного схилу Головної гряди від 20 до 500 м н. р. м. І на північних схилах Кримських гір на межі із степом. Найбільшого поширення отримав дуб скельний. На північних схилах він зростає на висоті від 200–300 м н. р. м. до 1200–1300 м н. р. м. На висоті 300–500 м н. р. м. він зростає разом з дубом звичайним (іноді у першому ярусі зустрічається сосна кримська), а на висоті 500–700 м н. р. м. у сухих грудах і сугрудах – з буком. На південних схилах дуб скельний зростає разом з ясенем звичайним, грабинником, дереном справжнім, бирючиною звичайною, глодом одно маточковим, мушмулою звичайною, а у бідних лісорослинних умовах із сосною кримською.
Букові ліси (з бука східного та лісового) поширені у місцях з найбільшим зволоженням. В межах першої гряди вони займають верхні частини гір північних і південно-західних схилів. На південному схилі південно-західної частини гір вони підіймаються до висоти 1300 м н. р. м. і мають вигляд вузької стрічки, яка часто переривається сосновими лісами. У східній частині першої гряди бук створює значні масиви буково-грабових і букових лісів. В межах другої гряди бук зустрічається рідко. До складу букових лісів входять клен Стевена, ясен високий, липа, граб звичайний.
Основні масиви лісів сосни кримської знаходяться на південному схилі Головної гряди на висоті 250–900 м н. р. м.. На північних схилах вона поширена серед дубових і букових лісів. Формації сосни кримської характеризуються різноманітністю складу: на південному березі з дубом пухнастим і ялівцем високим. Сосна крючкувата зростає на висоті 800–1300 м н. р. м., сосна піцундська лише біля Балаклави і біля Судака.
Степова рослинність представлена ковилово-різнотравними і типчаково-ковиловими угрупуваннями з ковили найкрасивішої, костриці борознистої, кипцю гребінчастого, осоки низької, півонії тонколистої, асфоделіни кримської.
Лучна рослинність поширена мало. Вона представлена злаковими і злаково-різнотравними угрупуваннями з костриці лучної, стоколосу каппадокійського, куцоніжки пірчастої, райграсу високого, а також різнотрав’я.
Безлісні вершини першої гряди Кримських гір називають яйлами. Тут поширені степи, лучні степи і остепненні луки. Флора лучного степу представлена типчаком, ковилою волосистою, осокою низькою, кострицею овечою.
