2.5. Пошкодження хребта і тазу

1. Хворий М., 42 років, отримав травму хребта в ДТП. Поступив в приймальне відділення ОКЛ. Скаржиться на сильний біль в поперековому відділі хребта. Відмічає затримку сечопуску. При обстеженні виявлено нижню параплегію, відсутність тактильної і больової чутливості в обох нижніх кінцівках. Рентгенологічно визначається компресійний переломо-вивих L_I хребця. На КТ виявлено здавлення спинного мозку відламком хребця.

А. Яка транспортна іммобілізація при переломах поперекового відділів хребта?

Б. Яка невідкладна допомога необхідна хворому?

В. Як визначити ступінь компресії тіла хребця?

Г. В чому полягає різниця між парезом і плегією?

Д. Яка найбільш раціональна тактика лікування хворого?

2. Хворий Н., 21 років, під час стрибка в ріку вдарився головою об дно. Скарги на біль в ділянці шиї, неможливість рухів в суглобах кінцівок. При обстеженні виявлено неповноцінні слабкі рухи верхніх кінцівок, відсутність рухів в нижніх кінцівках та неповне порушення їх чутливості. Сечопуск порушений. Клініко-рентгенологічно встановлено діагноз: вивих С7 хребця з частковим порушенням функції спинного мозку.

А. Яка транспортна іммобілізація при переломах шийного відділу хребта?

Б. Яка невідкладна допомога необхідна цьому хворому?

В. За якими критеріями визначається вивих хребця?

Г. Чи відноситься дане пошкодження до тяжких?

Д. Яка тактика лікування хворого?

3. Хворий Т., 27 років, переведений з травматологічного відділення ЦРЛ у відділення хірургії хребта і спинного мозку ОКЛ з діагнозом: неускладнений компресійний перелом L1 хребця (фактична вентральна висота – 90 за H. Vinz ). Травму хребта отримав 3 дні тому.

А. Обгрунтуйте діагноз?

Б. Який лікарняний режим призначите хворому?

В. Чи доцільним було здійснювати перевід хворого?

Г. Яка фіксація хребта найбільш біомеханічно обґрунтована?

Д. Який метод лікування застосуєте при наявності протипоказань до операції?

4. Хвора Б., 48 років, впала під час ожеледиці. Скаржиться на біль в попереку. При обстеженні виявлено біль при пальпації в проекції L2 хребця, який при осьовому навантаженні посилюється. На рентгенограмі поперекового відділу хребта виявлено зниження висоти тіла L2 хребця (фактична вентральна висота – 70 за H. Vinz ), клиноподібної форми.

А. Поставте діагноз.

Б. Чому тіло хребця клиновидної форми ?

В. Куди направлений гострий кінець клина?

Г. Яке лікування призначите?

Д. Через скільки часу розпочнете лікувальну фізкультуру?

5. Хвора К., 54 роки, впала з горіха висотою біля 3 м. Скаржиться на різкий біль в попереку. В поліклініці без рентгенологічного обстеження поставлено діагноз: забій поперекового відділу хребта. Після рентгенологічного обстеження проведеного через день виявлено зниження висоти тіла LI хребця (фактична вентральна висота – 50 за H. Vinz ), виражений кіфоз. Неврологічних змін немає.

А. Який правильний діагноз?

Б. Яких помилок припустився лікар поліклініки?

В. Який ступінь компресії?

Г. Яка тактика лікування?

Д. Які можливі ускладнення?

6. Хворий Р., 32 років, одержав удар палицею по спині 2 дні тому. Скаржиться на біль в поперековому відділі хребта, який посилюється при незначному напруженні м’язів попереку. Об’єктивно: припухлість, гематома, різкий біль при пальпації в ділянці L3-L4 в проекції поперечних паростків справа.

А. Який попередній діагноз?

Б. Яке обстеження необхідно провести?

В Яка невідкладна допомога?

Г. Яка тактика лікування?

Д. Які строки реабілітації?

7. Хвора Д., 26 років, випала з балкону IІІ поверху. Доставлена в травмпункт зі скаргами на різкий біль у спині, неможливість стати на ноги. При огляді виявлено напруження паравертебральних м’язів, при пальпації різкий біль в проекції L1. Сечопуск самостійний. Після рентгенографії поперекового відділу хребця у двох проекціях визначається зниження висоти тіла хребця L1 хребця (фактична вентральна висота – 30 за H. Vinz).

А. Який діагноз?

Б. Чи достатнім є рентгенологічне обстеження у двох проекціях?

В. Яку тактику лікування застосуєте?

Г. За необхідності які додаткові методи обстеження виконаєте?

Д. Орієнтовний строк непрацездатності у людей фізичної праці?

8. Хвора Ф., 33 років, скаржиться на сильний біль по задній поверхні шиї. При різкій зупинці автомобіля відбулося форсоване згинання в шийному відділі хребта. При огляді: припухлість, виражений біль при пальпації в ділянці остистих відростків С4 – С5 хребців. Наявна западина між остистими відростками.

А. Який попередній діагноз?

Б. Яка транспортна іммобілізація?

В. Яке обстеження?

Г. Яка тактика лікування?

Д. Який орієнтовний строк фіксації для зрощення?

9. Хворий В., 44 років, попав під поїзд в результаті чого отримав травму хребта і травматичний відрив правої гомілки в середній третині. Протягом 11 днів лікувався в ЦРЛ: виведений з шоку, проведена ПХО з формуванням ампутаційної кукси гомілки. З кукси - гнійні виділення. Наявна нижня параплегія з порушенням функції органів тазу. Належки в крижовій ділянці. На рентгенограмі, висоти тіла Тh12 знижена (фактична вентральна висота – 10 за H. Vinz ).

А. Який клінічний діагноз?

Б. Які помилки при лікуванні в ЦРЛ були допущені?

В. Яка діагностика і тактика лікування такого пошкодження хребта?

Г. Тактика лікування кукси гомілки?

Д. Метод лікування належків?

10. Хворий Л., 29 років, при падінні з дерева вдарився головою до землі. Відчув різкий біль в шиї, слабість в руках. При огляді відсутній шийний лордоз, голову підтримує руками, рухи голови різко обмежені. Неврологічних змін не виявлено. На рентгенограмі шийного відділу хребта у двох проекціях перелому кісток не виявлено, відмічається зміщення тіла С3 допереду, порушення конгруентності у дуговідросткових суглобах, у сегменті С3-С4.

А. Який клінічний діагноз?

Б. Які можливі помилки в інтерпретації рентгенограм?

В. Яке лікування призначите?

Г. Яке обстеження треба виконати в динаміці?

Д. При сумнівному результаті вправлення, яке обстеження проведете?

11. Будівельник, 25 років, внаслідок падіння з риштовки висотою 4 метри отримав перелом кісток тазу. При огляді: виражений біль при пальпації передньо-верхньої ості клубової кістки справа. Рентгенологічно: закритий перелом передньо-верхньої ості клубової кістки справа без зміщення.

А. До якої групи переломів кісток тазу належить такий тип ушкодження?

Б. Чи порушилася цілісність тазового кільця внаслідок такого типу перелому?

В. В чому полягає лікування?

Г. Чи є необхідність в оперативному втручанні?

Д. Орієнтовний строк непрацездатності ?

12. Хворий Д., 16 років, внаслідок падіння з висоти 3,5 метри, отримав закритий перелом крижової кістки. Рентгенологічне дослідження виявило, що лінія перелому кістки проходить нижче крижово-клубового зчленування.

А. Який механізм травми?

Б. Чи супроводжується це пошкодження травматичним шоком?

В. Чи може хворий при такій травмі самостійно ходити?

Г. Які симптоми можуть бути при такому переломі кісток тазу?

Д. Через який строк після травми дозволите дозоване навантаження?

13. Хворий В., 26 років, був притиснутий бампером автомобіля до стіни будинку. Транспортований в лікарню на твердих ношах в положенні за Волковичем. При огляді в приймальному відділенні виявлено позитивний симптом “прилиплої п’яти”, а після рентгенологічного обстеження діагностовано перелом кісток тазу справа спереду без порушення цілості тазового кільця.

А. Які бувають типи таких переломів?

Б. Чи правильною була виконана транспортна іммобілізація?

В. Що властиве для позитивного симптому прилиплої п’ятки?

Г. Чи можна лікувати хворого в положенні за Волковичем?

Д. Які фактори можуть лягти в основу виникнення жирової емболії у цього хворого?

14. Хворий Г., 28 років, поступив в лікарню після дорожньо-транспортної пригоди. Скаржиться на сильний біль в ділянці кісток тазу справа. Після огляду травматологом встановлено діагноз: перелом крила клубової кістки справа без порушення цілісності тазового кільця.

А. Чи можливий тяжкий стан хворого при такому пошкодженні?

Б. Чи спостерігається позитивний симптом Вернейля?

В. Чи можна у хворого виявити позитивний симптом Ларрея?

Г. Яка тривалість ліжкового режиму?

Д. Яка величина крововтрати у цього хворого?

15. Хвора Д., 30 років, доставлена “швидкою допомогою”, госпіталізована в травматологічне відділення зі скаргами на сильний біль в ділянці куприка, що різко посилюється при спробі сісти. Декілька днів тому впала на сідниці з драбини. При обстеженні травматологом виявлено виражений біль при пальпації куприка. На рентгенограмі порушення цілісності однієї з куприкових кісток без зміщення.

А. Який попередній діагноз?

Б. Які додаткові методи обстеження слід застосувати?

В. Як будете лікувати хвору?

Г. Який прогноз на майбутні пологи?

Д. Термін непрацездатності та можливе ускладнення, його лікування?

16. Хвора З., 34 роки, на другий день після пологів скаржиться на сильний біль в ділянці лонного зчленування при спробі ходити. При обстеженні: пальпація лонного зчленування викликає біль, при стисканні тазу за крила клубових кісток біль посилюється. Діагностовано розрив лонного зчленування. На рентгенограмі ширина лонного зчленування 1,5 см.

А. Яка в нормі ширина лонного зчленування на рентгенограмі?

Б. Чи можна спостерігати позитивний симптом “прилиплої п’ятки”?

В. Який метод лікування цього пошкодження є найбільш поширеним?

Г. В яких випадках показане оперативне лікування цього пошкодження?

Д.Через який строк після оперативного лікування чи початку консервативного лікування хворій показане дозоване навантаження в корсеті?

17. У хворого Ж., 26 років, після ШТП лікарем-травматологом в приймальному відділенні лікарні діагностовано розрив лівого крижово-клубового зчленування зі зміщення. В травматологічному відділенні хворого укладено в положення за Волковичем.

А. Чи належить це пошкодження тазу до тяжких?

Б. Чи можна хворому призначити для знеболення наркотичні анальгетики?

В. Що зобов’язаний виконати лікар перед укладкою хворого в гамак?

Г. Чи слід в гамаку робити перехресну тягу?

Д. Через який строк від початку консервативного лікування хворому показане дозоване навантаження?

18. Хворий Д., 46 років, поступив в лікарню після аварії поїзда. Скаржиться на сильний біль в ділянці кісток тазу. Після обстеження ургентним травматологом поставлено діагноз: закритий перелом кісток тазу за типом Мальгеня. Травматичний шок ІІ ступеня.

А. До якої групи переломів кісток тазу належить це пошкодження?

Б. Чи можливий травматичний шок при такому переломі кісток тазу?

В. Що є першочерговим у лікуванні шоку?

Г. Чи можна лікувати цього хворого в гамаку?

Д. Через який строк від початку лікування цьому хворому показане дозоване навантаження?

19. Хворий П., 34 років, поступив у травматологічний відділ після ШТП зі скаргами на біль в правій половині тазу. Рухи в правому кульшовому суглобі різко обмежені і болючі, неможливість ходьби. Після клініко-рентгенологічного обстеження встановлено діагноз: перелом дна ацетабулярної западини з центральним вивихом правого стегна.

А. Який механізм цього пошкодження?

Б. Які клінічні симптоми домінують?

В. Чи будуть спостерігатися зміни орієнтирів по лінії Розера-Нелатона?

Г. Які види місцевого знеболення слід виконати?

Д.Через який строк від початку лікування цьому хворому показане дозоване навантаження на праву ногу?

20. Хворий Ч., 55 років, збитий вантажним автомобілем. Через 20 хвилин лікарем ”швидкої допомоги” діагностовано: перелом кісток тазу, еректильна фаза травматичного шоку. Закрита черепномозкова травма.

А.Чи слід давати хворому наркотичні анальгетики?

Б. Що приводить до виникнення травматичного шоку: перелом тазу чи ЧМТ?

В. На що може вказувати притуплення перкуторного звуку по боках живота?

Г. В якому положенні слід транспортувати хворого?

Д. Що є першочерговим у лікуванні шоку?

Ситуаційні задачі кінцевого рівня знань студентів 5 курсу до теми № 6: