- •1 . Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань. Основні методи та засоби захисту від ультразвуку та інфразвуку.
- •2. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •3. Зміст інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві
- •4.Система попередження пожеж. Система пожежного захисту. Способи і засоби гасіння пожежі. Евакуація людей.
- •5. Громадський нагляд та контроль за виконанням законодавства про оп.
- •6. Пожежа, причини її виникнення. Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння
- •7.Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом
- •8. Державний пожежний нагляд
- •9. Охорона праці користувача пк
- •10. Суть триступеневого адміністративно-громадського контролю за охороною праці на виробництві
- •11. Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві
- •12. Виробничий травматизм та професійні захворювання
- •13. Обов язки роботодавця щодо створення безпечних умов праці для працівників
- •14. Пожежна безпека будівель та споруд
- •15. Обов язки державних органів, керівників підприємств, установ, організацій, підприємців, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
- •16. Служба охорони праці на підприємстві
- •17. Праця та її фізіолого-психологічні особливості
- •18. Правила надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Засоби захисту від електрики
- •19. Основні заходи щодо попередження травм та професійних захворювань на виробництві
- •20. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень
- •21. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •1) Протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку:
- •2) Протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
- •22. Сучасний стан щодо забезпечення пожежної безпеки. Основні причини пожеж Стан забезпечення пожежної безпеки в Україні
- •Основні причини пожеж
- •25. Стажування та допуск працівників до роботи
- •26. Вплив шуму та вібрації на людину. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •28. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», основні його вимоги.
- •29. Навчання працівників з питань охорони праці
- •30. Загальні принципи організації робочого місця товарознавця
- •31.Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •32. Види електричних травм. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •33.Планування заходів з охорони праці
- •34. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація
- •До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
- •35. Система управління охороною праці (суоп) на підприємстві
- •36. Індивідуальні та колективні засоби захисту(зіз)
- •37. Стимулювання охорони праці
- •38. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •39.Охорона праці жінок та неповнолітніх
- •40. Ергономічні вимоги до організації робочих місць працівників
- •41. Відповідальність роботодавця за порушення законодавства про охорону праці
- •42. Освітлення виробничих приміщень: значення, види та основні вимоги
- •43. Умови праці та фактори їх формування
- •44. Системи опалення: призначення, види та вимоги до опалення
- •Вимоги до систем опалення
- •45.Закон України «Про охорону праці» і соціальне страхування від нещасних випадків
- •46. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація та основні вимоги до систем вентиляції
- •47. Державне управління охороною праці
- •48. Органи державного нагляду за охороною праці. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •49. Закон України «Про охорону праці» щодо відшкодування завданої шкоди потерпілому на підприємстві
- •50. Забруднення повітря виробничих приміщень. Заходи щодо боротьби із забрудненням
- •51. Права працівників на пільги і компенсації за шкідливі умови праці
- •52. Промисловий пил та його вплив на людину . Засоби захисту
- •53. Система стандартів безпеки праці на підприємстві
- •54.Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника
- •55. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці
- •56. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •57. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •58. Шум та вібрація: види, характеристика, нормування та вимірювання
- •59. Охорона праці в Україні. Законодавчі акти з охорони праці
- •60. Вимоги техніки безпеки при експлуатації механічного обладнання
- •61. Тривалість робочого часу працівників
- •62. Види випромінювань, їх вплив на організм людини та засоби захисту від них
- •63. Класифікація умов праці на виробництві
- •64. Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •1 . Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань. Основні методи та засоби захисту від ультразвуку та інфразвуку.
- •31.Принципи державної політики в галузі охорони праці
12. Виробничий травматизм та професійні захворювання
На підприємствах під час експлуатації обладнання і виконання технологічних процесів працівники можуть знаходитися у небезпечних зонах.
Небезпечна зона – це простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника.
Небезпечним виробничим чинником вважають такий виробничий фактор, дія якого на працівника за певних умов призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Шкідливий виробничий чинник – це виробничий фактор, вплив якого на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.
До фізичних чинників відносять, наприклад, такі:
рухомі частини виробничого обладнання;
підвищені рівні шуму, вібрації, інфрачервоного та електромагнітного випромінювань, недостатня освітленість;
підвищена запорошеність і загазованість повітря робочої зони;
несприятливі параметри метеорологічних умов.
Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники поділяють:
за характером дії на організм людини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та ті, що впливають на репродуктивну функцію);
за шляхами проникнення в нього (через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови і слизисті оболонки).
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників відносять:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби та ін.);
продукти їх життєдіяльності;
макроорганізми (рослини, твaрини).
Психофізичні шкідливі і небезпечні виробничі чинники – це
перевантаження фізичні (статичні і динамічні);
нервово-психічні (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Вплив на людину небезпечного чинника може призвести до травми.
Травма – це тілесне ушкодження, тобто порушення цілісності тканин і органів тіла внаслідок зовнішніх впливів, які супроводжуються розладом функцій окремих органів або всього організму. До травм відносять, наприклад, удари, переломи, поранення.
Виробнича травма – це травма, яка отримана працівником на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом. Випадок, що викликав травму, вважають нещасним випадком.
Нещасний випадок на виробництві – випадок дії на працівника небезпечного виробничого чинника під час виконання працівником трудових обов’язків або завдань керівника робіт.
В особливу групу виділяють нещасні випадки, які сталися у побуті, на шляху з роботи чи на роботу не на транспорті підприємства або транспорті, який підприємство орендує.
Основні причини виробничого травматизму: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, особисті.
Технічні причини обумовлені конструкційними недоліками машин і механізмів, відсутністю в них засобів захисту, контролю і регулювання.
Організаційні причини – порушення правил безпеки експлуатації обладнання і виконання технологічних процесів, недостатня кваліфікація працівників, виконання ними робіт не за спеціальністю, неякісне проведення інструктажів, недостатня ефективність контролю стану охорони праці посадовими особами тощо.
Санітарно-гігієнічні причини – недостатня освітленість робочих місць, наявність шуму, вібрації, несприятливих метеорологічних чинників та ін.
Особистісні причини – грубі помилки в роботі, пов’язані з фізіологічним, психофізичним або хворобливим станом працівника.
Розрізняють нещасні випадки без втрати працездатності, з тимчасовою втратою працездатності, зі стійкою втратою працездатності; групові (кількість потерпілих одночасно дві людини і більше), зі смертельними наслідками.
На підприємствах можливі професійні отруєння працівників – порушення здоров’я, викликані отруйними речовинами внаслідок їх проникнення в організм людини в умовах виробництва. Професійні отруєння бувають: гострі і хронічні. Професійні отруєння різного ступеня важкості можуть статися, наприклад, під дією аміаку при його витіканні з холодильного обладнання.
Довготривалий вплив на організм людини шкідливих виробничих чинників навіть в невеликих дозах може призвести до професійного захворювання. Найширше розповсюджені професійні захворюванням серед працівників підприємств торгівлі і громадського харчування:
· виражене розширення вен на ногах;
· захворювання нервово-м’язового апарату;
· попереково-крижові радикуліти;
· хронічні пилові бронхіти тощо.
Небезпечні події, які призводять до порушення роботи або руйнування обладнання чи споруди, розглядаються як аварії. Аварії можуть спричиняти матеріальну і (або) екологічну шкоду, призводити до нещасних випадків. У сфері торгівлі найбільш аварійнонебезпечне аміачне холодильне обладнання.
Нещасні випадки, хронічні професійні захворювання і отруєння, а також аварії підлягають урахуванню відповідно до порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112. Дія цього порядку розповсюджується на всі підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, всіх громадян (у тому числі іноземних громадян і осіб без громадянства), які працюють або залучені до роботи на цих підприємствах.
