46. Фінансові ресурси підприємств, їх скал і характеристика

Для здійснення виробничої, науково-дослідної й комерційної діяльності підприємства використовують окремі види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також грошові кошти. Матеріальні ресурси складають основу процесу виробництва. Їх формування здійснюється, зазвичай, за рахунок різних джерел: власного капіталу підприємства, позичених і залучених фінансових ресурсів .

 Під фінансовими ресурсами слід розуміти загальну суму власного, позиченого й залученого капіталу, що використовується підприємствами для формування своїх активів і здійснення виробничо-господарської діяльності з метою одержання прибутку.

Розрізняють такі основні складові фінансових ресурсів підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування,обігові кошти; бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів; надходження з централізованих корпоративних фондів; кредити.

Прибуток - це грошовий вираз фінансових ресурсів, що створюються підприємствами будь-якої форми власності та належить їм після розподілу доходів від господарської діяльності.

Амортизаційні відрахування - це вид цільових фінансових ресурсів, які відображають перенесення на готову продукцію частини вартості використовуваних основних засобів і є фінансовими ресурсами підприємства для їх відтворення.

Обігові кошти - частина фінансових ресурсів підприємства, що постійно перебувають в господарському обороті. 

Бюджетні асигнування завжди мають суворо визначений порядок використання й можуть надаватися підприємству у формі: бюджетних інвестицій, бюджетних кредитів , державних дотацій , державних субсидій

Кредити - фінансові ресурси, які тимчасово надані в користування та розпорядження підприємства для покриття тимчасових і сезонних потреб виробництва.

47. Основні категорії особистого страхування

Особисте страхування – це форми захисту від ризиків, що загрожують життя, його працездатності, здоров'ю.

Договір особистого страхування - цивільно - правова угода, за якою страховик зобов'язується через здобуття ним страхових внесків, у разі настання страхового випадку, відшкодувати в зазначені рядки завдані збитки або провести виплату страхового капіталу, ренти, або інших передбачених виплат. 

Страхові суми не являють собою вартість нанесених матеріальних збитків або шкоди, які не можуть бути об'єктивно виражені, а визначаються відповідно до побажань страхувальника виходячи з його матеріальних можливостей.  Договір особистого страхування може бути обов'язковим або добровільним, довгостроковими або короткостроковими. По кожному виду особистого страхування укладаються відповідні договори.  Деякі види особистого страхування, зокрема страхування життя, можуть бути виділені як особливо тривалі, іноді розраховані на все життя застрахованого. При страхуванні майна звичайна тривалість дії договору - один рік, що припускає щорічне його поновлення і можливість розірвання договору однієї із сторін у відповідній формі. Тимчасове ж страхування життя, як і страхування на випадок пенсії, протягом всього життя і т. д., полягає зазвичай на тривалий термін, протягом якого страхувальника не має права розірвати договір.